Справа № 296/5122/25
2/296/2343/25
(заочне)
22 жовтня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого судді Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - ТОВ «Коллект центр») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори, а саме: договір № 2109351118118 та договір № 2109372923122.
Відповідно до умов договору № 2109351118118 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, нараховані відповідно до умов цього договору.
Крім того, згідно з умовами договору № 2109372923122 від 03 квітня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у рлзмірі 1 100 гривень на умовах строковості, зворотності та платності, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит і сплатити проценти за користування ним, нараховані відповідно до умов цього договору.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання за кредитними договорам, у зв'язку з чим має заборгованість, розмір якої станом на день звернення до суду становить 66 465,90 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 4 091,96 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 62 373,94 гривень.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено договір №1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109351118118 та за договором № 2109372923122.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» на підставі Договору про надання фінансових послуг № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача за договором №2109351118118 та за договором №2109372923122.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором №2109351118118 від 03 квітня 2021 року у розмірі 17 840,90 гривень, за кредитним договором №2109372923122 від 03 квітня 2021 року в розмірі 66 465,90 гривень, а також судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 10 вересня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до Корольовського районного суду міста Житомира не надійшов.
Представник позивача ТОВ «Коллект центр» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та надає згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається такою, що отримала судову повістку.
Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Суд установив, що 03 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2109372923122 (далі по тексту рішення Кредитний договір 1), відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалось надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 1100 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору 1 кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Орієнтовний строк повернення кредиту - 17 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 17 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.
Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою (п. 1.4 Кредитного договору 1).
Пунктом 1.9 Кредитного договору 1 передбачено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) становить 1 рік.
Вказаний вище договір про надання фінансових послуг підписаний представником ТОВ «Служба миттєвого кредитування» Новіковим О. В. та відповідачем ОСОБА_1 . У п. 4.15 договору вказано, що договір підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Суд установив, що свої зобов'язання за кредитним договором ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало у повному обсязі, надало відповідачу кредит у розмірі 1100 гривень, шляхом перерахування кредиту на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей Фор Пей».
Відповідно до проведеного позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Договором №2109372923122 станом на 10 січня 2023 року становить 17 840,90 гривень, з яких 1 098,24 гривень заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 16 742,66 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.
Також суд установив, що 03 квітня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг №2109351118118 (далі по тексту рішення Кредитний договір 2), відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов'язалось надати відповідачу фінансовий кредит у розмірі 3 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.
Розділом 1 Кредитного договору 2 передбачено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожен день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою (п. 1.4 Кредитного договору 1).
Орієнтований строк повернення кредиту 17 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 17 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.3 Договору).
Пунктом 1.9 договору передбачено, що граничний строк кредитування становить 1 рік.
Вказаний вище договір про надання фінансових послуг підписаний представником ТОВ «Служба миттєвого кредитування» Новіковою О. В. та відповідачем ОСОБА_1 . У п. 4.15 договору вказано, що договір підписано електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до проведеного позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за Договором №2109351118118 станом на 10 січня 2023 року становить 48 625 гривень, з яких 2 993,72 гривень заборгованість за основним зобов'язанням (тіло кредиту); 45 631,28 гривень - заборгованість за відсотками.
01 грудня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за Договором про надання фінансових послуг №2109351118118 від 03 квітня 2021 року та Договором про надання фінансових послуг №2109372923122 від 03 квітня 2021 року, що укладені між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023. Відповідно до п.2.1 вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатку №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
19 листопада 2024 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено додаткову угоду 6 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, згідно якої внесено зміни до Реєстру боржників, у зв'язку із виявленням технічної помилки (описки).
Як вбачається з Реєстру боржників, який є Додатком № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг №2109351118118 від 03 квітня 2021 року та Договором про надання фінансових послуг №2109372923122 від 03 квітня 2021 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини 1статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (статті 612 ЦК України).
Суд установив, що ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3000,00 гривень за договором № 2109351118118 та 1 100 гривень за договором № 2109372923122, у встановлені Договорами строки кредит не повернула та не сплатила проценти за користування кредитом, а тому має заборгованість.
Досліджуючи питання строку нарахування процентів, суд установив, що відповідно до умов договору № 2109351118118 та № 2109372923122 проценти за користування кредитними коштами нараховуються щоденно, а процентна ставка є змінюваною та залежить від фактичного строку користування кредитом і становить 2 % - впродовж орієнтовного строку повернення кредиту - 17 днів; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою. Граничний строк кредитування становить 1 рік.
Сторонами при укладенні Договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погодженого сторонами.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договору відповідачем. Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідач не заперечила та не спростувала.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи досліджені судом докази та встановлені обставини справи, невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд вважає, що право позивача порушене і підлягає захисту, а тому позов ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Ураховуючи висновок суду про задоволення позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 2422, 40 гривень.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд установив, що 01 липня 2024 року між позивачем ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 відповідно до умов якого, клієнт (ТОВ «Коллект центр») доручає, а виконавець (АО «Лігал Ассістанс») приймає на себе зобов'язання надати юридичну допомогу у обсязі та на умовах , передбачених даним договором.
Як вбачається з заявки на надання юридичної допомоги № 703 від 01 березня 2025 року, ТОВ «Коллект центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг ФОП ОСОБА_3 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації з вивченням документів - 4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу - 12 000 гривень.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд ураховує характер спірних правовідносин, незначну складність справи, яка розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, ціну позову, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об'єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу. Дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною, типовою та не потребує особливих затрат часу на її складання. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №2109351118118 від 03 квітня 2021 року та за кредитним договором №2109372923122 від 03 квітня 2021 року в розмірі 66 465 (шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код в ЄДРПОУ 44276926);
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Дата складення повного рішення 24 жовтня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК