Справа № 359/5100/25
Провадження № 1-кп/359/579/2025
23 жовтня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання, ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025111100000540 від 21.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Судова Вишня, Мостиського району, Львівської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 162 КК України,
1. Суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, а також здійснив незаконне проникнення до іншого володіння особи,тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України за таких обставин.
20.03.2025 приблизно о 18 годині ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього ОСОБА_7 виявивши викинуте на її подвір'я сміття, підозрюючи в цих протиправних діях свого сусіда ОСОБА_4 , зробила йому зауваження, на що він став висловлюватися на її адресу грубою нецензурною лайкою. Не реагуючи на таку поведінку, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пройшли до місця свого мешкання.
В цей же день, приблизно о 20 годині, ОСОБА_4 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід - зроблені йому обґрунтовані зауваження щодо протиправної поведінки, підійшов до домоволодіння ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , та наніс кілька ударів сокирою по паркану, чим пошкодив поверхню металопрофілю, внаслідок чого відкрилися в'їзні ворота.
Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи хуліганські дії, направлені на незаконне проникнення до володіння особи, без дозволу власника ОСОБА_6 та користувачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , порушуючи положення ст. 30 Конституції України щодо недоторканості житла, не маючи визначених законом підстав, через ворота протиправно проник на територію огородженого володіння - двору за адресою: АДРЕСА_2 , де сокирою наніс не менше 5 ударів по автомобілю “Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , пошкодивши дах, заднє скло та кришку багажника. Свої дії ОСОБА_4 супроводжував погрозами позбавити життя всіх присутніх за даною адресою, а саме порубати сокирою та спалити, висловлювався грубою нецензурною лайкою, демонструючи сокиру, тобто предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, що створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Далі ОСОБА_4 повернувся додому і в подальшому перебував за адресою: АДРЕСА_2 .
Після цього, ОСОБА_7 зателефонувала до органів Національної поліції та повідомила про вчинення ОСОБА_4 зазначених кримінально-протиправних дій.
2. Крім того, ОСОБА_4 вчинив погрозу вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України за таких обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про національну поліцію», поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, а також іншими законами України.
Відповідно п. 1 Розділу ІІІ до «Положення про патрульну службу МВС», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.07.2015 №796, патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань припиняє виявлені кримінальні правопорушення, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження, здійснює затримання правопорушників.
Наказом №232 о/с від 24.05.2019 начальника ГУНП в Київській області призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №4 полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Наказом №280 о/с від 13.12.2024 начальника ГУНП в Київській області призначено на посаду поліцейського взводу №2 роти №4 полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_13 .
Відповідно до посадової інструкції поліцейських полку особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , затвердженої командиром ППОП ГУНП в Київській області, поліцейський ППОП повинен, зокрема: в межах повноважень здійснювати заходи щодо запобігання, виявлення та припинення адміністративних і кримінальних правопорушень.
Відповідно до наказу начальника ГУНП в Київській області
№ 1684 від 30.10.2023 «Про розмежування оперативних зон відповідальності підрозділів поліції особливого призначення», у Бориспільському районі Київської області першочергове реагування здійснює рота № 4 ППОП ГУНП в Київській області.
Згідно з розстановкою нарядів роти №4 ППОП ГУНП в Київській області від 20.03.2025, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 перебували на чергуванні у складі групи швидкого реагування з 08 год. 30 хв. 20.03.2025.
Наказом №24 о/с від 01.02.2021 начальника ГУНП в Київській області призначено на посаду інспекторів відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Відповідно до посадових інструкцій інспекторів відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , затверджених начальником Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, інспектори ВРПП зобов'язані:своєчасно реагувати на заяви й повідомлення про вчинені правопорушення та інші події з метою прибуття на місце події у найкоротший термін; припиняти правопорушення, надавати допомогу громадянам, які її потребують; вживати заходів щодо встановлення особи, яка вчинила правопорушення та його затримання у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до наказу начальника Бориспільського РУП ГУНП в Київській області № 2 від 01.01.2025 «Про закріплення зон патрулювання нарядами відділу та секторів реагування патрульної поліції Бориспільського РУП», село Старе входить до зони патрулювання патрульної поліції Бориспільського РУП.
Згідно з розстановкою нарядів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 19.03.2025, ОСОБА_15 та ОСОБА_14 перебували на добовому чергуванні з 08 год. 00 хв. 20.03.2025.
20.03.2025 о 20 год. 7 хв. до Бориспільського РУП надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_7 про вищевказані хуліганські дії сусіда ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .
20.03.2025 о 20 год. 30 хв. на виклик про порушення громадського порядку за вказаною адресою прибули інспектори ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 та ОСОБА_14 .
З'ясувавши обставини вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України, співробітники поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_14 прийняли рішення здійснити затримання ОСОБА_4 відповідно до ст. 208 КПК України, оскільки очевидці, в тому числі потерпілий, застали його під час вчинення кримінальних правопорушень, а також безпосередньо після вчинення кримінальних правопорушень очевидці, в тому числі потерпілий, вказали на те, що саме він щойно їх вчинив.
З цією метою, інспектори ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 та ОСОБА_14 прослідували до місця перебування ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , і підійшли до воріт та висунули вимогу до ОСОБА_4 вийти за територію володіння.
ОСОБА_4 , розуміючи, що йому надають законні розпорядження працівники правоохоронного органу, які виконують службові обов'язки, і уповноважені на здійснення, зокрема затримання осіб, підозрюваних у вчиненні кримінальних правопорушень, в порядку ст. 208 КПК України, відмовився виконувати їхні законні вимоги.
Натомість, ОСОБА_4 почав погрожувати вбивством та насильством вказаним працівникам правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
Під час вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 почав висловлюватися на їх адресу грубою нецензурною лайкою та кидати в їх бік предмети з метою травмування. Про такі дії ОСОБА_4 працівники поліції повідомили оперативного чергового Бориспільського РУП ГУНП в Київській області та викликали допомогу.
В цей же день, о 21 годині 43 хвилини, на виклик про порушення громадського порядку за вказаною адресою прибули поліцейські взводу №2 роти №4 полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які дізнавшись про обставини кримінальних правопорушень ОСОБА_4 та його агресивні дії, прослідували до місця його перебування та повторили вимогу до ОСОБА_4 вийти за територію володіння.
ОСОБА_4 , розуміючи, що йому надають законні розпорядження працівники правоохоронного органу, які виконують службові обов'язки, почав висловлювати погрози вбивством, насильством щодо зазначених працівників правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, та продовжив кидати в їх бік тверді предмети з метою травмування, а також висловлювати погрози насильством та вбивством.
Після цього поліцейськими роти №4 полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а також інспекторами ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 та ОСОБА_14 було здійснено законне затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч. 1 ст. 162, ч.1 ст. 345 КК України, та його дії о 22.30 год. були припинені.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345, ч. 1 ст. 162 КК України підтверджується такими доказам.
Показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково та показав, що дійсно 20.03.2025 приблизно о 18 годині до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , приїхали його сусід ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після того, як ОСОБА_7 виявила викинуте на подвір'я потерпілого сміття, вона зробила обвинуваченому зауваження, на що він став висловлюватися на її адресу та інших присутніх грубою нецензурною лайкою, проте вони ніяк не відреагували та зайшли до будинку. Далі в цей же день, приблизно о 20 годині, обвинувачений підійшов до домоволодіння ОСОБА_6 за вищевказаною адресою та наніс кілька ударів палицею по паркану, внаслідок чого відкрилися в'їзні ворота. В подальшому він без дозволу власника ОСОБА_6 зайшов на територію його подвір'я та палицею наніс близько 4 ударів по автомобілю “Volkswagen Passat», який належить ОСОБА_6 , таким чином пошкодивши його. Під час вчинення вищевказаних дій він погрожував позбавити життя всіх присутніх, які вийшли з будинку на гуркіт, а також висловлювався в їх бік грубою нецензурною лайкою. Далі обвинувачений пішов до свого місця проживання та зайшов в будинок. Як стверджує обвинувачений, через деякий час до його будинку приїхали працівники поліції та підійшовши до воріт його домоволодіння, висунули вимогу вийти за територію володіння та поговорити, однак ОСОБА_4 почав погрожувати їм вбивством та насильством, висловлюватися на їх адресу грубою нецензурною лайкою, а також кидати в їх бік різні предмети. Навіть після приїзду інших працівників поліції, які приїхали на допомогу, він не зупинився та продовжував виконувати вищевказані дії до тих пір, поки його не було затримано працівниками поліції.