Справа № 275/644/25
27 жовтня 2025 року селище Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області
у складі головуючого судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтранс Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в особі представника звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивує тим, що 22.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання споживчого кредиту № 6294149, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надається ОСОБА_1 кредит у сумі 4 400 грн строком на 360 днів (періодичність платежів - кожні 30 днів), за стандартною процентною ставкою 1,99% в день та зниженою процентною ставкою 1,89% в день (якщо споживач до 21.02.2023 або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту).
25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги за договором споживчого кредиту № 6294149 від 22.01.2023, а ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" набуло право вимоги за вказаним договором.
Відповідачка порушила умови договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 22 349,80 грн, з яких: тіло кредиту - 4 400 грн, проценти - 17 949,80 грн, яку позивач просить стягнути з відповідачки.
Процедура та позиції сторін
Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 15.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
28.07.2025 від представника відповідачки Іщука С.О. надійшов відзив на позовну заяву, в якій сторона відповідача вважає позов надуманим, а вимоги необгрунтованими. Посилається на те, що позивачем не надано доказів підписання договору електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором: з наданих доказів неможливо встановити, що саме відповідачка реєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі, отримала ідентифікатор за номером телефону та застосувала його. Зазначає, що для ідентифікації автора електронного документу застосовується електронний підпис, який є обов'язковим для підтвердження його волі. Позивачем надані прості незахищені pdf-файли, які не є оригіналами кредитного договору. Доказами наявності заборгованості можуть бути первинні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Щодо сплати судового збору, зауважує, що відповідачці встановлено 2 групу інвалідності, тому вона має пільги зі сплати судового збору. Просив, у разі неявки в судове засідання, розглядати справу без його участі.
28.07.2025 представником відповідачки сформовано клопотання про витребування у позивача ТОВ «Фінтраст Капітал» оригіналів електронних та письмових доказів укладення кредитного договору №6294149 від 22.01.2023 та дослідження їх у судовому засіданні.
28.07.2025 від представника відповідачки надійшло заперечення на клопотання позивача про витребування доказів, оскільки клопотання не містить доказів звернення первісного кредитора та відповіді про причини неможливості отримання підтвердження переказу коштів; не зазначено повного номеру картки; витребування інформації, чи випускалася картка із зазначеним номером на ім'я відповідачки виходить за межі предмету доказування. Також він зауважує, що витребування інформації, первинних документів та виписки з рахунку відповідачки не дозволить встановити відправника коштів та переказ коштів саме від кредитора і по даному договору. Просить клопотання відхилити.
28.07.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, посилаючись на наявність у відповідачки 2 групи інвалідності, завищений та необгрунтований розмір правничої допомоги, відсутність доказів оплати стороною позивача на користь АО «Апологет» витрат. Просить відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.
30.07.2025 від представника позивача зареєстровано відповідь на відзив, в якому ОСОБА_2 зазначає, що відповідач, оформлюючи кредитний договір через сайт https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитися з правилами та паспортом споживчого кредиту. Відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Переказ коштів, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідачем особисто вказано в заяві на отримання кредиту та підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна», який має відповідну ліцензію. Формат зазначення номеру платіжного засобу відповідає вимогам Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику. ОСОБА_2 зазначає, що ним здійснювався адвокатський запит до банку-емітента щодо підтвердження належності картки відповідачу та перерахування коштів за договором первісним кредитором - докази додані до позовної заяви. Щодо розміру процентів за кредитним договором представник вказує, що умовами договору передбачено знижену процентну ставку за умовами програми лояльності, однак, відповідач не здійснила оплат на погашення процентів та тіла кредиту, тому за кредитним договором проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами нараховано за стандартною ставкою в межах строку договору. Підписуючи договір, позичальник погодилася на укладення договору саме такого зміст. Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача, про що свідчать докази, оформлені належним чином та долучені до матеріалів справи. На підставі викладеного, просить позов задовольнити. Не заперечив проти розгляду справи без його участі.
Ухвалою суду від 02.09.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів у ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Враховуючи наявність заяв сторін, суд розглядає справу без участі представника позивача та відповідачки та її представника, на підставі ст. ст. 211, 223 ЦПК України.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
22.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що 22.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про надання споживчого кредиту № 6294149, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надається ОСОБА_1 кредит у сумі 4 400 грн строком на 360 днів (періодичність платежів - кожні 30 днів), за стандартною процентною ставкою 1,99% в день та зниженою процентною ставкою 1,89% в день (якщо споживач до 21.02.2023 або протягом 3 календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту). Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором A5133 (а.с.31-36).
