Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 жовтня 2025 р. № 520/19261/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у листопаді 2016 року, вересні 2017 року відповідно, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;
- зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2016 року, вересні 2017 року, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що бездіяльність відповідача щодо невключення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення є протиправною та порушує її майнові права на виплату грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 відкрито спрощене провадження у вказаній адміністративній справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, позивачу - відповідь на відзив.
Представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи, що грошова допомога на оздоровлення є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, яка розраховуються виходячи з розміру місячного грошового забезпечення. При розрахунку грошової допомоги на оздоровлення не включається до складу грошового забезпечення винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши викладені сторонами обставини справи та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до наступного.
Позивач - ОСОБА_1 , у період з 2016 року по 2018 рік проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та з 2018 року по 2020 рік проходила службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ), правонаступником якого є ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_6 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_6 ) від 30.10.2022 №3586-ОС «Про особовий склад» виключена зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв'язку із звільненням з 03.11.2022.
У 2016 та 2017 році позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення, однак без урахування у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Вважаючи наведене протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що в даному випадку склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Засади грошового забезпечення військовослужбовців визначені у статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України (частини 2, 3, 4 статті 9 Закону).
Тобто, вказаний Закон передбачає повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям.
Кабінет Міністрів України постановою від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (чинною на час виникнення спірних правовідносин) установив щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення (підпункт 1 пункту 1 цієї постанови).
З аналізу наведеної норми слідує, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
На підставі ч. 3 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Матеріалами справи підтверджується, що у період з 2016 по 2018 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ). У листопаді 2016 року, вересні 2017 року позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення, однак без урахування у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що розрахунок грошової допомоги на оздоровлення позивача повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зважаючи на викладене, суд не враховує твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 № 73 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат, та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що до спірних правовідносин не має застосовуватися вказана Інструкція, оскільки її положення звужують обсяг встановлених Законом прав військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2021 року у справі №825/997/17 (провадження № 11-281апп21) наголосила, що встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили.
Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, застосуванню підлягають норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», а не Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 № 73.
Нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено право військовослужбовців на виплату грошової допомоги на оздоровлення.
З огляду на зазначене до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.02.2016 № 73, в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховуються одноразові додаткові види грошового забезпечення, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відтак, щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, до розміру грошового забезпечення позивача, з якого обраховується грошова допомога на оздоровлення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, виплативши позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2016 та 2017 році без урахування у складі грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, не дотримався Закону України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у листопаді 2016 року, вересні 2017 року з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 , є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у листопаді 2016 року, вересні 2017 року відповідно, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Зобов'язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у листопаді 2016 року, вересні 2017 року, з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова