27 жовтня 2025 р. № 420/20847/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачаМіністерства оборони України, просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168,
треті особиІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ОСОБА_2
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; скасування рішення, прийнятого у формі протоколу від 30.08.2023 року № 25/д в частині,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оборони України (далі - відповідач), треті особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 з вимогами:
визнати протиправними дії та скасувати рішення Міністерства оборони України №25/д від 30.08.2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - цивільній дружині загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю цивільного чоловіка, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування позову зазначено, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, спірну виплату позивачці призначено не було, натомість документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що позивачка перебувала на утриманні загиблого і дають право на отримання одноразової грошової допомоги. Позивачка вважає таку відмову протиправною, оскільки рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.02.2024 року підтверджено факт проживання однією сім'єю позивачки із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_3 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Ухвалою від 02.07.2025 року позовну заяву залишено без руху.
08.07.2025 на виконання ухвали від 02.07.2025 позивачем подано до суду уточнений позов.
Ухвалою від 10.07.2025 Одеський окружний адміністративний суд передав справу за територіальною підсудністю до Миколаївського окружного адміністративного суду, встановивши, що місце проживання позивача зареєстроване в Миколаївській області, фактичне місце проживання як внутрішньо-переміщеної особи - в Одеській області.
Ухвалою від 15.08.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі, визначив, що розгляд справи буде відбуватись у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві, який надійшов до суду 28.08.2025, зазначив, що 30.08.2024 року Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням i виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на засіданні протокольно № 25/д дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , 1995 р.н., цивільної дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_3 з метою надання заявницею документів, які підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.02.2024 у справі № 523/21432/23 встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а не факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 . Таким чином за поданими документами Комісією Міноборони неможливо було встановити, чи перебувала ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 . Також, відповідач зазначає, що посилання позивача на Закон № 3515-IX, яким статтю 16-1 викладено в редакції, яка передбачає, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1- 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили утриманці загиблої (померлої) особи, безпідставні, оскільки його ретроспективна дія не поширюється на позивача.
Інших заяв по суті до суду не надходило.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
ОСОБА_3 (військовослужбовець) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.06.2023 серії НОМЕР_1 .
Причиною смерті ОСОБА_3 (військовослужбовця) стали множинні сліпі уламкові поранення голови, тулуба та кінцівок з їх руйнацією в зоні проведення бойових дій, що підтверджує лікарське свідоцтво про смерть № 3437 від 26.06.2023.
Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 № 337 від 24.06.2023 старший солдат ОСОБА_3 загинув в районі ведення бойових дій поблизу н.п. Работине Запорізької області.
Первомайський районний суд Миколаївської області рішенням від 01.02.2024 та додатковим рішенням від 01.02.2024 у справі №523/21432/23, яке не оскаржувалося та набрало законної сили 05.03.2024, встановив факт проживання однією сім'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , як чоловіка та жінки без шлюбу у період з грудня 2017 року по день смерті останнього.
Також в матеріалах справи є свідоцтво про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_4 серія НОМЕР_2 , за відомостями якого батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1
В подальшому ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення та виплату одноразової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3
30.08.2024 року Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням i виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на засіданні протокольно № 25/д дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 , 1995 р.н., цивільної дружини загиблого ІНФОРМАЦІЯ_7 солдата ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 30.06.2023 та листом Кадрового центру Збройних Сил України від 15.07.2024 № 321/КЦ/7385 з метою надання заявницею документів, які відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернулася до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Статтею 41 Закону №2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Закон №2011-XII (в редакції на дату загибелі військовослужбовця) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Частиною першою статті 16 Закону №2011-XII встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно п. 2 постанови КМУ 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», установити, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Ті самі положення містяться і у наказі Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. № 45, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 р. за № 176/39232 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану», де вказано, що сім'ям загиблих військовослужбовців відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується ОГД, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України (статтю 16-2 доповнено пунктом 3 згідно із Законом №2489-IX від 29.07.2022, застосовується з 24.02.2022).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указами Президента України протягом періоду з 24.02.2022 по цей час продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Згідно з частинами шостою, восьмою, дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XIІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Держава має забезпечити рівні та справедливі соціально-правові гарантії для усіх членів сімей військовослужбовців, що загинули (померли) через виконання ними обов'язків військової служби.
За своєю природою одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця має компенсаторний характер, яка спрямована матеріально підтримати, наскільки це можливо, членів сім'ї (батьків, дітей, дружину) та утриманців загиблого військовослужбовця після втрати близької людини (годувальника).
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення) (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця та прийняття спірного у цій справі рішення).
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, обставина, що причина смерті ОСОБА_3 пов'язана із захистом Батьківщини, відповідачем не заперечується.
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи належить позивачка до кола осіб, які відповідно до статті 16-1 Закону №2011-XII мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Повертаючись до предмета спору цієї справи, а саме протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, необхідно зауважити, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оспорюване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця (заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, крім того не надано рішення суду, яким встановлено факт перебування позивачки на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Матеріалами справи підтверджується, що факт спільного проживання позивачки з померлим військовослужбовцем ОСОБА_3 однією сім'єю з грудня 2017 року по день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), встановлений за правилами Цивільного процесуального кодексу України Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області рішенням від 01.02.2024 у справі №523/21432/23, яке 05.03.2024 набрало законної сили. В цьому рішенні судом загальної юрисдикції було встановлено, що позивачка проживала з ОСОБА_3 однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу до моменту його смерті, вони вели спільне господарство, мали спільну дитину, на час загибелі ОСОБА_3 позивачка була вагітна дитиною, батьком якої за рішенням суду від 01.02.2024 у справі №523/21432/23 визнано ОСОБА_3 .
Таким чином, судовим рішенням від 01.02.2024 у справі №523/21432/23 підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки з позивачкою, тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачці на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.
Суд зауважує, що справа з тотожними правовідносинами вже була предметом розгляду Верховного Суду. Так, у постанові від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, яку суд враховує при розгляді даної справи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла аналогічних висновків.
При цьому, Верховний Суд звернув увагу на те, що «позивачка звернулась до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивачка є одним із подружжя встановлено судом.
38. Ураховуючи, що судом цивільної юрисдикції у справі №150/401/22 встановлено, що після розірвання шлюбу позивачка продовжувала проживати з ОСОБА_4 до моменту його смерті однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, разом виховували їх спільних дітей, колегія суддів дійшла висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачці документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачкою для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим».
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини у цій справі, і з врахуванням постанови Верховного Суду у справі №120/17960/23, суд дійшов висновку про протиправність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом №25/д від 30.08.2024, в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні частки одноразової грошової допомоги в зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 та необхідність його скасування.
Обираючи належний і ефективний спосіб захисту порушених прав, суд бере до уваги, що призначення одноразової грошової допомоги належить до дискреційних повноважень Міністерства оборони України, відтак суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату належної їй частини одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки суду.
Аналогічний спосіб захисту порушених прав особи було застосовано у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №120/17960/23, а також підтримано Верховним Судом в постанові від 10.05.2024 у справі №440/6725/23.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі викладені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Відповідно до статті 139 КАС України сплачений позивачкою судовий збір в розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168 ЄДРПОУ 00034022) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням i виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 30.08.2024 №25/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що вона перебувала на утриманні загиблого , що дають право на отримання одноразової грошової допомоги.
3. Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (просп. Повітряних Сил, 6,м. Київ,03168 ЄДРПОУ 00034022) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко