Справа362/3797/25
Провадження 2-а/362/45/25
"14" жовтня 2025 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
за участі секретаря судового засідання - Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1245/1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною ч. 3 ст. 210 КУпАП,-
26.05.2025 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною позовною заявою з вимогою скасувати постанову №1245/1 від 30.04.2025 р. про накладення на нього штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належно.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належно.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що Постановою №1245/1 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП України від 30 квітня 2025 р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 постановив накласти штраф на громадянина ОСОБА_1 в розмірі 17000,00 грн.
В обґрунтування своєї постанови полковник ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_1 не з'явився після звільнення з військової служби 02.05.2024 р. до військкомату за місцем проживання, ІНФОРМАЦІЯ_2 для постановки на військовий облік військовозобов'язаних запасу чим порушив ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст.22 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (додаток №2, п.1.2 до Порядку...) Проступок встановлено на момент прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.04.2025 р. має бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.З ст. 210 КУпАП.
30 квітня 2025 р. було складено Протокол № 526 про адміністративне правопорушення, коли позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем свого проживання.
Як вбачається із свідоцтва про хворобу №3 від 01 січня 2024 р. про хворобу, що позивач знаходився на лікуванні з 01.12.2023 р. по 14.12.2023 р. Позивачем надані документи про хворобу і в протоколі зазначено, що не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 по причині захворювання.
Захворювання позивача підтверджуються наступними документами: Виписка із історії хвороби № 3684 ПС, виписний епікриз №16706, свідоцтво про хворобу №3, протокол обстеження №20.481 від 09.04.2024, лист Інноваційної діагностики від 17.03.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024 №123 ОСОБА_1 , солдат військової служби за призивом з військової служби у відставку за підпунктом «б2 (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової з виключенням з військового обліку), відповідно до свідоцтва про хворобу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України №3 за вихідним від 03.01 2024 N952/15, пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.
Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно статті 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
За приписами частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч.1-3 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач повинен заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.
Отже, встановлені під час судового розгляду справи обставини вказують на суттєві процесуальні прошення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись статтями 9.14,77, 90, 205, 242-246,250, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанову №1245/1 вих.№6613 від 30 квітня 2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 статті 210 КУпАП до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кравченко Л.М.