Відповідно до п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 29 653,85% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 27 238,98% річних.
Відповідно до п. 1.8. договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35 921,60 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 35 790,26 грн.
Підтвердженням підписання кредитного договору № 6294149 від 22.01.2023, ОСОБА_1 підтвердила ознайомлення зі змістом правил надання коштів у позику (а.с.54-63) та публічною пропозицією (а.с.161-162), прийняла їх в повному обсязі, надала згоду на обробку персональних даних та доступ до її кредитної історії.
22.01.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , банком емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 зараховано платіж у сумі 4 400 грн, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 20231010-8 від 10.10.2023 (а.с.79-81), листом ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 426-24 від 26.11.2024 (а.с.39 зв.), витягом з договору про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 (а.с.38-39) та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250724/48991-БТ від 30.07.2025 (а.с.175).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором № 6294149 від 22.01.2023 вбачається, що у період з 22.01.2023 по 24.09.2023 відповідачкою не здійснювалося погашення заборгованості за кредитом; відповідачці нараховано проценти за ставкою 1,99% в день за період з 22.01.2023 по 22.04.2023 в загальній сумі 7 880,40 грн (а.с.15-20).
25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило позивачу право грошової вимоги за договором № 6294149 від 22.01.2023, а ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" набуло право вимоги за вказаним договором (а.с.40-44, 48, 49)
Відповідно до платіжних інструкцій №1079, №1080, №1081, №1082, №1083 від 29.09.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснило оплату згідно договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 на рахунок ТОВ «Авентус Україна» (а.с.51-53).
Із витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №25.09/23-Ф, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6294149 від 22.01.2023 в загальному розмірі 12 280,40 грн (а.с.26).
Надсилання повідомлення про відступлення прав вимоги ТОВ «Авентус Україна» на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснено 25.09.2023 на електронну пошту lesaprotasova@769gmail.com, що підтверджується копією повідомлення від 25.09.2023 (а.с.13).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 6294149 від 22.01.2023 вбачається, що у період з 25.09.2023 по 17.01.2024 відповідачкою не здійснювалося погашення заборгованості за кредитом; за вказаний період відповідачці нараховано проценти за ставкою 1,99% в день в загальній сумі 10 069,40 грн. Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, заборгованість відповідачки за кредитним договором складає 22 349,80 грн, з яких: тіло кредиту - 4 400 грн., проценти - 17 949,80 грн (а.с.21-22).
Рішенням №251124/1 ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.77).
Інших доказів по суті позову суду не надано.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Умовами кредитного договору встановлено наступне:
За п.9.1, договір складено в 2 оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.
За п.9.2, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
За п.9.6, договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім в ІТС Товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Згідно п.9.9, всі повідомлення між сторонами здійснюються у письмовій формі (в т.ч. електронній), або через Особистий кабінет.
Відповідно до п.9.10, сторони домовились, що примірник договору вважається отриманим споживачем, якщо товариство його направило на електронну адресу вказану споживачем в особистому кабінеті/договорі та/або безпосередньо в особистий кабінет. У випадку відправлення договору в особистий кабінет, споживач приймає та підтверджує, що дані особистого кабінету є його контактними даними, які були ним зазначені під час укладення договору та які дають можливість споживачу переглядати укладений договір, завантажити його на свій персональний комп'ютер або інший пристрій, створити копію на паперовому носії і таким чином отримати у формі, що унеможливлює зміну його змісту. В цьому випадку датою відправлення договору вважається дата, з якої споживачу в особистому кабінеті стає доступним текст укладеного ооговору. Примірник договору, а також додатки до нього надсилаються споживачу одразу після його підписання, але до початку надання кредиту.
