Справа № 167/1050/25
Номер провадження 2/167/610/25
22 жовтня 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю:
секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
12 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтовує тим, що з 25 травня 2021 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Під час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Зазначає, що в грудні 2024 року відповідач був мобілізований до лав Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині А «номер». Вказує, що їхній син проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. На даний час вона працює в ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика на посаді укладальник-пакувальник, за період з 11 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року її дохід з урахуванням сплати податків склав 81062,01 грн. Покликається на те, що щомісячно на сина в середньому витрачає від 3000 грн до 4500 грн, в залежності від стану здоров'я та його життєвих потреб. Вказує, що відповідач нехтує своїми обов'язками щодо виховання сина і участь в його утриманні приймає періодично. Зазначає, що відповідач фізично та психологічно здоровий, матеріально забезпечений, має постійний дохід, інших осіб на утриманні нема.
За наведених обставин просить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Позиція учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Зазначила, що відповідач вихованням та утриманням сина не займається. З 23 грудня 2024 року вони разом не проживають, з травня 2025 року не спілкуються. У сина 26 вересня було день народження, однак відповідач не привітав.
Відповідач ОСОБА_2 будучим чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 25 травня 2021 року Рожищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управлінняМіністерства юстиції (м. Львів) зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , про що було зроблено актовий запис № 40, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , батьком зазначений ОСОБА_2 , матір'ю ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Позивач ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з реєстру територіальної громади № 2024/004818671 від 13 травня 2024 року, № 2022/000958348 від 01 листопада 2022 року та копіями відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб № 1047 від 04 вересня 2025 року.
Згідно копії довідки командира військової частини А «номер» від 14 серпня 2025 року № 1114 старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині А «номер».
Позивач ОСОБА_1 з 11 травня 2025 року працює в товаристві з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика». На даний час займає посаду укладальник-пакувальник 3 р., дохід за період з 11 травня 2025 року по 31 серпня 2025 року склав з урахуванням утримання податку склав 81062,01 грн, що підтверджується довідкою товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька картонно-паперова фабрика» від 05 вересня 2025 року № 00000000062.
На підтвердження понесених витрат на утримання дитини позивачем надано квитанції, зокрема щодо купівлі одягу, ліків та іграшок.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку щодо утримання дитини до досягнення нею повноліття.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно з ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Згідно з ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до норм ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд зазначає, що обов'язок щодо утримання та виховання дитини покладено на обох батьків і вони в рівній мірі зобов'язані її утримувати до досягнення нею повноліття.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_7 є здоровим та працездатним, проходить службу у війсковій частині А "номер" (Закарпатська область) і відповідно отримує дохід, інших осіб на утриманні немає, розмір його середньомісячного доходу суду не відомий.
Доказів іншого сторонами в ході розгляду справи надано не було.
Малолітня дитина ОСОБА_4 , здоровий, проживає разом з матір'ю, яка його доглядає, виховує та матеріально утримує.
Враховуючи, що обов'язок утримання дитини є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, відсутність добровільного вирішення сторонами питання участі батька в утриманні дитини, суд доходить переконання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.
Суд звертає увагу, що право вибору способу стягнення аліментів належить тому з батьків, разом з яким проживає дитина.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище сторін і малолітньої дитини, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини та те, що батьки мають рівні обов'язки щодо утримання дитини.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини, беручи до уваги необхідність створення для дитини такого рівня життя, який був би достатнім для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, особу відповідача, який є здоровим та працездатним, справедливий баланс кожного з батьків в утриманні дитини, суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання дитини у частці від доходу відповідача в розмірі 1/4 всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України стягнення аліментів необхідно розпочати з дня коли позивач звернулася із позовом до суду 12 вересня 2025 року.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до п. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн необхідно стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 27 жовтня 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай