Справа № 362/7737/25
Провадження № 2-н/362/1319/25
27 жовтня 2025 року
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,-
У жовтні 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника заборгованості за спожитий природний газ.
15 жовтня 2025 року представник заявника через електронний суд надіслав клопотання про залишення заяви без розгляду та повернення судового збору.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одним із основних принвцивів (засад) цивільного судочинства є диспозитивність.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках ( стаття 13 ЦПК України).
Згідно із частиною 5 статті 163 ЦПК України заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.
Відповідно до статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповіднодо статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Отже, зважаючи на те, що представник заявника подав заяву про відкликання заяви про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про ухвалення рішення про залишення заяви без розгляду та повернення її заявнику.
Водночас за змістом заяви про відкликання заяви про видачу судового наказу вбачається, що представник заявника клопоче про повернення сплаченого судового збору.
Відповідно до положень ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Порядок справляння судового збору урегульовано Законом України "Про судовий збір"(далі - Закон).
Відповідно до статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже ураховуючи, що заява про видачу судового наказу відкликається за клопотанням заявника, суд не вбачає підстав для повернення судового збору.
На підставі викладеного керуючись вимогами статтей 163, 164, 2 ЦПК України, суддя,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ залишити без розгляду та повернути заявнику.
У поверненні судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення до Київського апеляційного суду.
Суддя: Мартинцова І.О.