27 жовтня 2025 р. № 400/9350/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,
провизнання бездіяльності протиправною та скасування постанов,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі-відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2023, про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023, про накладення арешту на кошти від 21.03.2023, постанови про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025.
Одночасно з позовом до суду надійшла заява про забезпечення позову, яка ухвалою суду від 01.09.2025 залишена без задоволення.
Ухвалою від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому; привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5, 160, 245 КАС України. Ухвала мотивована, зокрема, тим, що позивачем не конкретизовано, яка саме бездіяльність відповідача є предметом оскарження і в чому вона полягає.
На виконання ухвали 03.09.2025 до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позивачем змінено позовні вимоги, викладено їх у новій редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) у нездійсненні контролю за рішеннями, діями державних виконавців, не винесення постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025, та зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) здійснити контроль за рішеннями, діями державних виконавців із винесенням постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025, та зобов'язання державного виконавця Лемещенко А.П. провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) зняти арешт з легкового автомобілю JEEP CHEROKEE універсал-в VIN-код НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2014,V двигуна 2360, бензин, колір чорний, дата реєстрації 19.02.2016, та вантажного автомобілю RENAULT MAGNUM 440, сідловий тягач-Е, VIN-код, д.н. НОМЕР_3 , об'єм двигуна 12130, 2006 р.в.,колір червоний, дизель паливо, дата реєстрації 06.09.2018, які належать ОСОБА_1 та з 07.12.2021 перебувають в податковій заставі, та повернути автомобіль ОСОБА_1 ».
Ухвалою від 16.09.2025 суд продовжив строк для усунення недоліків позову. Суд звернув увагу позивача, що прохальна частина і нової редакції позову не містить точної вказівки на те, в чому полягає нездійснення контролю за рішеннями, діями державних виконавців і ким саме він має бути здійснений. Також, суд запропонував позивачу надати належну копію заяви про зняття арешту; докази направлення скарги та заяви про зняття арешту відповідачу.
Ухвалою від 16.09.2025 суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
30.09.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію заяви про зняття арешту, і, крім того, листи відповідача № 135917 від 15.09.2025, № 135911 від 15.09.2025, якими підтверджується, що скаргу і заяву позивача відповідач отримав.
Також, позовні вимоги викладено в наступній редакції:
«Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса), а саме, не проведення перевірки законності виконавчого провадження № 71340462 та не винесення постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025, та постанови про скасування арешту автомобіля.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) здійснити перевірку законності виконавчого провадження № 71340462 із винесенням постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) зняти арешт з легкового автомобілю JEEP CHEROKEE універсал-в VIN-код НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2014,V двигуна 2360, бензин, колір чорний, дата реєстрації 19.02.2016, та вантажного автомобілю RENAULT MAGNUM 440, сідловий тягач-Е, VIN-код, д.н. НОМЕР_3 , об'єм двигуна 12130, 2006 р.в.,колір червоний, дизель паливо, дата реєстрації 06.09.2018, які належать ОСОБА_1 та з 07.12.2021 перебувають в податковій заставі, та повернути автомобіль Паращуку І.М.»
Позовна заява в останній редакції обґрунтована тим, що на виконанні Центрального ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ перебуває виконавче провадження № 71340462, відкрите 21.03.2023, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави податкового боргу у сумі 761879,57 грн. При цьому, на думку позивача, відповідач безпідставно здійснює виконавчі дії відносно ОСОБА_1 як фізичної особи, оскільки рішенням суду передбачено стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . До того ж, податкове повідомлення-рішення ф. «ПС» №00001003204 від 17.09.2019, яке стало підставою для нарахування податкового боргу, оскаржено в судовому порядку і 19.09.2025 у справі №400/7498/23 Миколаївським окружним адміністративним судом прийнято рішення про задоволення позову та скасування вказаного ППР. Також, позивач стверджує, що 24.08.2025 затримано та переміщено на штраф майданчик його легковий автомобіль JEEP CHEROKEE. Звернення стягнення на цей автомобіль при наявності зареєстрованої податкової застави позивач розцінює як порушення своїх прав. Позивач, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, зазначає, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Позивач звертався з заявою про зняття арешту з автомобілю, та скаргою, в якій просив за результатом контролю за рішеннями, діями державного виконавця скасувати всі постанови державного виконавця, прийняті у виконавчому провадженні № 71340462, оскільки всі постанови стосуються стягнення з ОСОБА_1 , натомість за виконавчим листом - стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 , скасувати заходи примусового виконання рішення та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальником ДВС ці скарги не розглянуті, що є, на думку позивача, протиправною бездіяльністю.
Ухвалою від 06.10.2025 суд відкрив провадження у справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін з урахуванням особливостей, встановлених ст.ст.268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ, призначив судовий розгляд справи на 16 жовтня 2025 року на 13 год 00 хв.
У судове засідання 16.10.2025 сторони не з'явились.
Представник позивача направила суду заяву, в якій просила або відкласти розгляд справи, або розглядати справу без участі позивача і позов задовольнити.
Від відповідача 20.10.2025 надійшла заява про розгляд справи 16.10.2025 без участі представника відповідача.
Також, відповідач надав суду відзив, яким проти позову заперечив, зазначивши, що при виконанні виконавчого листа № 400/314/22, виданого 25.07.2022 Миколаївським окружним адміністративним судом про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 761879 грн. 57 коп, у межах виконавчого провадження № 71340462 боржник не сплатив жодної суми заборгованості, пояснень щодо невиконання рішення суду не надав, чим порушив обов'язки, передбачені ст. 19 Закону. Натомість, він неодноразово звертався з клопотаннями про зняття арешту з коштів, мотивуючи це отриманням пенсії та оскарженням виконавчого документа, проте жодних документальних підтверджень цим обставинам не надав. Виконавче провадження не було зупинене, тому державним виконавцем цілком правомірно вживалися всі необхідні заходи для стягнення боргу. Матеріали виконавчого провадження не містять повідомлення поліції про вилучення транспортного засобу, що належить боржнику, тому державний виконавець позбавлений можливості його повернути. Якщо ж факт вилучення буде підтверджено, на транспортний засіб буде звернено стягнення та реалізовано у встановленому законом порядку. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
В зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, подання заяв про розгляд справи без їх участі, справу розглянуто в письмовому провадженні.
На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 по справі № 400/314/22 позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг в сумі 761 879 (сімсот шістдесят одну тисячу вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 57 (п'ятдесят сім) копійок
Зазначене рішення набрало законної сили 12.10.2022 року,
25.07.2022 року Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по адміністративній справі №400/314/22.
21.03.2023 року старший державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №71340462 на підставі виконавчого листа по адміністративній справі №400/314/22, виданого 25.07.2022 року Миколаївським окружним адміністративним судом.
За даними ЄДРСР 13.06.2023 року Миколаївський окружним адміністративний суд постановив ухвалу про розстрочення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року у справі №400/314/22 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податкового боргу в сумі 761879,57 грн. до дванадцяти місяців з дня постановлення цієї ухвали, а саме до 05.06.2024 року, шляхом сплати коштів у сумі 55038,88 грн. щомісяця зі сплатою першого платежу в сумі 55038,91 грн. до 05.07.2023 року.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 у порядку ст.374 КАС України, у якій він просив визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист №400/314/22, виданий Миколаївським окружним адміністративним судом 25.07.2022 року, відмовлено.
У виконавчому провадженні №71340462 відповідачем винесено постанови: про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 2.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023, про накладення арешту на кошти від 21.03.2023, про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; про оголошення в розшук майна боржника від 20.05.2025.
27.08.2025 позивачем подано на ім'я начальника Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) заяву про зупинення проведення виконавчих дій та зняття арешту з автомобілю JEEP CHEROKEE універсал, д.н. НОМЕР_2 та вантажного автомобіля RENAULT MAGNUM 440, сідловий тягач, д.н. НОМЕР_3 , які належать ОСОБА_1 та перебувають в податковій заставі з 07.12.2021.
Також, 27.08.2025 позивачем подано скаргу начальника Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса )на діїбездіяльність та рішення державного виконавця. Зазначеною скаргою позивач просив зупинити проведення виконавчих дій, зняти арешту з автомобілів та «за результатом контролю за рішеннями, діями державного виконавця скасувати всі постанови державного виконавця, прийняті у виконавчому провадженні № 71340462 про стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим листом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 , оскільки всі постанови стосуються стягнення з ОСОБА_1 , коли за виконавчим листом - стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 , скасувати заходи примусового виконання рішення та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом».
Листом № 135917 від 15.09.2025 головний державний виконавець Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) Анастасія Лемещенко повідомила представника позивача, що підстав для припинення арешту майна (коштів) боржника, передбачених статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» немає в наявності, а листом № 135917 від 15.09.2025 - про те, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки право боржника на її подання до начальника відділу не передбачена законом.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо проведення перевірки законності виконавчого провадження № 71340462 і не винесення постанови про скасування постанов державного виконавця Ніколенко О.М., позивач звернувся до суду.
Суд, оцінивши досліджені у справі докази, дійшов таких висновків.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», серед основних засад здійснення виконавчого провадження законодавець називає верховенство права та обов'язковість виконання рішень.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, у тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За нормами статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачом та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова (частина 3 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Застосовуючи ці приписи до обставин справи, суд зазначає наступне.
З позовної заяви в останній редакції вбачається, що позивач пов'язує порушення своїх прав з протиправною бездіяльністю відповідача щодо непроведення перевірки законності виконавчого провадження № 71340462.
При цьому, нормами Закону України «Про виконавче провадження» передбачено лише одну підставу для перевірки за межами судової, а саме за скаргою учасника виконавчого провадження.
Така перевірка здійснюється начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
З огляду на приписи ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу має повноваження своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.
Матеріалами справи підтверджується, що 27.08.2025 позивач, який є боржником у виконавчому провадженні № 71340462, через свого представника подав скаргу на ім'я начальника Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса ).
Водночас, абзацом першим частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику не надано право на звернення зі скаргою до начальника відділу.
Отже, боржник може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення лише до суду, який видав виконавчий документ.
Відтак, відсутність у позивача права на звернення зі скаргою на дії та рішення державного виконавця до начальника відділу має наслідком відсутність у останнього права розглядати такі скарги і скасовувати за результатами розгляду постанови державного виконавця.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Отже, передумовою для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною є невчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Оскільки в цій справі суд встановив, що розгляд скарги позивача у виконавчому провадженні і скасування постанов державного виконавця не входить до компетенції начальника відповідача, позаяк позивач має у виконавчому провадженні статус боржника, можливість скасування таких постанов в позасудовому порядку не передбачена Законом України «Про виконавче провадження», суд не вбачає підстав для визнання бездіяльності відповідача протиправною.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 ) до Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006 ЄДРПОУ 35065742) відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко