Справа №568/1310/25
Провадження №2/568/481/25
21 жовтня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Мельничук Л.І.
за участі відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Бірук Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить змінити розмір та спосіб аліментів, що стягуються на утримання малолітнього сина.
В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_2 вказує, що з 2009 року з відповідачем по справі ОСОБА_1 проживала однією сім'єю без реєстрацію шлюбу. В них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно виконавчого листа Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року (справа №568/778/17) з ОСОБА_1 стягуються на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 25.09.2017 р. Розмір аліментів, які сплачує відповідач є недостатнім для утримання сина. Позивач вказує, що у відповідача змінилось матеріальне становище та обсяг доходів, так як ОСОБА_1 офіційно працевлаштований на ТОВ ВКП «Щедра Нива». Просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Ухвалою Радивилівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Бірук Т.Б. в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, вказавши, що відповідач сплачує аліменти в мінімальному розмірі, визначеному законодавством, заборгованість по сплаті аліментів відсутня. Щодо збільшення розміру аліментів до 1/4 частини його доходів відповідач заперечує, оскільки це буде для нього значним тягарем, з огляду на те, що на його утриманні перебуває дружина, яка є особою з інвалідністю. Згідний сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі 5 тисяч гривень щомісячно.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. (а.с.5)
Виконавчим листом Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 25.09.2017 р. (а.с.6).
Згідно довідки про розмір аліментів №13970 від 08.09.2025 року, виданою Радивилівським відділом державної виконавчої служби у Дубенському районі РІвненської області, ОСОБА_1 сплачує аліменти згідно виконавчого листа №568/778/17, за період з липня 2024 року по липень 2025 року розмір аліментів становить 1598 гривень щомісячно. (а.с.17)
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч.1-3 ст.181 СК України).
Отже, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.
Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
За правилами ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Частиною 1 ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Роз'яснення пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вказують, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Тобто законодавством чітко визначені умови зміни вже встановленого розміру аліментів: зміна матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я платника або одержувача аліментів, що ґрунтується на ст.192 СК України.
Разом з цим Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована Постановою Верховної Ради України №78912 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини (ст. 18 і 27).
Аналіз даних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, має бути виконаний батьками з урахуванням принципу якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Забезпечення цих інтересів має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження своїх позовних вимог, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і створювати для неї необхідні передумови для її розвитку і забезпечення організації її життя.
При вирішенні спору судом також враховується, що встановлений розмір аліментів, зважаючи на збільшення витрат на утримання дитини, зростання цін на всі групи товарів для дітей є недостатнім і не забезпечує право дитини на належний рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. При цьому позивач як одержувач аліментів має право змінити спосіб їх стягнення, визначивши його у частці від доходу відповідача.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, враховуючи матеріальне становище відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зміни способу стягнення аліментів, так як вони відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Судом отримано інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, відповідно до якої ОСОБА_1 з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року отримує офіційний дохід як працівник ТОВ ВКП «Щедра Нива». (а.с.37)
За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року яким встановлено розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Змінений розмір аліментів відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності з огляду на відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, та беручи до уваги, що платник аліментів є працездатною особою і має задовільний стан здоров'я, а тому в змозі сплачувати аліменти з урахуванням інтересів та потреб саме дитини.
Цей розмір є необхідним для забезпечення належних умов для її фізичного, розумового, морального та соціального розвитку.
При цьому слід зазначити, що положенням Цивільного процесуального кодексу України визначено, що аліменти у розмірі 1/4 частини доходів можуть бути стягнуті судом у порядку наказного (безспірного) провадження, що є фактичним законодавчим визначенням оптимального і звичайно прийнятого розміру аліментів на одну дитину.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.
Також, суд роз'яснює, що у разі зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів одержувач аліментів, рівно як і платник аліментів вправі в порядку ст. 192 СК України звернутися до суду з позовом відповідно про збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки, позивача звільнено від сплати судового збору при подачі позову до суду, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір, встановлений Законом України «Про судовий збір» в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст. ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що визначений рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 18 січня 2018 року.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходів) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_2 місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлено 27 жовтня 2025 року.
Суддя В.О. Троцюк