27.10.2025
Єдиний унікальний № 371/515/21
провадження № 1-кс/371/340/25
24 жовтня 2025 року м. Миронівка
ЄУН 371/515/21
Провадження № 1-кс/371/340/25
Суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020110220000183за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України,
У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №12020110220000183за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України. Головуючим суддею у кримінальному провадженні є суддя ОСОБА_4
14 жовтня 2025 року потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 заявив відвід головуючому у кримінальному провадженні судді.
Заяву про відвід обґрунтував тими обставинами, що кримінальне провадження не розглянуто упродовж тривалого терміну, оскільки сторона захисту зловживає процесуальними правами та штучно затягує розгляд справи, не з'являється в судові засідання, а головуючий суддя не реагує на таку поведінку, не проявляє зацікавленості у якісному виконанні своїх обов'язків та своєчасному розгляді кримінального провадження.
Такі дії головуючого судді заявником розцінено як затягування розгляду кримінального провадження, безпідставне невжиття заходів щодо розгляду кримінального провадження у встановлені строки.
Про розгляд заяви про відвід судді повідомлено учасників судового провадження.
В судове засідання з'явились заявник, який є потерпілим у кримінальному провадженні, та обвинувачений ОСОБА_5 . Інші учасники судового провадження в судове засідання на розгляд заяви про відвід не з'явились. Їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Судді ОСОБА_4 як головуючому судді у кримінальному провадженні, згідно правил частини третьої статті 81 КПК України, було запропоновано надати пояснення з приводу заявленого відводу, які сприятимуть з'ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.
На таку пропозицію суддя ОСОБА_4 не відреагувала, правом надати пояснення з приводу заявленого відводу не скористалася.
При розгляді заяви про відвід заявник ОСОБА_3 пояснив, що вважає недобросовісною поведінку захисника обвинуваченого ОСОБА_6 оскільки він всіляко затягує розгляд кримінального провадження, не з'являється в судові засідання без поважних причин, не скеровує до суду заяви про відкладення засідання своєчасно. На відводі головуючого судді від розгляду кримінального провадження не наполягає, проте вважає, що вона має у належний процесуальний спосіб реагувати на таку поведінку учасника кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, не вбачає підстав для відведення головуючого судді від розгляду кримінального провадження, заяву про відвід вважає безпідставною.
З'ясувавши позиції учасників кримінального провадження щодо наявності підстав для відведення головуючого судді суд дійшов таких висновків.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Згідно з Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо в учасника справи виникли сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.
Підстави відводу - це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду справи усувається суддя.
З метою підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб?єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв?язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Для відведення судді з підстав упередженості або необ'єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ'єктивність судді, підтвердити їх доказами, у заяві про відвід неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу
Положеннями частини першої статті 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду слідчим суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, суду для розгляду справи.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Правилами частини п'ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі в судовому провадженні.
Судом встановлено такі обставини.
У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 з 18 вересня 2023 року перебуває кримінальне провадження №12020110220000183за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КК України. Ці обставини підтверджуються даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
За даними обліково-статистичної картки на кримінальне провадження підготовче судове засідання в кримінальному провадженні призначалось одинадцять разів, судовий розгляд двадцять три рази. Причини відкладення були різними, переважно «інші причини».
Відомості обліково-статистичної картки не відображають того факту, що причиною відкладення судових засідань у кримінальному провадженні була поведінка учасника кримінального провадження, на якого вказав заявник.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 9 наведеного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Згідно положень пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді. Таке положення закріплене в статті 15 Кодексу суддівської етики.
Для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».
Перебування кримінального провадження у провадженні судді упродовж двох років не є достатньою підставою вважати, що судді бракує неупередженості під час розгляду справи.
Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Категорія «розумних строків» в кримінальному процесі визначена в КПК України як одна із засад кримінального провадження.
Відповідно до статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Розумним строком слід вважати об'єктивно обґрунтований період часу, встановлений на підставі норм кримінального процесуального законодавства, під час якого учасники кримінального провадження виконують певні процесуальні дії чи приймають певні процесуальні рішення, спрямовані на досягнення завдань кримінального провадження.
Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Не вдаючись на оцінки дотримання судом такої засади кримінального провадження як «розумність строків», суд зазначає, що відкладення судових засідань з різних підстав беззаперечно не вказує на упереджене ставлення судді до одного з учасників судового провадження.
Аналізуючи мотиви, які наведені заявником як такі, що стали підставою відводу судді, суд дійшов висновку, що заява не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
Також суд враховує, що відвід не був беззаперечно підтриманий заявником при розгляді поданої заяви.
За відсутності обставин, визначених в статті 75 КПК України, підстав для відводу судді ОСОБА_4 не вбачається, заява про відвід не може бути розцінена як обґрунтована.
Керуючись статтями 75, 80 - 82, 369 - 372 КПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12020110220000183за обвинуваченням ОСОБА_5 за частиною першою статті 122 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1