Справа № 420/6699/25
(додаткове)
27 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/6699/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/6699/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 року по справі № 420/6699/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяви ОСОБА_1 від 02.12.2024 року та 07.02.2025 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
17.10.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №420/6699/25 за яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн.
Ухвалою від 27.02.2024 року суд прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/6699/25, вирішення заяви ухвалив здійснити в порядку письмового провадження та встановлено ІНФОРМАЦІЯ_1 3-х денний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
Жодних пояснень, клопотань та заперечень від відповідача з приводу витрат на правову допомогу до суду не надходило.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Так, оскільки рішення у справі № 420/6699/25 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 цього Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз положень процесуального законодавства, якими врегульовано питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дає підстави для висновку, що такі документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених стороною на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Аналогічних висновків також дійшла Велика Палата в додатковій постанові у справі №910/12876/19.
Наведений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №815/1479/18, від 15 липня 2020 року у справі №640/10548/19, від 18 травня 2022 року у справі №640/4035/20, від 16 червня 2022 року у справі №380/4759/21.
Також, у постанові від 13 травня 2021 року у справі №200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України та ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу. Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої зі сторін.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Аналогічні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 28 жовтня 2021 року у справі №160/15983/20, від 27 квітня 2023 року у справі №280/4115/20.
Така ж правова позиція була викладена в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 листопада 2019 року у справі №902/347/18, від 22 листопада 2019 року у справі №910/906/18, від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, де зазначено, що оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до норм процесуального кодексу можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога у даній справі надавалась адвокатом Гришко С.О., що підтверджується Ордером на надання правничої допомоги серії ВН №1457874 від 05.03.2025 року, виданим на підставі Договору про надання правничої допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року.
Так, на підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв'язку з розглядом даної справи представником позивача до суду надано: Договір про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року; Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року; платіжну інструкцію № @2PL749745 від 27.03.2025 року; Акт прийняття-передачі наданих послуг від 17.10.2025 року.
Судом встановлено, що між позивачем та Адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ», в особі керуючого бюро Гришка Сергія Олександровича, укладено Договір про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року, за яким Бюро бере на себе зобов'язання надати правову допомогу Клієнту з метою захисту інтересів Клієнта в якості його захисника (відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Митного кодексу України тощо) та представника зі всіма правами, що має Клієнт.
Згідно п. 3, 4 Договору про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року визначений цим Договором об'єм правової допомоги може бути змінений (збільшений/зменшений) виключно за згодою Сторін, шляхом укладення додаткової письмової угоди. За надання правової допомоги Клієнт сплачує на Бюро гонорар, розмір і порядок оплати якого погоджується Сторонами у Додатку до даного Договору.
Також м позивачем та Адвокатським бюро «ГРИШКО І ПАРТНЕРИ», в особі керуючого бюро Гришка Сергія Олександровича, укладено Додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року, яка визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Бюро за надання правової допомоги по підготовці та направлення заяви до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, захисту порушених та невизнаних прав ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно п. 2 вказаної Додаткової угоди, Бюро зобов'язується надати Клієнту наступні послуги: - консультації та роз'яснення з подібних правових питань; - підготовка у зборі документів, написання необхідних заяв та запитів, а також направлення їх до територіального центром комплектування та соціальної підтримки; - аналіз судової практики та правових позицій з подібних питань; - підготовка документів для представлення інтересів Клієнта перед третіми особами та в суді; - складення позовної заяви про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії; - сплатити судовий збір за позовною заявою; - направлення стороні та до суду позовну заяву; - складення та направлення до суду відповіді на відзив (за необхідності); - складення та направлення до суду необхідних процесуальних документів; - участь у судовому засіданні при представленні інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді (за необхідності); - підготовка необхідних документів для отримання компенсації понесених витрат Клієнта при розгляді справи судом; - складення заяви про ухвалення додаткового рішення по справі; - отримання ухвал, рішень по справі; - вибір стратегії подальших дій для досягнення обумовленого результату Сторонами.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15.01.2025 року розмір гонорару адвоката за надання вищезазначених послуг становить фіксовану суму в розмірі 11 000,00 грн.
Згідно з актом про прийняття-передачу наданих послуг від 17.10.2025року Бюро з 15 січня 2025 року по 17 жовтня 2025 року надало Клієнту правову допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги №15/01/25-1 від 15 січня 2025 року та Додаткової угоди №1 від 15 січня 2025 року до Договору щодо захисту порушених та невизнаних прав Клієнта ІНФОРМАЦІЯ_2 , представлення інтересів Клієнта в Одеському окружному адміністративному суді при розгляді справи №420/6699/25 за позивною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а Клієнт прийняв надані послуги. Адвокатським Бюро були надані наступні послуги: - консультація адвоката; - вибір стратегії дій та підготовка документів для представлення інтересів клієнта перед третіми особами та в суді; - надана допомога у формуванні необхідних документів для звернення до територіального центра комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки; - складення та направлення запиту до центра комплектування та соціальної підтримки; - збір та підготовка документів для звернення до суду; - підготовка та направлення до суду позовної заяви про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії; - підготовка та направлення до суду клопотання про прискорення розгляду справи; - підготовка та складення необхідних документів для звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.
Таким чином, заявник надав належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності такого розміру відповідач до суду не подавав.
Суд зазначає, що за відсутності належного обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України.
З огляду на викладене, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд зазначає, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 11000,00 грн. надану під час розгляду справи у суді підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі № 420/6699/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Прийняти по справі додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 11000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.10.2025 року.
Суддя Г.В. Лебедєва