Справа № 148/2159/25
Провадження №2-а/148/76/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Опольською Наталею Михайлівною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача адвокат Опольська Н.М. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, 17.10.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 24/2630, якою позивача визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки станом на 09.10.2024 ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документу.
Представник позивача зазначає, що станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, так і за довго до того, у позивача був належним чином оформлений військово-обліковий документ в електронному вигляді, про що він повідомив працівників ТЦК та СП, а також зазначив у письмових поясненнях до протоколу. Згідно витягу Резерв+, датою уточнення даних, відповідно й завантаження додатку Резерв+, є 08.07.2024, що свідчить про наявність електронного військово-облікового документу.
Таким чином, як зазначає представник позивача, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, та оскаржувана постанова підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що 09.10.2024 встановлено, що у військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_1 відсутній при собі військово-обліковий документ під час дії воєнного стану.
З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 09.10.2024 діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим солдатом ОСОБА_2 складено адміністративний протокол № Т/24/1535 про адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 був повідомлений, оскільки отримав копію протоколу, а також йому було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується його підписами у протоколі №Т/24/1535 від 09.10.2024.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2024, прийнято рішення накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн. На розгляд справи до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 не прибув.
Крім того, представник відповідача зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься копія посвідчення про приписку ОСОБА_1 та у відповідності до норм чинного законодавства, посвідчення про приписку це військово-обліковий документ, який видається чоловікам, що досягли 17 років, для підтвердження їхньої постановки на військовий облік у призовній дільниці, визначення придатності до служби, а також для реєстрації їхнього статусу як призовників. Проте, станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення, військовозобов'язаному ОСОБА_1 було 42 роки, а отже він був зобов'язаний замінити посвідчення про приписку на військово-обліковий документ, який відповідав вимогам чинного законодавства на той час, оскільки станом на день виявлення правопорушення та складання протоколу позивач перебував у статусі військовозобов'язаного, як особа яка досягла 27 річного віку. Тобто, представник відповідача вказує на те, що даний факт лише підтверджує вину військовозобов'язаного у вчиненні правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до копії протоколу № Т/24/1535 від 09.10.2024, діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол про те, що 09.10.2024 встановлено, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 не має при собі чинного військово-облікового документу під час дії військового стану та військово-облікової спеціальності, чим порушив правила військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У пояснення до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що дані оновив через додаток «Резерв +» (а.с. 47).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 24/2630 від 17.10.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки, 09.10.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, чим не виконав свої обов'язки, які передбачені в абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 50).
Відповідно до копії роздруківки з додатку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Немирів), дані уточнені 08.07.2024. Військово - обліковий документ в електронному вигляді з QR-кодом (а.с. зв б. 12).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні настав з 17.03.2014, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У подальшому, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Правил військового обліку, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Отже, за змістом частини 6 статті 22 Закону № 3543-XII, відповідальність за частиною 3 статті 210 КУпАП настає, як за відсутності при собі військово-облікового документа, так і при непред'явленні його за вимогою уповноваженого представника.
Таким чином, громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ в період проведення мобілізації та/або протягом дії воєнного стану, а його відсутність є порушенням законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що визначає склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до копії протоколу № Т/24/1535 від 09.10.2024, діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 , старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол про те, що 09.10.2024 встановлено, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 не має при собі чинного військово-облікового документу під час дії військового стану та військово-облікової спеціальності, чим порушив правила військового обліку та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У пояснення до протоколу ОСОБА_1 зазначив, що дані оновив через додаток «Резерв +» (а.с. 47).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 24/2630 від 17.10.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки, 09.10.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлено, що у військовозобов'язаного ОСОБА_1 відсутній військово-обліковий документ, чим не виконав свої обов'язки, які передбачені в абз. 3 пп. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 50).
Відповідно до копії роздруківки з додатку «Резерв+», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (Немирів), дані уточнені 08.07.2024. Військово - обліковий документ в електронному вигляді з QR-кодом (а.с. зв б. 12).
Дослідивши матеріали справи, встановлено що позивач до позову додав скановану копію свого військово-облікового документу в електронній формі з QR-кодом, який був у нього й на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, який має таку ж юридичну силу, як і паперовий. Оскільки, в силу ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак, належними та допустимими доказами відповідачем не спростовано позицію позивача.
Таким чином, суд вважає доведеними обставини, на які посилається позивач, постанова № 24/2630 від 17.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена з порушенням норм чинного законодавства, а за наслідком є неправомірною, тому суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.
Представник позивача у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Згідно ч. 2, 3 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що представник позивача отримала копію оскаржуваної постанови 18.08.2025, яка надана на її адвокатський запит Немирівським відділом ДВС, що підтверджується копією конверту поштового відправлення (а.с. 17), звернулася до суду 25.08.2025, тобто строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови підлягає поновленню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 605,60 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, 38, 210, 288, 292, 293 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 , строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов - задовольнити.
Скасувати постанову № 24/2630 від 17.10.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: