Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/7699/25
Провадження №2/711/3461/25
заочне
08 жовтня 2025 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.02.2020 вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 235.
Як зазначено, спільних дітей вони не мають, їхня сім'я розпалась три роки тому. Причина розпаду сім'ї полягає в тому, що у них різні погляди на життя та життєві проблеми. Вказані обставини привели до того, що вони припинили подружні відносини і поновлювати вона їх не має намірів. Шлюб носить формальний характер і примирення між ними неможливе.
На підставі наведеного вище, позивач просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 25.02.2020, актовий запис № 235. Крім того, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище - ОСОБА_3 , а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Заперечень щодо такого порядку розгляду справи до суду не надано.
Відповідач відзив на позов не подав.
У судове засідання позивач не з'явилася, хоча повідомлялася судом про місце, дату та час розгляду справи у встановленому законом порядку. Водночас, 08.10.2025 до суду надійшла письмова заява позивача від 08.10.2025 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. Строк для примирення просила не надавати та залишити за нею судові витрати.
У судове засідання відповідач не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст.ст. 223, 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу вирішено за правилами заочного розгляду, визначеними ст.ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про час, дату і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову.
Враховуючи думку позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 25.02.2020 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено відповідний актовий запис № 235 від 25.02.2020 та видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.02.2020. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_3 , дружини - ОСОБА_3 (а.с. 3).
Також встановлено, що сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.
До того ж, судом не встановлено наявності спору про поділ спільного майна між сторонами.
Суд враховує позицію позивача про можливість розірвання шлюбу, оскільки, як зазначено у позові, сторони разом як подружжя не проживають протягом тривалого часу (понад три роки), не мають спільного бюджету, спільне господарство ними не ведеться, намірів зберегти сім'ю позивач не має. Відповідачем вказані обставини не спростовані і заперечень не надійшло.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, взаємні почуття між ними втрачені, їх згода на продовження шлюбу відсутня, тобто немає їх вільної і повної згоди на шлюб. Встановлено, що вони не проживають разом як подружжя та не підтримують сімейних відносин протягом тривалого часу (понад три роки), а також вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом. Відповідач не надав заперечень щодо обставин, вказаних позивачем у позові та розірвання шлюбу.
При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу, встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які у сторін відсутні.
Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.
Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінила предмет або підставу позову, не збільшила та не зменшила розмір позовних вимог, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу у межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.
Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач виявила бажання, після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем - « ОСОБА_3 », що не суперечить нормам чинного законодавства, а тому такі вимоги підлягають до задоволення.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, оскільки намірів зберегти сім'ю сторони не мають, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається, і про це жодна із сторін не заявляли.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду із цим позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним документом № 74183571-1 від 20.08.2025.
Водночас, судові витрати (судовий збір) слід залишити за позивачем, враховуючи її позицію з цього приводу, яка висвітлена у письмовій заяві від 08.10.2025.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 259, 265, 268, 273, 280-284 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 25.02.2020 (актовий запис № 235) між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП дані відсутні, місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 ), який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 15.10.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька