Справа № 276/1498/25
Провадження по справі №2/276/807/25
27 жовтня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача Пархомчук С.В., звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК Дебт Коллекшн" заборгованість за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 року в розмірі 8374,50 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 08.02.2020 ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту №2985116256/235496. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн на строк 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,85 %.
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників в тому числі і право вимоги за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 «ФК Дебт Коллекшн».
Загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 8374,50 грн, яку позивач, як правонаступник кредитора просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь.
Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 25.08.2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, заперечень щодо заочного розгляду справи не заявив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження у справі за зареєстрованим місцем проживання відповідача, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Таким чином, відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у цивільній справі, дату, час та місце розгляду справи.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом проведено заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 08.02.2020 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 укладено договір фінансового кредиту №2985116256/235496 згідно умов якого останній отримав кредит в сумі 2500,00 грн строком на 30 днів, тобто до 08.03.2020, відсоткова ставка встановлена в розмірі 1,85 % на добу (а.с.18-20).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором R14187 (а.с.20 зворотня сторона).
ТОВ «Гоуфінгоу» свої зобов'язання перед відповідачем виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 2500,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту № НОМЕР_1 хх-хххх-7896 (а.с.30).
Згідно Виписки з особового рахунка за договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 за період з 28.01.2020 по 26.05.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 8374,50 грн: з яких заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн, заборгованість за відсотками 5874,5 грн (а.с.10).
31.05.2021 між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «ФК Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 перейшло до ТОВ «ФК Сіті Фінанс Груп» (а.с.22-25).
На підтвердження факту виконання умов договору позивачем додано до позову платіжне доручення №37 від 10.06.2021 про переказ грошових котів в рахунок оплати ціни відступлення права вимоги за договором факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 (а.с.29).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/2021 від 31.05.2021, ТОВ «ФК Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 в розмірі 8374,50 грн: з яких заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн, заборгованість за відсотками 5874,5 грн (а.с.12).
03.06.2021 ТОВ «ФК Сіті Фінанс груп», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відступив право за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором (а.с. 14-15).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №1-03/06/21 від 03.06.2021, ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 в розмірі 8374,50 грн: з яких заборгованість за тілом кредиту 2500,00 грн, заборгованість за відсотками 5874,5 (а.с.11).
На підтвердження факту виконання умов договору факторингу позивачем додана до позову платіжна інструкція кредитового переказу коштів №1 від 04.06.2021 та №2 від 09.06.2021 про оплату згідно відступлення права вимоги №1-03/06/21 від 03.06.2021 (а.с.32-33).
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст. 16 ЦК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Судом встановлено, що 08.02.2020 ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. на строк 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,85 %.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, зазначений договір недійсним не визнано, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню позичальника, було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс14), від 04.07.2018 в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154 цс 14) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За умовами договору про надання споживчого кредиту строк кредитування був погоджений сторонами на 30 днів. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.
Таким чином, загальна вартість кредиту для ОСОБА_1 становить 3887,5 грн, з яких: 2500,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 1295 грн. - заборгованість за відсотками (2500,00 грн. х 1,85 відсоткова ставка за один день користування кредитом х 30 днів кредитування = 1387,5 грн.).
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, надані позивачем витяги з реєстру боржників до договорів факторингів та розрахунок заборгованості за кредитним договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.
Враховуючи, що відповідач не повернула кредитні кошти, отримані на підставі договору фінансового кредиту №2985116256/235496 від 08.02.2020, а також позивачем не надано доказів, що відповідач ініціював продовження строку користування кредитними коштами та зміну дати повернення всієї суми кредиту, суд дійшов про часткове задоволення позову, стягнувши з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2500,00 грн та відсотками, нарахованими в межах строку кредитування 1387,5 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 1124,47 грн.
Щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу суд дійшов до такого.
Частиною 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В обґрунтування витрат на правничу допомогу стороною позивача було подано договір про надання правової допомоги №11-07/2025 від 11.07.2025 року між ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчуком С.В., Акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025 року, платіжна інструкція від 15.09.2025 року про перерахунок коштів по договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 року, рахунок 15.09.2025-7 від 15.09.2025 року.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що витрати з надання правничої допомоги у сумі 10500 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом не відповідають критерію реальності та розумності їхнього розміру. Тому з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Керуючись ст. 12-13, 76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» заборгованість за договором №2985116256/235496 від 08.02.2020 року в розмірі 3887 ( три тисячі вісімсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» судовий збір в сумі 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) гривень 47 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне Поле, буд.12, інше нежитлове приміщення 1008, ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя А.М.Збаражський