27 жовтня 2025 року м. Рівне №460/11352/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.05.2025 №182511700070522 про застосування штрафних санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками податкового органу було проведено фактичну перевірку за результатами якої складено Акт фактичної перевірки №000461 від 17.04.2025, у якому вказано про виявлення порушення п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", але 22.04.2025 позивач надіслала цінним листом копії документів відповідно до Акта зняття залишків і згідно трекінгу Укрпошти такий цінний лист було отримано податковим органом 24.04.2025, тобто до моменту прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення (14.05.2025 року) платник податків подала документи та підтвердила ведення товарного обліку. Вважає, що посадові особи ГУ ДПС у Рівненській області відповідно до вимог п.44.6 та п.44.7 Податкового кодексу України зобов'язані були врахувати надані копії документів, які підтверджують облік та надходження товару, а відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 138033,00 грн. є незаконним, а відтак підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04.07.2025 суддею Махаринцем Д.Є. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час проведення фактичної перевірки позивач не надав усіх, передбачених чинним законодавством первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів, тому правових підстав для скасування спірного рішення немає. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
У відповіді на відзив позивачем викладено свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
У зв'язку з відстороненням від посади Рівненського окружного адміністративного суду судді Махаринця Д.Є., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.
Відповідно до проведеного повторного 16.09.2025 автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.
Ухвалою суду від 22.09.2025 адміністративну справу прийнято до провадження судді Зозулі Д.П. та вирішено розгляд справи почати спочатку зі стадії розгляду справи по суті.
Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд враховує наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснює з 27.11.2024 року підприємницьку діяльність. Основним видом діяльності якої за КВЕД 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах. Другорядними видами діяльності за КВЕД є: 47.43 Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 95.12 Ремонт обладнання зв'язку; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; 47.78 Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.
11.04.2025 працівниками Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.04.2025 №1093-п "Про проведення фактичної перевірки магазину "Patifon" за адресою: Рівненська обл., м.Рівне, вул. Бачинського, 5 (ТРЦ "Happy.mall")", направлень на перевірку від 11.04.2025 №1834/Ж3/17-00-07-05-15, №1832/Ж3/17-00-07-05-15 та №1833/Ж3/17-00-07-05-15, проведена фактична перевірка магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Підставою для проведення перевірки стала доповідна записка начальника управління податкового аудиту А.Пашковича від 11.04.2025 №1601/17-00-07-05-10, зокрема, що на виконання листа ДПС України від 03.07.2024 №19312/7/99-00-07-04-02-07 щодо проведення фактичних перевірок платників податків з питань порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору організувати проведення фактичної перевірки магазину "Patifon" за адресою: Рівненська обл., м.Рівне, вул. Бачинського, 5 (ТРЦ "Happy.mall")".
Метою даної перевірки визначено: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Період діяльності, що перевіряється, згідно статті 102 ПК України.
За результатами фактичної перевірки магазину, посадові особи склали Акт (довідка) фактичної перевірки від 17.04.2025 №000461 (зареєстрований 18.04.2025 під №6236/Ж5/17-00-07-05-17/3503911481), відповідно до висновків якого, податковим органом встановлено порушення:
- п.1.2, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного Акту Головним управлінням ДПС у Рівненській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №182511700070522 від 14.05.2025 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення п.1.2, п.12 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у сумі 137033,00 грн.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Рівненській області №182511700070522 від 14.05.2025 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
Абзацом першим п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3. пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно з положеннями п.80.1. ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);
- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3);
- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (пп.80.2.5);
- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6);
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7).
Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Так, відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Позивач здійснює свою підприємницьку діяльність у сфері торгівлі технікою та електронікою, яка відноситься до технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, що не заперечується сторонами.
Тож з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що в контролюючого органу були наявні достатні правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача.
Про порушення відповідачем процедури призначення та проведення перевірки позивач не вказує.