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив, що проживає по АДРЕСА_1 , та є сусідом ОСОБА_4 . Того дня, а саме 20 березня 2025 року, приблизно об 18.00 год. він приїхав на власному транспортному засобі «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , разом із своїми колегами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , до місця свого проживання за вищевказаною адресою, де виявив викинуте на своєму подвір'ї сміття. В цей час, ОСОБА_7 зробила обвинуваченому зауваження, оскільки вважала, що це зробив саме він, на що ОСОБА_4 відповів грубою нецензурною лайкою та погрозами. В подальшому, не реагуючи на таку поведінку ОСОБА_4 , потерпілий разом із своїми колегами, які одночасно є і його сусідами, зайшли всі разом до його будинку. Через деякий час ОСОБА_6 пішов спати до своєї кімнати, проте через 30 хв. почув крик ОСОБА_16 . Вибігши на вулицю потерпілий побачив ОСОБА_4 , який стояв на даху його автомобіля та рубав його сокирою. При цьому, на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_4 зайшов без його дозволу, через ворота, які відкрилися, оскільки останній пошкодив їх сокирою. Як стверджує потерпілий, всі свої дії ОСОБА_4 супроводжував погрозами позбавити життя всіх присутніх та висловлювався грубою нецензурною лайкою в їх бік. Після цього, ОСОБА_4 повернувся додому, а ОСОБА_7 викликала працівників поліції. Приїхавши на місце виклику працівники поліції намагалися з ним поговорити, однак обвинувачений почав їм погрожувати, висловлюватися в їх адресу грубою нецензурною лайкою та кидати в їх бік різні предмети. Через деякий час працівниками поліції було здійснено затримання ОСОБА_4 .
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що знає обвинуваченого близько трьох років та він є її сусідом. 20.03.2025 року близько 18.00 год. вона разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приїхали з роботи до місця проживання ОСОБА_6 за адресою: вАДРЕСА_1 . Вийшовши з автомобіля вона побачила розкидане на подвір'ї ОСОБА_6 сміття та зробила зауваження їх спільному сусіду ОСОБА_4 , який перебував в себе на подвір'ї, оскільки була впевнена, що це зробив саме він. У відповідь на її зауваження обвинувачений почав їм всім погрожувати та висловлюватися в їх бік нецензурною лайкою. Свідок повідомила, що вона залишилася ночувати того вечора у ОСОБА_6 разом з іншими, оскільки побоювалася за своє життя. Повечерявши з іншими, вона вийшла на вулицю поговорити з мамою та в цей час почула під забором гуркіт та крик ОСОБА_4 . Далі, вона відразу ж забігла до будинку та почала ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кликати на вулицю. В подальшому, останні вийшли на вулицю, а вона залишилася в будинку та викликала працівників поліції. Після виклику поліції вона вийшла на подвір'я та побачила розбитий автомобіль ОСОБА_6 , а також було пошкоджено ворота. Приїхавши на місце виклику працівники поліції та дільничний неодноразово висували ОСОБА_4 вимогу вийти за територію володіння для розмови, однак останній у відповідь на це постійно висловлювався в бік працівників поліції грубою нецензурною лайкою, кидав в їх бік різні предмети, такі як каміння та цеглу, а також висловлював погрози насильством та вбивством. Через деякий час, після прибуття підкріплення, працівниками поліції все ж таки було затримано ОСОБА_4 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що є цивільним чоловіком ОСОБА_7 та працює у ОСОБА_6 вантажником. 20.03.2025 року він ввечері після роботи разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_6 приїхали до ОСОБА_6 додому за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_8 повідомив, що до цього дня бачив обвинуваченого близько 2 разів. Під'їхавши до подвір'я ОСОБА_6 та вийшовши з автомобіля вони побачили пошкоджені ворота та розкидане сміття. В подальшому, ОСОБА_7 зробила зауваження ОСОБА_4 , який в цей час знаходився на сусідньому подвір'ї, у відповідь на це обвинувачений почав виражатися в їх адрес нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Як стверджує свідок ОСОБА_8 , ОСОБА_6 їм всім запропонував того вечора залишитися в нього, оскільки хвилювався за їх та своє життя. В подальшому, вони всі повечеряли та відпочивали. Через деякий час він почув крик ОСОБА_7 , вибігши на вулицю першим побачив ОСОБА_4 на даху автомобіля ОСОБА_6 , який в цей час рубав сокирою, яка була в нього в руках дах автомобіля. При цьому, ОСОБА_8 помітив, що заднє скло та кришку багажника даного автомобіля вже було пошкоджено. Далі ОСОБА_7 викликала працівників поліції, які після приїзду намагалися поговорити з ОСОБА_4 та вимагали вийте за територію його володіння, однак останній почав виражатися в їх бік нецензурною лайкою, погрожувати їм та кидав в їх бік каміння та цеглу, що в результаті і стало причиною його затримання.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що він товаришує з ОСОБА_6 вже досить давно, іноді допомагає йому по роботі та періодично залишається у нього на ночівлю. 20.03.2025 року вони всі разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 приїхали до останнього додому, де побачили розкидане сміття на подвір'ї. На зауваження ОСОБА_7 , обвинувачений почав їх обзивати та погрожувати. Через деякий час, коли вони всі вже відпочивали, свідок почув гуркіт та крики ОСОБА_7 . ОСОБА_9 вийшов на подвір'я та побачив пошкоджений автомобіль ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з сокирою в руках. Працівники поліції, які приїхали на виклик лише через декілька годин змогли затримати ОСОБА_4 . Як стверджує свідок, він неодноразово чув, як обвинувачений висловлювався в бік працівників поліції нецензурною лайкою, погрожував їм насильством та вбивством, а також кидав в них каміння, цеглу.
Даними автоматизованого робочого місця працівника поліції підрозділу «102» (далі АРМ 102), згідно якого 20.03.2025 о 20 год. 07 хв. та о 20 год. 11 хв. (повторно)у чергову частину телефоном від ОСОБА_7 надійшло повідомлення про те, що буянить сусід, стукає в двері, просить терміново поліцію, про наявність зброї невідомо. При цьому, прибувши на виклик працівниками поліції було встановлено, що сусід на ім'я ОСОБА_4 , 1982 року народження, вчинив хуліганські дії, а саме побив автомобіль «фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 та пошкодив ворота до подвір'я. В подальшому на місце події викликано СОГ Бориспільського РУП ГУНП в Київській області. Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що Бориспільським РУП ГУНП в Київській області внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 та ч. 1 ст. 162 КК України та розпочато досудове розслідування.
Заявою потерпілого ОСОБА_6 від 24.03.2025 року, відповідно до якої 20.03.2025 під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_4 без дозволу потерпілого ОСОБА_6 проник на територію подвір'я його домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив недоторканість житла, тому потерпілий просить обвинуваченого притягнути до кримінальної відповідальності за вказаним фактом.
Даними медичної довідки стаціонарного відділення КНП «ББЛІЛ» від 21.03.2025 року № 419 відповідно до якої ОСОБА_4 звертався за медичною допомогою на травмпункт КНП «ББЛІЛ». Діагноз: вогнепальне поранення сквозне лівого колінного суглобу.
Журналом проведення інструктажів з пожежної безпеки роти № 4 ППОП ГУ НП в Київській області; книгою видачі та приймання озброєння та спеціальних засобів роти № 4 ППОП ГУ НП в Київській області; журналом реєстрації інструктажів роти № 4 ППОП ГУНП в Київській області; даними журналу обліку інструктажів водіїв роти №4 ППОП ГУНП в Київській області; журналом реєстрації інструктажів про заходи безпеки поводження з табельною вогнепальною зброєю роти № 4 ППОП ГУНП в Київській області; книгою Служби нарядів роти №4 ППОП ГУ НП в Київській області; даними наказу про розмежування оперативних зон відповідальності підрозділів поліції особливого призначення № 1684 від 30.10.2023, згідно якого у Бориспільському районі Київської області першочергове реагування здійснює рота № 4 поліції особливого призначення ГУНП в Київській області; даними витягу з наказу на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; даними посадової інструкції ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , підтверджуються обставини перебування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , на чергуванні у складі швидкого реагування з 08 год. 30 хв. 20.03.2025.
Даними книги нарядів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області; даними журналу виїзду та повернення транспортних засобів Бориспільського РУП ГУНП в Київській області; журналу реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю Бориспільського РУП; даними розрахунку та розстановки нарядів від 20.03.2025; даними витягу із наказу про закріплення зон патрулювання нарядами відділу та секторів реагування патрульної поліції Бориспільського РУП №2 від 01.01.2025, відповідно до якого село Старе входить до зони патрулювання патрульної поліції Бориспільського РУП; витягом з наказу № 24 о/с від 01.02.2021 про призначення капітана поліції ОСОБА_14 (0009433) інспектором відділу реагування патрульної поліції; витягом з наказу № 24 о/с від 01.02.2021 про призначення капітана поліції ОСОБА_15 (0117899) інспектором відділу реагування патрульної поліції; посадовою інструкцією інспектора ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , підтверджуються обставини перебування інспекторів ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на добовому чергуванні з 08 год. 00 хв. 20.03.2025, які приступили до здійснення своїх функціональних обов'язків.
Протоколом перегляду відеозапису від 21.03.2025 та додатком до нього на DVD-R дисках, які переглянуто та досліджено безпосередньо в судовому засіданні, згідно з яким слідчий провів перегляд відеозаписів з нагрудних камер працівників ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, на яких було зафіксовано обставини події, що мали місце 20.03.2025 у вечірній час у с. Старе, Бориспільського району, Київської області.
Даними протоколу перегляду відеозапису від 21.03.2025 та додатком до нього на DVD-R дисках, згідно з яким слідчий провів перегляд відеозаписів з нагрудної камери працівника ВРПП Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_15 , на яких було зафіксовано обставини події, що мали місце 20.03.2025 у вечірній час у с. Старе, Бориспільського району, Київської області.
Протоколом перегляду відеозапису від 21.03.2025 та додатком до нього на DVD-R диску, згідно якого слідчий провів перегляд відеозапису з портативного відеореєстратора (нагрудної камери) працівника поліції на якому було зафіксовано обставини події, що мали місце 20.03.2025 у вечірній час у с. Старе, Бориспільського району, Київської області.
Даними протоколу огляду місця події від 21.03.2025 та ілюстративної таблиці до нього, відповідно до якого, слідчий в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_6 , з добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_6 , оглянув ділянку місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду виявлено пошкодження металевих воріт у вигляді 4 нерівних рубаних отворів, а також пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, у вигляді розбиття заднього вікна, вм'ятин та пошкодження лакофарбового покриття даху та пошкодження кришки багажнику у вигляді пошкодження лакофарбового покриття, вм'ятин. Також на місці події виявлено та вилучено: сокиру та саморобний кнут. Всі вказані речі в подальшому постановою слідчого визнанні речовими доказами та ухвалою слідчого судді від 25.03.2025 року на них накладено арешт.
Даними протоколу додаткового огляду місця події від 21.03.2025, згідно якого, слідчий в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_6 , з добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_6 , оглянув подвір'я, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В ході огляду місця події було виявлено та вилучено предмет схожий на цеглу та предмет схожий на частину шифера.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2025, який проведено з добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_6 , та дослідженого в судовому засіданні відеозапису цієї слідчої дії вбачається, що в ході слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 , детально відтворив обставини події, які сталися 20.03.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом проведення слідчого експерименту від 09.04.2025, який проведений з добровільної згоди власника домоволодіння ОСОБА_6 , та дослідженого в судовому засіданні відеозапису цієї слідчої дії та фототаблиці вбачається, що в ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_7 , детально відтворив обставини події, які сталися 20.03.2025 р. за адресою: АДРЕСА_1 .
Даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.03.2025 року, згідно якого працівниками поліції за адресою: АДРЕСА_1 , фактично було затримано ОСОБА_4 .
Під час судового розгляду обвинувачений та його захисник жодних заперечень щодо досліджених в суді доказів не висловили.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 наносив удари по паркану та транспортному засобу потерпілого палицею, а не сокирою, оскільки дані твердження обвинуваченого спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами потерпілого та свідків, які підтвердили, що обвинувачений ОСОБА_4 наносив удари по воротах та автомобілю потерпілого саме сокирою, а також тримаючи її в руках нею їм та працівникам поліції і погрожував.
Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України. Також, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 здійснив незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 162 КК України за таких обставин. Крім того, судом визнається доведеним, що ОСОБА_4 вчинив погрозу вбивством, насильством щодо працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 345 КК України. Правову кваліфікацію його дій суд вважає правильною.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Відповідно до статті 20 КК підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення кримінального правопорушення, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Згідно із висновку судово-психіатричного експерта № 91 від 26.03.2025 ОСОБА_4 в період інкримінованих йому дій страждав на органічний розлад особистості та поведінки змішаного ґенезу - (судинного, наслідки перенесеного ЧМТ) за МКХ-10 F 07.84; у період інкримінованих йому дій не був здатний повною мірою усвідомлювати свої діти та керувати ними; на даний час страждає на органічний розлад особистості та поведінки змішаного ґенезу - (судинного, наслідки перенесеного ЧМТ) за МКХ-10 F 07.84 та за своїм психічним станом на даний час він не здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Отже, наявні у ОСОБА_4 на час скоєння кримінального правопорушення психічні розлади, були не настільки виражені, обмежували, але не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними (тобто підпадає під дію ст. 20 КК України «обмежена осудність»).