Датою укладення кредитного договору є дата прийняття (акцептування) споживачем умов публічної пропозиції, якою визначено, що ТОВ «Авентус Україна» звертається до споживачів, які здійснюють через веб-сайт товариства https://creditplus.ua процес реєстрації в ІТС товариства з публічною пропозицією на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, що передбачають отримання споживчих кредитів. Реєстрація - процес надання споживачем інформації/документів через веб-сайт/ ІТС товариства, який включає надання та перевірку номеру телефону, заповнення електронної анкети (в тому числі шляхом надання даних/документів, що містять дані споживача та/або надання доступу (згоди) до отримання даних/документів споживача з надійних джерел - системи Bank ID, Бюро кредитних історій, Державне підприємство «Дія», суб'єкти первинного фінансового моніторингу в межах інструменту покладання, тощо), реєстрацію банківських рахунків/платіжних карток, здійснення фотофіксації своєї особи (в т.ч. з ідентифікаційним документом в руках) (за необхідності), підтвердження ознайомлення з електронними документами шляхом обміну електронними повідомленнями з товариством.
Прийняття (акцептування) даної публічної пропозиції здійснюється шляхом підтвердження ознайомлення зі змістом правил, публічною пропозицією та згодою з їх прийняттям.
З укладенням договору, сторони підтвердили свою беззаперечну згоду на використання споживачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором та використання товариством електронного підпису у вигляді аналогу власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки, що представлений в електронній формі та відтворений засобами електронного копіювання.
Всі дії, здійснені споживачем в особистому кабінеті з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором визнаються вчиненими особисто споживачем.
На підставі викладеного, суд визнає укладеним ОСОБА_1 в електронній формі договору № 6294149 від 22.01.2023, шляхом підписання його в особистому кабінеті на веб-сайті https://creditplus.ua електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5133.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч.1 ст. 1046, ч.2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей. Саме в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт передачі грошей.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11.11.2015 в справі №6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 в справі №464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.10.2020 в справі №194/1126/18.
Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.
Згідно ст. 50 Закону України «Про платіжні послуги», небанківські надавачі платіжних послуг забезпечують виконання платіжних операцій користувачів через розрахункові рахунки, відкриті в банках або в розрахунковому банку платіжної системи, учасниками якої вони є.
Розрахунки між небанківськими надавачами платіжних послуг для забезпечення виконання платіжних операцій користувачів (крім платіжних операцій у межах одного надавача платіжних послуг) здійснюються шляхом проведення суми платіжної операції між розрахунковими рахунками небанківських надавачів платіжних послуг, що відкриті в банках (розрахунковому банку платіжної системи).
Банки забезпечують виконання платіжних операцій своїх клієнтів, у тому числі операцій небанківських надавачів платіжних послуг, шляхом виконання міжбанківських платіжних операцій або платіжних операцій, що виконуються в межах одного банку.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 3 ч.14 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України (в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.
У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.
Відповідно частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно п.2.2 договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 22.01.2023 року або 23.01.2023 року.
Відповідно п. 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 договору.
Суд визнає доведеним перерахування первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» коштів ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений нею при укладенні договору №6294149 від 22.01.2023, оскільки це підтверджується письмовими доказами по справі: листом ТОВ «Пейтек Україна» №20231010-8 від 10.10.2023, листом ТОВ «Пейтек Україна» №426-24 від 26.11.2024, витягом з договору про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 та відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250724/48991-БТ від 30.07.2025, згідно з якою на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку здійснено 22.01.2023 переказ коштів у сумі 4 400 грн.
При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачка не надала суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на її картковий рахунок, мали інше призначення або доказів того, що вказаний картковий рахунок їй не належить.
Умовами п.1.4 договору №6294149 від 22.01.2023 визначено строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Відповідно до умов п.1.5 кредитного договору №6294149 від 22.01.2023, за користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору;
- знижена процентна ставка 1,89 % в день та застосовується, якщо споживач до 21.02.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки, користування кредитом здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах.
ОСОБА_1 за договором №6294149 від 22.01.2023 перераховано 22.01.2023 кошти в сумі 4 400 грн, за користування якими остання зобов'язана була сплачувати проценти, відповідно до графіка платежів. Однак, в порушення умов договору, відповідачка свої зобов'язання не виконувала, жодних погашень заборгованості не здійснювала, що підтверджено розрахунками заборгованості за договором №6294149 від 22.01.2023 та не спростовано відповідачкою.