Щодо суті зафіксованих актом перевірки порушень, які стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
З матеріалів справи вбачається, що позивач будучи фізичною особою - підприємцем є платником єдиного податку 2 група, не зареєстрована платником податку на додану вартість, але провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а відповідно на неї поширюються вимоги пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР щодо ведення обліку товарних запасів і у разі проведення перевірки надання контролюючому органу документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження тих товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Як слідує з Акта (довідки) фактичної перевірки від 17.04.2025 №000461 (зареєстрований під №6236/Ж5/17-00-07-05-17/3503911481) за результатами фактичної перевірки ГУ ДПС у Рівненській області встановлено порушення позивачем вимог п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: встановлено реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту та на які не надано документів на початок перевірки в паперовому (електронному) вигляді, які підтверджують їх облік та походження на загальну суму 137033,00 грн, згідно з даними залишків.
Перелік товарних запасів, які фактично знаходяться в реалізації на момент проведення перевірки в магазині "Patifon" за адресою м.Рівне, вул.Бачинського, 5 станом на 11.04.2025 наведено у Акті зняття залишків, який підписаний ГДІ Луковець О.С. та ГДІ Калько (а.с.82). Суд зазначає, що Акт зняття залишків, не містить підпису ні позивача, ні продавця-консультанта ОСОБА_2 , за участі якого здійснювалася перевірка. Матеріали справи не містять відомостей про те, що представник платника податків за місцем діяльності якого проводилася фактична перевірка відмовився від підписання такого документу, як не містять і копії акта, який би засвідчував факт такої відмови.
В ході проведення фактичної перевірки, посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області було вручено уповноваженій особі суб'єкта господарювання запит про надання документів (копій документів) від 11 квітня 2025 року, у якому містилася вимога надати у термін до 13 год. 00 хв. 14.04.2025р. документи, що становлять предмет перевірки (з урахуванням строків давності визначених ст.102 Податкового кодексу України), а саме: 1) документи, що підтверджують право користування господарською одиницею; 2) договір з банком/анкета заява на еквайрингове підключення; 3) банківські виписки по еквайрингу в розрізі трансакцій по даті і часу за період з 01.10.2023 по 11.04.2025; 4) трудовий договір на прийняття на роботу ОСОБА_2 . Вимогу надати будь-які інші документи запит не містить.
14.04.2025 позивач надала заяву про долучення документів до матеріалів перевірки, у якій вказано про те, що на виконання запиту про надання документів (копій документів) від 11.04.2025 позивач надає копії документів, вказані у такому запиті всього на 67 аркушах, а саме: 1) документи, що підтверджують право користування господарською одиницею; 2) договір з банком/анкета на еквайрингове підключення; 3) банківські виписки по еквайрингу в розрізі трансакцій по даті і часу за період з 01.10.2023 по 11.04.2025 року (фактична виписка з 07.01.2025 року); 4) трудові договори найманих працівників. Отримання таких документів представником контролюючого органу підтверджено підписом ОСОБА_3 та не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.
14.04.2025 за №677/Ж6/17-00-07-05-18 ГДІ відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_4 , ГДІ відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_5 та ГДІ відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ОСОБА_6 складено "Акт, який засвідчує факт ненадання платником податків ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) (магазин "Patifon" за адресою АДРЕСА_1 ), на початок проведення перевірки документів (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), згідно п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" зі змінами" в якому зазначено про те, що на початок перевірки в магазині "Patifon" знято залишки технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту на загальну суму 137003,00 грн., на такий товар продавцем ОСОБА_2 не надано до перевірки документів, що підтверджують їх облік та походження, на місці продажу такого товару відсутні накладні на такий товар. Такий документ не містить підпису ні позивача, ні продавця-консультанта ОСОБА_2 , а матеріали справи не містять відомостей про їх ознайомлення із таким документом.
Попри те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що посадові особи, які здійснювали фактичну перевірку, зверталися до продавця, в присутності якого проводилася перевірка, з вимогою надати документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), суд зазначає, що норма пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР не пов'язує виконання платником податку обов'язку щодо надання вказаних документів до перевірки з моментом отриманням ним письмової вимоги.
Згідно до п.86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
За приписами п.п.86.7.1 п.86.7 ст.86 ПК України визначено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Платник податків має право брати участь у розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду п.п.86.7.3 п.86.7 ст.86 ПК України.
З урахуванням наведених норм, суд зазначає, що якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, але не виключно, в постановах від 06.08.2019 у справі № 160/8441/18, від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15, від 31.01.2020 у справі №826/15328/18, від 03.10.2023 у справі № 420/534/20.
У постанові від 08.08.2019 у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд також зауважував, що обставина порушення платником податків обов'язку, встановленого пунктом 85.2 ст. 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов'язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов'язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.
Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є усталеною і послідовною.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2025 року о 17:41 год. засобами поштового зв'язку "Укрпошта" позивач разом з запереченнями на акт (довідку) фактичної перевірки №000461 від 17.04.2025 року надіслала на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області листом з описом з оголошеною цінністю (а.с.17) копії документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів та копію відомості обліку товарних запасів на 32 аркушах, що підтверджується накладною №3302814369991 (а.с.18). Згідно з відомостями поштового відстеження за номером накладної вбачається, що такий лист було вручено адресату 24.04.2025 (а.с.19) і зареєстровано у вхідній документації Головного управління ДПС у Рівненській області 24.04.2025 за №18119/6/17-00 (а.с.84).
Пунктом 2 розділу I Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.11.2021року за № 1411/37033 (надалі - Порядок № 496), визначено, що документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб'єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Як вбачається з матеріалів справи позивач разом з запереченнями до акта перевірки, поданим у встановлені законом строки, до моменту прийняття оскаржуваного рішення подав до контролюючого органу наступні документи, які підтверджують облік та походження товарів: форма ведення обліку товарних запасів магазин "Patifon" ФОП ОСОБА_1 (3503911481), видаткова накладна №25004822 від 29.01.2025, рахунок на оплату №25004822 від 27.01.2025, видаткова накладна №20486640 від 15.01.2025, рахунок на оплату по замовленню №20486640 від 15.01.2025, видаткова накладна №15 від 06.01.2025, видаткова накладна №20426483 від 18.12.2024, рахунок на оплату по замовленню №20426483 від 18.12.2024, видаткова накладна №ХР-54 від 04.03.2025, рахунок на оплату №ХР-54 від 04.03.2025, видаткова накладна №20538699 від 06.02.2025, рахунок на оплату по замовленню №20538699 від 06.02.2025, видаткова накладна №51/8167650-01-01 від 30.01.2025, рахунок на оплату №51/8167650-01-01 від 30.01.2025, видаткова накладна №ЗВ-68 від 04.03.2025, рахунок на оплату №ЗВ-68 від 04.03.2025, Договір про поставку товару №2-16/01/25 від 16.01.2025, видаткова накладна б/н від 10.04.2025, рахунок на оплату №1-10/04/25 від 10.04.2025, Договір про поставку товару №09042025/1 від 09.04.2025, видаткова накладна №20645057 від 19.03.2025, рахунок на оплату по замовленню №20645057 від 19.03.2025, видаткова накладна №1 від 09.04.2025, рахунок на оплату №І-090425 від 09.04.2025, рахунок на оплату по замовленню №20645057 від 19.03.2025, рахунок на оплату по замовленню №20426483 від 18.03.2024 (а.с.20-53).
Факт подання позивачем разом з запереченнями до акта перевірки наведених вище документів не заперечується відповідачем, разом з тим суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних відомостей про результати розгляду контролюючим органом, поданих позивачем заперечень на акт (довідку) фактичної перевірки №000461 від 17.04.2025 з доданими до нього документами, що свідчить про неврахування поданих позивачем документів, які підтверджують облік та походження товарів, які знаходилися в магазині "Patifon" на момент проведення перевірки, хоча вони мали бути враховані контролюючим органом під час прийняття рішення, оскільки є такими, що надані під час перевірки, що виключає можливість застосування до позивача фінансової санкції, встановленої статтею 20 Закону №265/95-ВР.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.09.2023 у справі № 280/11956/21.
З урахуванням наведеного, суд висновує, що надані позивачем контролюючому органу разом з запереченнями на акт (довідку) фактичної перевірки №000461 від 17.04.2025 документи є, у розумінні приписів Порядку № 496, належними документами, які підтверджують облік та походження товарів за місцем їх реалізації.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши за критеріями, встановленими ч.2 ст.2 КАС України, правомірність прийняття відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, оспорюваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення є таким, що прийняте не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, тобто, прийняте з порушенням процедури його прийняття, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення, були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання судом такого рішення протиправним та його скасування.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 1370,33 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №162 від 02.07.2025 на вказану суму, яка знаходиться в матеріалах справи, а тому ці судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.05.2025 №182511700070522.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1370,33 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 жовтня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)
Суддя Д.П. Зозуля