Законодавець чітко відокремлює поняття неосудної особи від особи з обмеженою осудністю, посилаючись на те, що встановлення такої обставини в подальшому тягне за собою різні правові наслідки. Так, неосудною вважається особа, яка в цілому не може усвідомлювати свої дії або керувати ними, а тому не підлягає кримінальній відповідальності, тоді як особа з обмеженою осудністю лише не здатна повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, при цьому така особа підлягає притягненню до кримінальної відповідальності, а факт визнання її обмежено осудною зобов'язує суд врахувати цю обставину під час призначення покарання.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Суд звертає увагу, що згідно висновку судово-психіатричного експерта № 91 від 26.03.2025 ОСОБА_4 є обмежено осудною особою, а тому суд визнає це як пом'якшуючу його покарання обставину. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 , суд виходить з того, що ним вчинено нетяжкий злочин проти авторитету органів державної влади (ч. 1 ст. 345 КК України), тяжкий злочин проти громадського порядку та моральності (ч. 4 ст. 296 КК України), а також кримінальний проступок щодо порушення недоторканості житла (ч. 1 ст. 162 КК України). Відповідно до медичних довідок на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває. Згідно наданої прокурором довідки про судимість обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте на момент вчинення кримінальних правопорушень судимість погашено у встановленому законом порядку.Згідно до медичної документації останній перебував на лікуванні в психіатричному змішаному відділенні для хворих з судомами КНП КОР «ОПНМО», діагноз: основний - без психічних розладів. Супутній - віддалені наслідки перенесеної ЗЧМТ (2022р.) у вигляді церебростенічного синдрому з змінами на ВЕЕГ-моніторингу. Також, згідно виписки з історії хвороби № 532 ОСОБА_4 знаходився в 11 відділенні: з 05.02.24р. по 06.03.24р. епілептологічного відділення КНП КОР «ОПНМО», діагноз: Розлад адаптації.
З огляду на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, наявності обставини, що пом'якшує покарання та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 за кожне кримінальне правопорушення окремо таке покарання: за ч. 4 ст. 296 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за ч. 1 ст. 345 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 1 ст. 162 КК України покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим слід визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
У даному випадку правові підстави для застосування ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом відсутні.
Крім того, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини цієї справи, суд дійшов висновку про неможливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування покарання, а тому відсутні правові підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Згідно із рекомендацій постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 3 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких сама і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК України). Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду. Відповідно до пункту 8 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду, така допомога може надаватися таким особам незалежно від виду призначеного їм покарання, якщо воно пов'язане з позбавленням волі, та здійснення зазначеного примусового заходу медичного характеру покладається на медичну службу кримінально-виконавчих установ, а якщо не пов'язане - на психіатричні заклади охорони здоров'я за місцем проживання засуджених.
Відповідно до ч. 2 ст. 504 КПК України, досудове розслідування щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності, здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру. Вказане також відповідає пункту 2 частини 3 статті 374 КПК, яким суд керується під час ухвалення вироку, а саме у мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання, застосування примусових заходів медичного характеру при встановлені стану обмеженої осудності обвинуваченого, застосування примусового лікування відповідно до статті 96 Кримінального кодексу України, мотиви призначення громадського вихователя неповнолітньому.
На підставі судово-психіатричного експерта № 91 від 26.03.2025, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 є обмежено осудним та потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у кримінально-виконавчій установі.
Документи, надані учасниками судового провадження на підставі ст. 100 КПК України слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2025 року на сокиру та предмет ззовні схожий на саморобний кнут - скасувати.
Речові докази, а саме: предмет ззовні схожий на сокиру та предмет ззовні схожий на саморобний кнут; частина цегли та частина шиферу - знищити у встановленому законом порядку.
З метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, з огляду на те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. 368, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
На підставі ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 93, п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у кримінально-виконавчій установі.
До набрання вироком законної сили застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Початок строку покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 попереднє ув'язнення з 20 березня 2025 року (момент його фактичного затримання) по дату набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.03.2025 року на сокиру та предмет ззовні схожий на саморобний кнут - скасувати.
Речові докази, а саме: предмет ззовні схожий на сокиру та предмет ззовні схожий на саморобний кнут; частина цегли та частина шиферу - знищити у встановленому законом порядку.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1