Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 жовтня 2025 р. №520/21410/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1,м. Миколаїв,Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54008, код ЄДРПОУ13844159) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку та скасувати рішення № 205150018060 від 23.07.2025 року.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу роботи для обчислення пенсії за віком період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року, та здійснити призначення і виплату пенсії з врахуванням даного страхового стажу та архівних довідок від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 з дня звернення до територіального управління ПФУ.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив у зарахуванні до страхового стажу період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року. Вважає, що оскільки на неї не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, вона не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 року по справі відкрито спрощене провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав відзив на позов разом, в якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не приймало участі в опрацюванні заяви про призначення пенсії Позивача від 15.07.2025 Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не відмовляло в призначенні пенсії Позивачу. У випадку задоволення позову зобов'язання щодо вчинення певних дій просив покласти, саме на Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області також надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначив, що за наслідками розгляду заяви Позивача від 15.07.2025 про призначення пенсії та доданих до неї документів, до страхового стажу не зараховано періоди роботи: - згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.02.1984 з 15.06.1989 по 31.08.1996 (до дати переведення на іншу посаду), оскільки наявне виправлення дати прийняття. До страхового стажу вищевказаний період зараховано частково, а саме: період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку. Крім того, не враховано дані: 1. архівної довідки від 06.12.2024 № 01-565, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення на підставі первинних документів (наказів, розпоряджень, тощо). Крім того, в розрахунково-платіжних відомостях, протягом 1989-1994 років зазначено скорочено ім'я та по батькові « ОСОБА_2 », протягом 1995-2001 років - скорочено по батькові « ОСОБА_3 »; 2. архівної довідки про заробітну плату протягом червня 1989 року - грудня 1994 року від 06.12.2024 № 01-566, оскільки в розрахунково-платіжних відомостях зазначено скорочено ім'я та по батькові « ОСОБА_2 »; 3. архівної довідки про заробітну плату протягом січня 1995 року - грудня 2000 року від 06.12.2024 № 01-567, оскільки в розрахунково-платіжних відомостях зазначено скорочено по батькові «Григор.»;
Згідно з ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом встановлено, що 15.07.2025 року у зв?язку з досягненням пенсійного віку - 60 років ОСОБА_1 , звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування" № 1058-VI.
За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області та прийнято рішення № 205150018060 від 23.07.2025 року, яким позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
Підставою для відмови в призначенні пенсії в вказаному рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи:
- згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 08.02.1984 з 15.06.1989 по 31.08.1996 (до дати переведення на іншу посаду), оскільки наявне виправлення дати прийняття. До страхового стажу вищевказаний період зараховано частково, а саме: період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, не враховано дані:
1. архівної довідки від 06.12.2024 № 01-565, оскільки відсутня інформація про прийняття та звільнення на підставі первинних документів (наказів, розпоряджень, тощо). Крім того, в розрахунково-платіжних відомостях, протягом 1989-1994 років зазначено скорочено ім'я та по батькові ОСОБА_4 », протягом 1995-2001 років - скорочено по батькові «Григор.»;
2. архівної довідки про заробітну плату протягом червня 1989 року - грудня 1994 року від 06.12.2024 № 01-566, оскільки в розрахунково-платіжних відомостях зазначено скорочено ім'я та по батькові « ОСОБА_2 »;
3. архівної довідки про заробітну плату протягом січня 1995 року - грудня 2000 року від 06.12.2024 № 01-567, оскільки в розрахунково-платіжних відомостях зазначено скорочено по батькові « ОСОБА_3 »;
- за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявна інформація про період ведення підприємницької діяльності протягом 2007-2012 років. Страховий стаж за період ведення підприємницької діяльності обчислено за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб про нарахування доходу та сплату страхових внесків.
Страховий стаж особи для визначення права на призначення пенсії становить 30 років 10 місяців 02 дні, страховий стаж - 29 років 02 місяці 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-IV).За змістом пункту 1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спірні правовідносини регулював Закон України «Про пенсійне забезпечення».
Положеннями ч. 1 ст. 56 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Зазначені норми права вказують на те, що першочергово страховий стаж встановлюється на основі трудової книжки і лише в разі її відсутності або відсутності записів у трудовій книжці трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 надала відповідачу трудову книжку серії НОМЕР_1 , яка містить записи про періоди роботи позивача, зокрема, щодо спірного періоду з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року в Краснопавлівському ясла-садку №2, а також надано архівні довідки від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567.
Разом із тим, записи в трудовій книжці позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області визнало недостатніми для підтвердження трудового стажу.
Відповідачем вказано, що до страхового стажу не зараховано період роботи з наявне виправлення дати прийняття на роботу.
У спірний період роботи позивача порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, положення якої діяли до 29.07.1993, а з 29.07.1993 - Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Відповідно до п.2.2 Інструкції №162 до трудової книжки вносяться зокрема, відомості, про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (распорядження), а при звільненні - в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) п.2.3 Інструкції №162.
Відповідно до п.4.1 Інструкції №162 при звільненні робочого або службовця всі записи про роботу, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
За змістом пункту 2.2 Інструкції №58 до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, в зв'язку з чим недотримання правил ведення трудової книжки не може спричиняти жодних негативних наслідків для особи якій належить трудова книжка, та відповідно не може впливати на її особисті права.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, в тому числі і щодо вирішення питання призначення пенсії за віком.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці.
Наявні у справі докази свідчать, що вказаний вище період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року в Краснопавлівському ясла-садку №2.підтверджено записами у трудовій книжці позивача, запис про прийняття позивача вчинено відповідно до наказу, засвідчений підписом та містить відбиток печатки.
Суд наголошує на тому, що всі записи в трудовій книжці ОСОБА_1 виконані послідовно (дати вчинення записів про прийняття на роботу узгоджуються із датами записів при звільнення з попередніх місць роботи), не місять суперечливих відомостей про періоди страхового стажу та узгоджуються між собою.
Також суд враховує, що відповідач не ставить під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки позивача, а вказує на окремі недоліки під час заповнення трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не врахувало, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового стажу, оскільки визначальним для вирішення питання про призначення пенсії є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Таким чином, зазначені відповідачем недоліки щодо виправлення не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Щодо зарахування архівних довідок від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб. які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Таким чином, при виникненні у відповідача сумнівів шодо права позивача на отримання пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей., передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Натомість, відповідачем, не надано жодного належного та допустимого доказу здійснення дій щодо перевірки вказаних відомостей.
Крім того, зазначені відповідачем формальні недоліки щодо скорочення по батькові позивача в архівних довідках від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області рішення № 205150018060 від 23.07.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу.
Разом із тим стосовно позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу роботи для обчислення пенсії за віком період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року, та здійснити призначення і виплату пенсії з врахуванням даного страхового стажу та архівних довідок від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 з дня звернення до територіального управління ПФУ., суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пунктів 2-4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, суд звертає увагу відповідача на те, що частиною третьою статті 245 КАС України передбачено право суду у разі скасування індивідуального акта зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Статтею 58 Закону №1058-VІІ визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією органів пенсійного фонду, з метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи для обчислення пенсії за віком період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року та при обчисленні пенсії врахувати архівні довідки від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 15.07.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити дії щодо врахування стажу, суд зазначає таке.
Відповідно до п.1.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Згідно з п.п. 4.2, 4.3 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Отже, чинним законодавством України встановлена можливість подання відповідної заяви про призначення (перерахунок) пенсії до територіального органу Пенсійного фонду України та визначено екстериторіальний принцип обробки заяв.
Позивач перебуває на обліку у територіальному органі Пенсійного фонду України за місцем його проживання - Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області куди і було направлено заяву про проведення перерахунку пенсії. Після реєстрації заяви позивача та сканування копій документів засобами програмного забезпечення Головним управлінням Пенсійного фонду України приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації, фактичного проживання) особи, за місцезнаходженням установи в Полтавській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду вказаної заяви прийнято оскаржуване у цій справі рішення.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області лише прийнято від позивача заяву.
Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, то у суду відсутні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиняти дії стосовно позивача.
З огляду на встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача належним способом їх відновлення є зобов'язання саме Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи для обчислення пенсії за віком період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року та при обчисленні пенсії врахувати архівні довідки від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 15.07.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1,м. Миколаїв, Миколаївський р-н, Миколаївська обл.,54008, код ЄДРПОУ13844159) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного трудового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку та скасувати рішення № 205150018060 від 23.07.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком період роботи з 15.06.1989 року по 31.08.1996 року, при обчисленні пенсії врахувати архівні довідки від 06.12.2024 року за № 01-565, від 06.12.2024 року № 01-566, від 06.12.2024 року № 567 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 15.07.2025 року, з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ13844159) витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні) 48 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 27.10.2025.
Суддя Бідонько А.В.