Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/3391/25
27 жовтня 2025 року
Сарненський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Слободянюка Б.К.
за участю секретаря судового засідання - Кардаш К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні без повідомлення сторін в м. Сарни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на користь відповідача, визначений рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 12.03.2020 року, на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на місяць для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. Відкликати з органу виконавчої служби виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на особу відповідного віку, починаючи з 26.12.2019 року, до досягнення дитиною повноліття, виданий на підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 12.03.2020 року у справі №572/3996/19.
Позов обґрунтовує тим, що рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 12.03.2020 року у справі № 572/3996/19 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та позбавлено його батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнуто аліменти у розмірі однієї третини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.12.2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що судовому засіданні присутнім не був, про дату та час розгляду справи не повідомлявся, про рішення суду дізнався вже у військовій частині, коли з нього почали відраховувати аліменти. Оскільки, проходив військову службу можливості подавати апеляційну скаргу в той час не було, бо через повномасштабну агресію рф увесь час перебував і перебуває на службі у ЗСУ. В 20023 році отримав тяжке поранення, внаслідок чого частково втратив працездатність та постійно потребую медичного обстеження, відновлюючого лікування, що потребує значних коштів. З 2023 року і до теперішнього часу постійно проходить лікування, адже внаслідок поранення, яке класифікувалося лікарями, як тяжке, має значне порушення функції опори та ходи, однак продовжує нести військову службу, що провокує повторні рецидиви.
Крім того, зазначає, що одружився, його дружина, ОСОБА_4 , проживає у прифронтовому Слов'янську, де через близькість до лінії фронту, важко знайти постійну роботу.
Відповідно до вимог ч.5 ст.279 ЦПК України сторони не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.
Відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не подано до суду відзиву на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 12.03.2020 року позов заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено. Позбавлено ОСОБА_5 , батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з ОСОБА_5 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї третини частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 грудня 2019 року до досягнення дитини повноліття.
Згідно актового запису про шлюб встановлено, що позивач з 02.03.2022 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_4 .
Згідно довідок від 19.08.2024 року та 13.01.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в військовій частині Національної гвардії України та отримує грошове забезпечення.
Позивач вказує, що рішенням Сарненського районного суду він зобов'язаний до сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, однак, не має можливості сплачувати аліменти, в зв'язку із погіршенням стану здоров'я.
Вказані обставини доводяться наданими суду позивачем копіями виписок з медичної карти від: 19.01.2023 року, 24.01.2023 року, 08.02.2023 року, 27.02.2023 року, 20.01.2023 року, 29.03.2023 року, 21.01.2023року, 18.04.2023 року, 28.02.2023 року; довідками медичної (військово-лікарської комісії) від 17.07.2023, 01.09.2023, 06.10.2023, 23.11.2023, 03.02.2025, встановлено, що ОСОБА_1 отримав поранення при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях при виконанні бойових завдань. Надані докази доводять, що внаслідок отриманого поранення ОСОБА_1 потребує проходження систематично лікування та періодичної реабілітації. Отже, позивачем доведено суттєве погіршення стану здоров'я.
Однак, вказані обставини мають призводити до погіршення матеріального стану платника аліментів і таким чином впливати на його спроможність виконувати свої зобов'язання.
Згідно із ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Чинним законодавством, а саме : статтею 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано, що після стягнення з нього аліментів змінився стан його здоров'я.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Таким чином, при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд має керуватись перш за все, інтересами неповнолітніх дітей.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Позивач обґрунтовує свої вимоги саме перебуванням на лікуванні внаслідок поранення.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як встановлено з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 19.08.2024 року, дохід позивача в порівнянні з 2021 роком (дата прийняття рішення) на даний час збільшився
Такі обставини вказують на те, що матеріальний стан позивача за час стягнення з нього аліментів не погіршився, а навпаки покращився, що виразилось в підвищенні матеріального забезпечення за місцем роботи.
Зміна сімейного стану позивача, а саме одруження, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.
Тобто, в даній справі у позивача ОСОБА_1 відсутні достатні підстави для задоволення заявленої вимоги про зменшення розміру стягуваних аліментів.
А тому в задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст.141, 263-265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: