Справа № 307/3380/25
Провадження № 2/307/1179/25
22 жовтня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України (за відсутності учасників справи та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягуваних аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 05 вересня 2025 року пред'явила до ОСОБА_2 позов про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що сторони зареєстрували шлюб 29 липня 2010 року, під час перебування в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 .
Рішеннями Тячівського районного суду від 20 жовтня 2016 року та 18 травня 2018 року відповідно розірвано шлюб між сторонами та ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1200 грн. щомісяця до досягнення ним повноліття.
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 травня 2020 року, прізвище позивачки змінено з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
На сьогоднішній день розмір аліментів, який був визначений рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 18.05.2018, менший ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку та є недостатнім для належного утримання сина, придбання одягу, взуття, продуктів харчування, шкільного приладдя.
Відповідач не піклується про дитину, не цікавиться її здоров?ям, духовним та моральним розвитком, а всі питання щодо виховання та утримання дитини вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
Відповідач є працездатною і здоровою людиною, працює за кордоном, де має постійний заробіток і має можливість сплачувати аліменти на утримання сина в більшому розмірі.
Розмір аліментів, які стягуються з відповідача, в умовах стрімкого збільшення рівня цін та прожиткового мінімуму на дітей, недостатній для матеріального утримання сина, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище та позбавляє дитини гідного розвитку та навчання.
Також в даний час вона ніде не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, яка народилась від іншого шлюбу. Вказані обставини погіршили матеріальний стан позивачки.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, а це в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема з боку матері з якою проживає дитина, на її утримання, на забезпечення гармонійного розвитку, медичного огляду та відпочинку, загальновідомими та не потребують доказуванню.
Внаслідок таких змін збільшуються витрати матері на утримання дітей, що в свою чергу свідчить про погіршення її майнового стану. Також слід зазначити що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну їх розміру.
З огляду на те, що з моменту ухвалення рішення суду від 18.05.2018 пройшов значний час, то зазначені вище обставини, самі по собі свідчать про погіршення майнового стану позивачки, в свою чергу є достатньою підставою для збільшення розміру аліментів.
Відповідач інших утриманців не має, працездатний, отримує дохід, працює, його стан здоров?я дозволяє працювати, а тому, позивачка вважає, що він спроможний щомісячно сплачувати аліменти на утримання їхньої дитини в розмірі по 4 000 гривень щомісячно до досягнення сином повноліття, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка вживала заходи для досудового врегулювання спору, однак добровільно про сплату аліментів в збільшеному розмірі домовитися не вдалося, а також у зв?язку з погіршенням її матеріального стану, вона змушена звертатися до суду із даним позовом.
На підставі ухвали судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2025 року задоволено заяву судді Бряника М.М. про самовідвід та цивільну справу передано до канцелярії суду для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2025 року головуючою суддею визначено суддю Сас Л.Р.
Ухвалою судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 22 жовтня 2025 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Бряник Р.М. подала заяву про розгляд справи за їх з позивачкою відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав, у зв'язку з чим суд на підставі п. 1) ч. 3 ст. 223 ЦПК України постановив ухвалу про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведеного суд постановив судовий розгляд справи здійснювати за відсутності всіх учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та нездійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
Із свідоцтва про народження відомо, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 і його батьками записані - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а. с. 7)
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2018 року ухвалено стягувати із ОСОБА_2 у користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 1 200 грн. щомісячно, починаючи з 06 лютого 2018 року і до досягнення ним повноліття (а. с. 4 - 6).
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 травня 2020 року, прізвище позивачки змінено з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а. с. 11).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки статті 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів суд зобов'язаний з'ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров'я.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, ч. 2 ст. 77 ЦПК України).
Так, підтвердженням матеріального становища платника аліментів є збільшення розміру витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на обох батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 27 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає у будинку свого чоловіка ОСОБА_6 разом із двома неповнолітніми синами; сина ОСОБА_3 виховує самостійно, батько ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає; матір не працевлаштована та виховує дітей (а. с. 12).
Однак, пред'являючи позов про зміну розміру аліментів, при цьому посилаючись на необхідність збільшення розміру аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, позивачка не надала суду будь-яких доказів покращення матеріального стану відповідача з часу встановлення йому аліментних зобов'язань, а також інформації про щомісячні доходи як платника аліментів, так і одержувача аліментів, та зміни їх сімейного стану, хоча це є її процесуальним обов'язком, а тому вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, у розмірі 4 000 грн., щомісячно є завищеними та нею не доведено можливість їх сплати відповідачем саме у такому розмірі. Жодних доказів про те, що відповідач працевлаштований та має високий прибуток позивачкою не надано.
В той же час, згідно з ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня складає - 3 196 грн.
Таким чином, при збільшенні розміру аліментів, судом враховано, що відповідач не звільнений від обов'язку утримувати дитину; з часу ухвалення рішення Тячівським районним судом Закарпатської області від 18 травня 2018 року про стягнення аліментів, зросли як ціни на матеріальні потреби так і прожитковий мінімум для дітей відповідного віку; відомостей про наявність на його утриманні інших осіб суду не надано.
Крім цього, згідно положень, закріплених у ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язок утримувати дітей є однаковим як для матері так і батька та виходячи із закріплених у ч. 9 ст. 7 Сімейного кодексу України принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд урахувавши вказані обставини, дійшов висновку про збільшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3 500 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Згідно роз'яснень, що містяться п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням
законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви про зміну розміру аліментів на підставі п. 3) ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1211,20 грн. грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2 , уродженця с. Червоне, Ужгородського району, Закарпатської області у користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі по 3 500 грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення ним повноліття.
В іншій частині позову про стягнення аліментів у розмірі 500 грн. на утримання дитини щомісячно відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі 1211,20 грн.
Попередній виконавчий лист відкликати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Представник позивачки: ОСОБА_7 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Л.Р.Сас