27 жовтня 2025 р. № 400/7699/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаТериторіального управління Державного бюро розслідувань у місті Миколаєві, ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
18 липня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві (далі - відповідач), про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 по 13.02.2017, що становить 2 роки 00 місяців 16 днів;
зобов'язання відповідача зарахувати до стажу служби (роботи) позивача в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 по 13.02.2017, що становить 2 роки 00 місяців 16 днів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.05.2025 він звернувся з рапортом до відповідача про зарахування його стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 року по 13.02.2017 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам Державного бюро розслідувань. Листом від 27.05.2025 № 8311/16-12/25 відповідач відмовив у задоволенні цього рапорту, зіславшись на підпункт 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 Інструкції про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021 № 524, оскільки ним передбачено, що до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань зараховуються періоди роботи, визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», до яких служба в органах Державної кримінально виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби України) не входить. На переконання позивача така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби. Таким чином, враховуючи тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в установі виконання покарань, стаж служби в Державній кримінально-виконавчій службі України підлягає зарахуванню до його стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
У відзиві на позовну заяву від 24.07.2025 відповідач заперечив проти позову і просив суд відмовити у її задоволенні повністю. Відзив умотивовано тим, що стаж служби в поліції та стаж вислуги років не є ідентичними правовими поняттями. Правова категорія «вислуга років» запроваджена положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виключно у цілях вирішення управлінських та кадрових питань з приводу призначення пенсії. За своєю правовою суттю та характером поняття вислуга років і стаж служби в поліції співвідносяться як загальне та часткове, а тому вислуга років поглинає собою стаж служби в поліції, який є лише невід'ємним структурним складовим елементом вислуги років. Водночас, стаж служби в поліції та стаж служби в органах Державної кримінально виконавчої служби можуть бути враховані при обчисленні один одного лише за наявності прямої вказівки про це у законі. Оскільки служба в органах Державної кримінально виконавчої служби у вичерпному переліку, передбаченому у частині 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» відсутня, тому період служби позивача у органах Державної кримінально виконавчої служби відповідно не зараховується до стажу служби в органах Державного бюро розслідувань, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років. Крім того, органи Державна кримінальна виконавча служба ніколи не були підпорядковані Міністерству внутрішніх справ України, а працівники цих органів не відносились до особового складу зазначеного міністерства.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ, ЗАЯВИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.
У зв'язку з цим відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Відповідно до витягу із послужного списку архівної особової справи позивача, виданого 18.01.2024 Департаментом кіберполіції Національної поліції України позивач з 27.01.2015 по 13.02.2017 проходив службу в оперативному відділі Миколаївського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області.
З 25.01.2024 позивач проходить службу на посаді начальницького складу Державного бюро розслідувань у Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Миколаєві, що підтверджується довідкою відповідача від 15.07.2025 № 12-46/73вих-25 і наказами відповідача від 24.01.2024 № 8-ос/дск, від 05.02.2024 № 19-ос/дск і від 08.04.2025 № 58-ос/дск.
Позивач звернувся з рапортом до відповідача про зарахування його стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 року по 13.02.2017 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам Державного бюро розслідувань.
Листом від 27.05.2025 № 8311/16-12/25 відповідач відмовив у задоволенні цього рапорту, зазначивши, що чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу служби періодів проходження особою рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань служби (вислуга років) в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби України). Тому прийнято рішення про відсутність на даний час правових підстав для зарахування йому до стажу служби період проходження ним служби (вислугу років) в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби України) з 27.01.2015 по 13.02.2017, а саме 02 роки 00 місяців 16 днів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» встановлено, що працівники Державного бюро розслідувань під час виконання покладених на них обов'язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом. Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 20 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» заробітна плата працівників Державного бюро розслідувань складається, зокрема, з доплати за вислугу років.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Частиною першою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Згідно з пунктом 82 Положення про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 743, тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки осіб рядового та начальницького складу становить 30 календарних днів, якщо законом не визначено більший строк відпустки. За кожний повний календарний рік служби в Державному бюро розслідувань після досягнення п'ятирічного стажу служби особі рядового та начальницького складу надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 глави 2 Інструкцією про механізм норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021 № 524, визначено, що до стажу служби (роботи), що дає право на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу.
Згідно із пунктом 3 частини другої ст.78 Закону №580-VIII до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.
Частиною п'ятою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
З вищевикладеного слідує, що фактично на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а отже і поліцейськими.
Тому стаж служби на посадах осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції, а отже і до стажу служби в Держаному бюро розслідувань, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 і від 06.02.2025 у справі № 140/856/24.
Суд встановив, що відповідно до витягу із послужного списку архівної особової справи позивача, виданого 18.01.2024 Департаментом кіберполіції Національної поліції України позивач з 27.01.2015 по 13.02.2017 проходив службу в оперативному відділі Миколаївського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області.
Однак, як випливає зі змісту листа відповідача листі від 27.05.2025 № 8311/16-12/25, позивачу не було зараховано вказаний період служби до стажу служби в в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки
Така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки, як вище суд зазначив, стаж служби на посадах осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби підлягає зарахуванню до стажу служби в Держаному бюро розслідувань.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з квитанціями від 17.07.2025 № 0697-1102-6760-1396 і від 17.07.2025 № 1880-5200-4672-2542 позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за поданням до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» про поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
З огляду на те, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру, і вона подана в електронній формі, судовий збір за подання такого позову становить 968,96 грн (?3028,00х0,4х0,8=?968,96). Тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас надмірно сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1453,44 грн (?2422,40 - ?968,96 = ?1453,44) відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» може бути повернутий йому за його клопотанням за ухвалою суду.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 по 13.02.2017, що становить 2 роки 00 місяців 16 днів;
3. Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Миколаєві, зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в Державній кримінально-виконавчій службі (Державній пенітенціарній службі України) з 27.01.2015 по 13.02.2017, що становить 2 роки 00 місяців 16 днів.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, судовий збір у розмірі 968 (Дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
5. Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місnі Миколаєві (вул. Спаська, 18, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54006; код ЄДРПОУ 42341034).
6. Повний текст рішення суду складений 27.10.2025.
Суддя В.Г.Ярощук