Справа №567/1591/25
Провадження №2/567/655/25
27 жовтня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Василевич О.В.
секретар Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Шминдрук О.Ф. звернулася в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 серпня 2017 року Острозьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (актовий запис № 91), мотивуючи позов тим, що шлюбне життя між подружжям не склалося, шлюбні відносини вони не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, позивачка вважає збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.
Вказує, що від даного шлюбу дітей у них немає.
Зазначає, що шлюбне життя між позивачкою і відповідачем не склалося через взаємне непорозуміння, між ними зникла взаємоповага та довіра, у подружжя різні погляди на сімейне життя та ведення спільного побуту. Вказує, що подружжя не може дійти згоди щодо найважливіших сімейних питань. Під час спільного проживання між пожружжям часто виникали конфлікти з різних підстав, що негативно впливало на психологічну атмосферу в сім'ї.
Вказує, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, та вказані засади у відносинах між подружжям відсутні.
З березня 2025 року шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, подружжя проживає окремо, спільного господарства не ведуть. Вважає, що шлюб між ними існує формально, так як вони разом як сім'я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім'ю.
Подальший зміст підтримувати сімейні відносини позивачка вважає недоцільним і таким, що суперечить її інтересам. Заходи щодо позасудового порядку розірвання шлюбу виявилися недієвими, зокрема, 19.08.2025 року позивачка направила відповідачу письмовий лист з пропозицією подати спільну заяву про розірвання шлюбу до органів ДРАЦС, проте відповідач таку пропозицію проігнорував, відтак розірвати шлюб у позасудовому порядку позивачка не має можливості, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Згідно адресної довідки виконкому Острозкої міської ради від 16.09.2025 року зареєстроване місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 та саме за вказаною адресою відповідачу направлялися судові повістки та інші процесуальні документи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 19 серпня 2017 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований Острозьким районним відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Рівненській області (актовий запис №91), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 19.08.2017 року.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім'я вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 04.09.2025 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн., які було сплачено позивачкою при зверненні до суду із вказаним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 142, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), зареєстрований 19 серпня 2017 року Острозьким районним відділом ДРАЦС Головного ТУЮ у Рівненській області (актовий запис №91).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.