Отже, ТОВ «Авентус Україна», не виходячи за межі умов кредитного договору, нарахувало ОСОБА_1 проценти за стандартною процентною ставкою за періоди з 22.01.2023 по 20.02.2023 (30 днів), з 22.02.2023 по 22.04.2023 (60 днів) в сумі 7 880,40 грн (4 400 грн тіла кредиту х 1,99% в день х 90 днів)
Згідно п.4.1 договору, товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
25.09.2023 ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу №25.09/23-Ф відступило за плату ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №6294149 на суму 12 280,40 грн (4 400 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 7 880,40 грн - заборгованість за процентами). Набуття ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги за кредитним договором №6294149 від 22.01.2023 повністю доведено договором факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023, актом прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді від 25.09.2023, актом прийому-передачі реєстру боржників від 25.09.2023, витягом з реєстру боржників від 25.09.2023, платіжними інструкціями №1079, №1080, №1081, №1082, №1083 від 29.09.2023.
Надсилання повідомлення про відступлення прав вимоги ТОВ «Авентус Україна» на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» здійснено 25.09.2023 на електронну пошту lesaprotasova@769gmail.com, яка зазначена в кредитному договорі та у відзиві на позовну заяву, клопотаннях від представника відповідача, як електронна пошта відповідачки.
Оскільки, станом на дату переходу права вимоги, строк кредитного договору не закінчився, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» правомірно нарахувало з дати набуття права вимоги (25.09.2023) по дату закінчення строку кредитного договору (17.01.2024) проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 10 069,40 грн (4 400 грн тіла кредиту х 1,99% в день х 115 днів).
Рішенням №251124/1 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».
Інформації щодо погашення заборгованості за кредитом ТОВ «Авентус Україна» чи ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» Протасовою Л.П. матеріали справи не містять.
Отже, заборгованість ОСОБА_1 за договором №6294149 від 22.01.2023 про надання споживчого кредиту становить 22 349,80 грн, з яких: 4 400 грн - заборгованість за сумою кредиту, 17 949,80 грн - заборгованість за процентами, є обгрунтованою та підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Стосовно вимог позивача про стягнення в порядку ч.10, 11 ст. 265 ЦПК України з відповідача інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (див. постанови Великої Палати Верховного Суду: від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц /провадження № 14-241цс19/, від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 /провадження № 12-116гс19/, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 /провадження № 12-105гс19/).
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу (ч.11 ст. 265 ЦПК України).
Із аналізу вищезазначеної норми вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
При цьому, вказана стаття є нормою процесуального права, яка не містить імперативного характеру, тобто у суду не має обов'язку задовольняти вимогу щодо автоматичного нарахування процентів або пені до моменту виконання судового рішення, така вимога може бути задоволена судом, тільки коли суд вважатиме за доцільне застосування такої норми права.
Згідно ч. 11 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.
Згідно ч. 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
Отже, оскільки нормами закону передбачено нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, тому заявлені позивачем вимоги про зобов'язання органу (особи), яка здійснює примусове виконання рішень суду і відповідні дії щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних здійснювати такі нарахування до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування не ґрунтуються на вимогах закону, та за встановлених обставин суд приходить висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені в силу статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат
Представником відповідачки зазначено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» являється інвалідом 2 групи.
Однак, суд критично ставиться до зазначеного твердження, оскільки в наданій представником відповідача копії довідки до акту МСЕК серії 12 ААГ №407888 від 25.10.2023 в п.8 зазначено, що ОСОБА_1 з 29.09.2023 встановлено 3 групу інвалідності, що не надає останній права на звільнення від сплати судового збору.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.
Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 10.12.2024, укладеного із адвокатом Столітнім М.М. (а.с.82-83), ордер на надання правничої допомоги від 16.06.2025 (а.с.85), рахунок на оплату №9109-16/06-2025 від 16.06.2025 (а.с.14), акт №9109 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 від 16.06.2025 (а.с.25), заявка №9109 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 від 19.05.2025 (а.с.27-28).
Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.
Представником відповідачки заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у зв'язку з наявністю у відповідачки психічного захворювання.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.
Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд вважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд враховує, що відповідачка має 3 групу інвалідності з дитинства та, згідно довідки МСЕК, може виконувати просту некваліфіковану працю, що свідчить про її обмежені матеріальні можливості; справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат не приймав участь в судових засіданнях.
Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Заяв про розподіл інших судових витрат суду не надходило.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 514, 526, 536, 611, 625, 1050, 1054, 1077, 1078, 1081 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 280-284, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №6294149 від 22.01.2023 в розмірі 22 349 (двадцять дві тисячі триста сорок дев'ять) гривень 80 копійок, з яких: 4 400,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 17 949,80 грн - заборгованість за процентами.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено судом 27.10.2025.
Сторони у справі
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя П.В. Миколайчук