Справа № 372/3261/25
Провадження № 2-1722/25
заочне
27 жовтня 2025 року Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» звернувся до суду із позовом ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з гр. ОСОБА_2 заборгованість за Договором позики № 9346836 від 09.09.2020 в розмірі 13652,78 грн., а також витрати на правову до допомогу та судовий збір.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 09.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір про надання позики № 9346836 у розмірі 4000,00 грн на строк 30 днів, розмір процентів акційних у день 1,60%, процентна ставка за понаднормове користування позикою (її частиною) 2,70% за день, мета отримання кредиту - придбання товарів для задоволення власних потреб.
Договір позики № 9346836 був укладений 09.09.2020 у вигляді електронного документа, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором CblShD7wQB у вигляді смс на мобільний номер телефону, який вказувався при реєстрації. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 09.09.2020 на платіжну картку № НОМЕР_1 .
На умовах Договору позики (п.2 Параметри та умови Позики, параметри, порядок і графік повернення Позики та сплати Процентів) Позикодавець надав Відповідачу грошові кошти (кредит) у гривні на умовах передбачених Договором позики № 9346836 розмірі 4000,00 грн., а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 09.10.2020 р. п.2, розмір процентів у день (процентна ставка базова/день) становить 1,60 %, знижена процентна ставка/день становить 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день становить 2,70%.
01.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 016-010421 у відповідності до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає факторові за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
05.02.2024 між ТОВ «ФК «Артеміда - Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 20240205/2 за яким, право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Артеміда - Ф».
Ухвалою судді від 14.07.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, в поданому до суду клопотанні просив слухати справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду поштовим відправленням про день та час розгляду справи. Про причину неявки суд не повідомив, заяв, клопотань та відзиву до суду не надіслав.
Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд приходить до наступних висновків.
09.09.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 уклали договір про надання позики № 9346836 у розмірі 4000,00 грн на строк 30 днів, розмір процентів у день (процентна ставка базова/день) становить 1,60 %, знижена процентна ставка/день становить 0,01%, процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день становить 2,70%, з кінцевим терміном погашення не пізніше 09.10.2020.
09.09.2020 року Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту.
За даними листа ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» № 15/04-2024-3/ТНПП від 15.04.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.09.2020 перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. за номером платежу 6373526065642012543619148.
Відповідно до договору факторингу № 016-010421 від 01.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» у відповідності до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає факторові за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог від 05.02.2024 до Договору відступлення прав вимоги № 016-010421 від 21.05.2021, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 9346836 від 09.09.2020 у загальній сумі 11680,00 грн. з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 7680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
05.02.2024 між ТОВ «ФК «Артеміда - Ф» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 20240205/2 за яким, право вимоги до боржника ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Артеміда - Ф» за договором позики № 9346836 від 09.09.2020.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог №20240205/2 від 05.02.2024 до Договору відступлення прав вимоги №20240205/2 від 05.02.2024, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло права грошової вимоги до ушкало А.Р. за договором позики № 9346836 від 09.09.2020 у загальній сумі 11680,00 грн. з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 7680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно повідомлення про відступлення права вимоги та досудової вимоги від 14.02.2024 ТОВ «ФК «Артеміда - Ф» повідомило ОСОБА_1 про наявність заборгованості станом на 14.02.2024 у розмірі 11680,00 грн. та про відступлення права грошової вимоги новому кредитору.
Згідно детального розрахунку заборгованості за договором позики № 9346836 від 09.09.2020 виданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда - Ф» за станом на 12.05.2025 сума заборгованості становить 11680,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту) - 4 000,00 грн.; залишок заборгованості по процентам за користування позикою - 7 680,00 грн.; заборгованість за пенею та штрафами - 0,00 грн., а також позивачем додатково нараховано сумо інфляційного збільшення 1972,78 грн за період з 10.10.2020 по 23.02.2022 року.
Частиною першою, другою статті 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно зі статтею 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до частин третьої, шостої, сьомої та дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Фінансовими вважаються такі послуги - надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту (п.6 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638ЦК України).
Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідач уклали договір № 9346836 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 09.09.2020, який за своїм змістом є кредитним договором (далі у тексті Кредитний договір).
Оцінюючи надані суду докази перерахування кредитних коштів від первісного кредитора до Відповідача, суд ураховує наступне.
Так, на підтвердження вказаного вище факту Позивачем надано лист ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» № 15/04-2024-3/ТНПП від 15.04.2024 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 09.09.2020 перерахувало на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. за номером платежу 6373526065642012543619148.
