Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/2971/25
Провадження№2/572/1160/25
18 вересня 2025 року м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Довгий І.І.
за участю секретаря судового засідання Захарчук А.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , посилаючись на обставини укладення між сторонами 02.11.2021 року кредитного договору №3184009611-508277, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 6250 гривень строком на 22 дні з можливістю продовження. Згідно п. 3.6. та п.3.7. кредитного договору, строк користування коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 24.11.2021 року до 21.02.2022 року, за ставкою 2,2%. Відповідач не виконував договірних зобов'язань, тому станом на 07.06.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором №3184009611-508277, яка становить 21650 грн. з яких: 6250 грн. - залишок заборгованості по кредиту, 15400 грн. залишок заборгованості по нарахованим та несплаченими процентами за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, згідно якого він просить задоволити позов частково в сумі заборгованості в розмірі 9276 грн., з яких: 6250 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3026 грн. сума заборгованості за відсотками, зменшити витрати на правничу допомогу до розміру 4000 грн. В обґрунтуванням відзиву зазначає, що дійсно 02.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3184009611-508277, відповідно до якого кредитор надав позичальнику кредит в сумі 6250 гривень строком на 22 дні. Загальна вартість кредиту в грошовому вираженні 9276 грн. Заборгованість відповідача по тілу кредиту становить 6250 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає до задоволення. Відповідач заперечує проти стягнення заборгованості за відсотками за період з 25.11.2021 року по 21.02.2022 року, оскільки розмір кредиту становить 6250 грн., строк користування кредитом 22 дні, річна відсоткова ставка 804%, тому загальна вартість кредиту в грошовому вираженні 9276 грн., тому стягнення кредиту у випадку після 25.11.2022 року по 21.02.2022 року суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного суду є безпідставними та задоволенню не підлягають. Також представник відповідача просить зменшити розмір на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
Дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
02.11.2021 року відповідно до договору про споживчий кредит №3184009611-508277 кредитор надав позичальнику кредит в сумі 6250 гривень строком на 22 дні з 02.11.2021 року зі сплатою 361,35 відсотків річних за користування кредитом на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості. Відповідач був ознайомлений з графіком встановлення періодичності та розмірів платежів позичальника з повернення кредиту та плати процентів за користування кредитом. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти у розмірі 361,35% річних за його користування на умовах, передбачених цим договором. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
З досліджених платіжних документів - чеку позивач на виконання умов укладеного сторонами договору видав відповідачу грошові кошти у сумі 6250 грн..
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач у строки та обсягу вказані у договорі, не виконував свої зобов'язання, не сплачував заборгованість за кредитом, згідно розрахунку станом на 07.06.2025 року виникла заборгованість за кредитним договором №3184009611-508277, яка становить 21650 грн. з яких: 6250 грн. - залишок заборгованості по кредиту, 15400 грн. залишок заборгованості по нарахованим та несплаченими процентами за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Згідно умов договору, паспорті споживчого кредиту, заяві-анкеті, які є складовою договору, вказувалося про те, що кредит надається строком на 22 дні. Позичальник зобов'язується повернути кредит у розмірі 6250 грн. та сплатити проценти у розмірі 3026 грн. Загальна вартість кредиту складає 9276 грн.
Відповідно до ч.8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача.
В постанові Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зроблено висновок, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Тому при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено тіло кредиту, строк кредитування і розмір відсотків, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.
Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Отже, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора підлягають 6250 гривень тіла кредиту та 3026 гривень відсотків за користування кредитом, загальна сума заборгованості 9276 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (місцезнаходження: 08135, с. Чайки, вул. Антонова, буд.8А, код ЄДРПОУ 40842831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 9276 (дев'ять тисяч двісті сімдесят шість) грн. заборгованості за кредитним договором №3184009611-508277 від 02.11.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Сарненський районний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складене 18 вересня 2025 року.
Суддя: