про залишення зустрічної позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12636/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріли зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів з рахунків платника податків за податковим боргом,
Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у загальному розмірі 1328208,00 гри (один мільйон триста двадцять вісім тисяч двісті вісім гривень 00 копійок) з:
-штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 1 327 188,00 гри (один мільйон триста двадцять сім тисяч сто вісімдесят вісім гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок №UA098999980313040104000016001, одержувач ГУК у Полт.обл./Полтавська/21080900, код ЄДРПОУ: 37959255, банк одержувача Казначейство України (ЕАП);
-адміністративних штрафів та інших санкцій на суму 1 020,00 гри (одна тисяча двадцять гривень 00 копійок) на розрахунковий рахунок № UA618999980313000106000016706, одержувач ГУК у Полт.обл./Полтавська/21081100, код ЄДРПОУ: 37959255, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/12636/25 за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про розгляд справи за участю представника позивача. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
08.10.2025 (дата формування в системі "Електронний Суд" 07.10.2025) до суду від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, в якій останній просив:
-прийняти зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.09.2025 р. №00127170705 форма «ПС» та від 06.09.2024 року №00127160705 форма «С» та постановити ухвалу, якою об'єднати в одне провадження зустрічний позов з первісним позовом;
-відмовити в задоволенні первісних позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.09.2025 р. №00127170705, що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 18.07.2024 №2028/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 ;
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.09.2024 року №00127160705, що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 18.07.2024 №2028/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 .
16.10.2025 до суду від Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли заперечення від Головного управління ДПС у Полтавській області.
У період з 01.10.2025 по 22.10.2025 суддя Довгопол М.В. перебувала на лікарняному.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2025 зустрічну позовну заяву передано судді Довгопол М.В.
Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частинами 1, 2 статті 178 Кодексу адміністративного судочинства України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У ході з'ясування питання, чи відповідає зустрічна позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено наступне.
Згідно з пунктами 2, 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд бере до уваги, що оскаржувані ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві податкові повідомлення-рішення винесені стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , однак зустрічний позов подано позов від імені фізичної особи та зазначено відомості у позовній заяві про позивача як фізичну особу. Доказів щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 до суду не надано.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_1 в якості відповідача в зустрічній позовній заяві зазначено Головне управління ДПС у Полтавській області, натомість позовні вимоги щодо оскарження податкових повідомлень-рішень звернуто до Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 06.09.2025 №00127160705, що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 18.07.2024 №2028/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 , однак копії вказаного податкового повідомлення-рішення останнім до зустрічної позовної заяви не додано, натомість в матеріалах справи міститься податкове повідомлення-рішення від 06.09.2024 №00127160705, яке ОСОБА_1 не оскаржується.
Поміж іншого, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю висновків судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. У пункті 17 означеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Суд вказує, що ОСОБА_1 у зустрічній позовній заяві оскаржує податкові повідомлення-рішення №00127170705 та №00127160705 від 06.09.2024, які в досудовому (адміністративному) порядку не оскаржувались.
Відтак, строк звернення до суду з приводу оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень №00127170705 та №00127160705 від 06.09.2024 становить 6 місяців.
Водночас, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним зустрічним позовом 07.10.2025 (дата формування в системі "Електронний Суд"), тобто з пропуском строку звернення до суду.
ОСОБА_1 в зустрічній позовній заяві викладено клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування клопотання зазначено, що про оскаржувані податкові повідомлення-рішення не знав, оскільки їх не отримував. Вказував, що про існування спірних податкових повідомлень-рішень дізнався в жовтні 2025 року з позову ГУ ДПС у Полтавській області про стягнення податкового боргу.
Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Головним управлінням ДПС у Полтавській області разом з позовною заявою подано до суду супровідний лист від 06.09.2024 №25937/6/16-31-07-05-02 "Про направлення податкових повідомлень рішень", згідно якого, Головне управління ДПС у Полтавській області, керуючись ст. 42, ст. 58 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI із змінами та доповненнями, направило податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами акту фактичної перевірки від 17.07.2024 №2028/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій. Вказаний супровідний лист та додатками на 3 аркушах було направлено за адресою: АДРЕСА_1 .
Вищезазначений лист разом з додатками до нього було отримано 18.09.2024 батьком ОСОБА_2 під підпис, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Суд звертає увагу, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними, визначений Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270.
Відповідно до пункту 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою “Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім'ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв'язку.
Зважаючи на викладене, суд зазначає, що про існування податкових повідомлень-рішень №00127170705 та №00127160705 від 06.09.2024 ОСОБА_1 стало відомо 18.09.2024.
Відтак, суд критично оцінює посилання ОСОБА_1 викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статей 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 177, 178, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд
Визнати неповажними підстави, вказані ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- уточненої зустрічної позовної заяви з урахуванням вимог пункту 2, 4, 5, 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, та її копії відповідно до кількості учасників справи;
-заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду, доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала зустрічну позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.В. Довгопол