Оцінюючи згаданий вище лист як доказ надання кредитних коштів, суд ураховує те, що сума перерахованих коштів, зазначена у цьому листі, відповідає сумі кредиту згідно Кредитного договору, дата платіжної транзакції відповідає даті укладення Кредитного договору. З урахуванням наведеного вище, а також відсутності заперечень Відповідача щодо отримання ним суми кредиту від кредитодавця суд визнає встановленою ту обставину, що останнім надано кредитні кошти позичальнику (відповідачу) на умовах укладеного Кредитного договору.
За змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Отже, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Відповідачем на підставі укладеного Кредитного договору виникли кредитні правовідносини, а саме відносини щодо споживчого кредитування, які регулюються нормами Цивільного кодексу України, інших актів законодавства.
ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, надавши кредитні кошти Відповідачу.
Натомість, Відповідач доказів щодо належного виконання ним договірних зобов'язань не надав, матеріали справи таких доказів не містять.
Таким чином,у кредитодавця на підставі Кредитного договору виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту та сплати процентів на умовах, встановлених договором.
Згідно із ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Сторонами у договорі факторингу є факторі клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст.1079 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За змістом ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за Договором позики, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до Відповідача за договором позики № 9346836 від 09.09.2020 року та набуття такого права ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ст. 1056-1 ЦК України).
Згідно з ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України передбачають, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа надає кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти.
Верховний суд у справі № 335/248/16-ц від 14.03.2018 року, предметом якої був спір про стягнення суми заборгованості за кредитним договором зробив правовий висновок, що статями 1050, 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.
Відповідно із наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , у зв'язку з порушенням взятих на себе зобов'язань за договором позики № 9346836 від 09.09.2020, умов договору станом на дату подачі позову не виконала. Заборгованість за вказаним договором у загальній сумі становить 13652,78 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 7680,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1972,78 грн. - сума заборгованості за інфляційним збільшенням, яка нарахована позивачем за період з 10.10.2020 по 23.02.2022 року.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12 вказано, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами Цивільного кодексу України мають різний зміст. Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.
Тобто, сторони визначивши строк кредитування у вказаному договорі погодили строк виконання зобов'язання.
Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов'язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048Цивільного кодексу України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28).
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі №910/4518/16, припис абзацу другого частини першої статті 1048ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За умовами договору сторони встановили строк кредитування 30 днів, однак Позивач просить стягнути з Відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.
Оскільки договором позики № 9346836 від 09.09.2020 року визначений строк його дії, який становить 30 днів, саме протягом цього строку позивач мав право нараховувати Відповідачу передбачені цим договором відсотки тривалістю 30 днів.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 4500 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,60% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість Відповідача по відсоткам за договором позики № 9346836 від 09.90.2020 становить 1920,00 грн. (4000 грн. х 1,60%):100% х 30 днів).
Отже, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за тілом кредиту та процентами за кредитним договором № 9346836 від 09.09.2020 складає 920,00 грн.
Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Суд враховує, що Позивачем в позовних вимогах заявлено тільки інфляційні втрати. Враховуючи, що суд дійшов висновку про те, що сума заборгованості за договором позики № 9346836 від 09.09.2020 року складає 5920,00 грн., відтак саме ця сума заборгованості має бути врахована під час обрахунку інфляційних втрат.
Оскільки сума заборгованості за договором позики №9346836 від 09.09.2020 року становить 5920,00 грн., відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 999,90 грн. - інфляційних втрат за період з 10.10.2020 року по 23.02.2022 року.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути заборгованість у розмірі 6919,90 грн (4000+1920+999,9).
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати в справі.
Відповідно до норм ч.2 ст.141ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Іншими витратами є зокрема витрати на професійну правничу допомогу ( п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: ордер, свідоцтво про на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правничої допомоги № 20250512/12 вiд 12.05.2025, попередній розрахунок суми судових витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, враховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З наведеного договору про надання послуг № 20250512/12 від 12.05.2025 вбачається перелік послуг з правової допомоги. Однак суду не надано акту фактично виконаних робіт за вказаним договором з зазначенням часу, вартістю наданих послуг, також не додано касово-розрахункових документів, відсутній акт прийому - передачі виконаних робіт, які б підтвердили вартість послуг у розмірі 7000,00 грн.
При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ціни позову та значення справи для сторони, з Відповідача на користь позивача слід стягнути 3547,60 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1227,67 грн
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 263-265, 274-279, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» заборгованість з за Договором позики № 9346836 від 09.09.2020 в розмірі 6919,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «АРТЕМІДА-Ф» судовий збір в розмірі 1227,67 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3547,60 грн, а всього 4775,27 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г.В.Висоцька