Справа № 931/300/25
Провадження № 2/931/191/25
21 жовтня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Левчук О.В.,
представника відповідача - Світлицької З.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
07 квітня 2025 року позивач АТ "ОТП Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22.10.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2034329264, згідно з яким ОСОБА_1 отримала два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п. 1 кредитного договору - кредит у розмірі 9131,32 грн. на придбання товару у продавця на строк до 22.08.2021 року та відповідно до п. 2 кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2021815372_САRD від 10.12.2018) - кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту на сток три роки (з правом пролонгації). Отож, 22.10.2020 р. відповідач звернулася до позивача із заявою про відкриття карткового рахунку. Підписавши особисто заяву-анкету про надання банківських послуг AT "ОТП Банк" № 2034329264_CARD від 22.10.2020 року, ОСОБА_1 безумовно прийняла пропозицію банку і погодилася із тим, що анкета-заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Банк відкрив позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС GOLD, валюта рахунку - гривня. Зазначає, що відповідно до п. 2.1. кредитного договору, визначено умови обслуговування кредитної лінії. За користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0.01 % річних.На виконання умов вищевказаного кредитного договору та Правил користування карткою банк свої зобов'язання щодо надання відповідних сум кредиту виконав повністю. Позичальник своїх зобов'язань за Кредитним договором належним чином не виконує. Станом на 15.01.2025 р. заборгованість ОСОБА_1 перед АТ "ОТП Банк" становить суму у розмірі 18106,39 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3338,45 грн.; заборгованості за відсотками - 460,98 грн.; заборгованості за прострочене тіло кредиту - 7323,04 грн.; заборгованості за простроченими відсотками - 6983,92 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором/Заявою-Анкетою № 2034329264_CARD від 22 жовтня 2020 року у розмірі 18106 гривень 39 коп, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 17 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 15:00 19.05.2025 року.
19.05.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача на 17.06.2025 року.
13.06.2025 року від представника відповідача Світлицької З.О. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи своє клопотання тим, що позовну заяву подано особою ОСОБА_2 , яка не має процесуальної дієздатності на самопредставництво інтересів АТ "ОТП Банк", та є особою, посадове становище якої не вказано (а.с. 114-117).
17.06.2025 року від представника позивача Павленка С.В. надійшло клопотання, у якому просить клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду не брати до уваги, стверджує, що представник АТ "ОТП Банк" - Сидоренко В.Ю. при подачі позову володіла процесуальною дієздатністю на представництво інтересів позивача на підставі актуальної довіреності від 24.03.2025 року та виходячи зі Статуту АТ "ОТП Банк", просить задовольнити вимоги позивача про стягнення заборгованості в повному обсязі (а.с. 139-141).
17.06.2025 року від представника відповідача Світлицької З.О. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому просить долучити до матеріалів справи №931/300/25 сканкопію банківської карти, виданої АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 зі строком дії до 10/2023; копію договору про надання правової допомоги від 16.05.2025 з додатком до нього від 16.05.2025, копію довідки-квитанції від 16.06.2025, копію розрахунку наданих правничих послуг від 16.06.2025 та просить стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, у розмірі 6000 гривень. Крім того, у клопотанні представник відповідача звертає увагу, що позивач не надав інформацію про закінчення терміну дії карти (як і розписки, чи іншого документа, який підтверджує отримання відповідачкою банківської карти), однак, згідно сканкопії банківської карти, виданої АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 , строк дії картки - до 10.2023. Крім того, вказує, сам кредитний договір укладався лише строком на 10 місяців до 22.08.2021, а тому надалі проценти за договором в частині отримання коштів на здійснення придбання товару у продавця 1 нараховуватися не могли. Також не надано документів, які підтверджують придбання товарів за кредитні кошти. З наданого позивачем розрахунку взагалі неможливо встановити, у які періоди та у яких розмірах відбувалося нарахування відсотків за покупку, а у які - за користування кредитною лінією. В той же час, як вбачається із звіту-рахунку з 09.11.2020 по 15.01.2025 позивачем за період з листопада 2023 по січень 2025 року нараховані проценти за прострочений кредит, а також нараховувалися прирахування процентів за прострочений кредит до прострочених відсотків за кредит та перенесення відсотків за кредит на прострочені відсотки за кредит (нарахування яких взагалі не передбачено кредитним договором, як і не визначено відсоток, за яким такий платіж нараховано) у загальному розмірі 7949,13 грн. Крім того, вказує, що до суми заборгованості включено заборгованість за прострочене тіло кредиту - 7323,04 грн та заборгованість за простроченими відсотками - 6983,92 грн, тоді як умовами кредитного договору взагалі не передбачено нарахування таких платежів.Підсумовує, що ні кредитним договором, ні іншими доданими документами не передбачено право нарахування позивачем заборгованості за прострочене тіло кредиту та за простроченими відсотками по кредитній лінії. Єдиним визначеним платежем згідно з кредитним договором є відсотки у розмірі 5% та 0,01% (за пільгової ставки), які навіть не стосуються кредитної лінії, а лише кредиту на покупку товару, тому ці положення не підлягають до застосування. Вказує, що відповідно до розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, банком здійснено погашення відсотків за рахунок кредитування, що не передбачено умовами укладеного сторонами у письмовій формі кредитного договору та призвело до безпідставного нарахування надлишкового тіла кредиту, яке позичальник не отримував. Так, як вбачається із звіту-рахунку загальний розмір кредиту становив 12300 грн, а Відповідачкою внесено за весь період 19315, грн, тобто нею повністю погашене тіло кредиту 12300 грн та відсотки за ним, які згідно з розрахунком становлять 460,98 грн (а.с. 145-154).
17.06.2025 року протокольною ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оголошено перерву до 03.07.2025 року.
Ухвалою суду від 03.07.2025 року визнано обов'язковою явку представника позивача, розгляд справи відкладено до 07.08.2025 року.
06.08.2025 року від представника відповідача Світлицької З.О. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому просить долучити до матеріалів справи №931/300/25 розрахунок заборгованості по кредитному договору № 2034329264 від 22.10.2020 року, проведений стороною відповідача 05.08.2025 року (а.с.182-184).
07.08.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2025 року.
07.08.2025 року від представника відповідача Світлицької З.О. надійшло клопотання про долучення доказів, у якому просить долучити до матеріалів справи №931/300/25 розрахунок заборгованості по кредитному договору № 2034329264 від 22.10.2020 року, проведений стороною відповідача 07.08.2025 року (а.с.193-195).
26.08.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшло заперечення щодо долучення доказів, у якому просить клопотання представника відповідача про долучення розрахунків заборгованості по кредитному договору № 2034329264 від 22.10.2020 року, проведених відповідачем 05.08.2025 року та 07.08.2025 року, не брати до уваги з огляду на наступне. Клопотання відповідача про долучення доказів подане із значним порушенням процесуальних строків та відповідачем не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості подання клопотання про долучення доказів у визначені процесуальним законодавством строки, не подано клопотання про поновлення строку. Зазначає, що у своєму обґрунтуванні до розрахунків заборгованості, представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 отримала кредитну лінію зі встановленим розміром кредитного ліміту на строк 3 роки (з правом пролонгації), але таким правом пролонгації відповідач не користувалася. Однак, відповідно до умов кредитного договору № 2034329264 від 22.10.2020 р. відповідач отримала два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п. 1 кредитного договору - кредит у розмірі 9131,32 грн. на придбання товару у продавця на строк до 22.07.2021 р. та відповідно до п. 2 кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2034329264_CARD від 22.10.2020 р. ) - кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору) на строк 3 роки (з правом пролонгації). Стверджує, що відповідно до умов кредитного договору та Правил користування карткою, кредитний договір набуває чинності з моменту укладення сторонами договору і діє протягом 36 календарних місяців (з правом пролонгації). У випадку, якщо протягом 30-ти календарних днів до дати закінчення строку дії кредитного договору жодна із сторін не ініціювала розірвання кредитного договору шляхом направлення на адресу іншої сторони відповідного листа/укладення відповідної Заяви-анкети, строк дії кредитного договору продовжується на наступні 36 календарні місяці і на тих же умовах. Таким чином, право пролонгації не є правом, яке самостійно реалізується клієнтом під час закінчення строку дії кредитного договору, а є його автоматичним продовженням, згода на яке надається клієнтом при укладенні та підписанні відповідного кредитного договору, а тому строк дії договору є автоматично продовженим і всі зобов'язання за ним є дійсними. Зазначає, що підписавши заяву-анкету про надання банківських послуг № 2034329264_CARD від 22.10.2020 р. боржник зобов'язався щомісячно до кінця строку дії кожного платіжного періоду сплачувати мінімальний платіж, що включає в себе часткове погашення тіла кредиту та % за користування цими коштами. У випадку несплати мінімального платежу заборгованість, яка не погашена клієнтом в термін (строк), установлений кредитним договором переходить в прострочені боргові зобов'язання. В подальшому прострочені боргові зобов'язання додаються до мінімального платежу, який боржник має сплатити в наступному платіжному періоді. Тобто, заборгованість за простроченими відсотками - це нараховані відсотки за кредит, які не було сплачено боржником в попередніх платіжних періодах, а заборгованість за прострочене тіло кредиту - це несплачені обов'язкові платежі по тілу кредиту. Фактично кожного платіжного періоду у випадку несвоєчасної сплати мінімального платежу відбувається перенесення поточної заборгованості в прострочену. Також у випадку перевищення боржником кредитного ліміту нараховується плата за овердрафт. Крім того, звертає увагу суду, що останнє судове засідання по цій справі було 07.08.2025 р. А з аналізу відповідних клопотань та доданих до них розрахунків заборгованості, які проведені стороною відповідача ОСОБА_1 05.08.2025 р. та 07.08.2025 р., можна дійти висновку, що вони були направлені незадовго до початку судового засідання, тобто за два дні та безпосередньо в день судового засідання, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. На вимогу суду надає копію Довідки про зміну кредитних лімітів та актуального Розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2034329264 від 22.10.2020 р. станом на 21.08.2025 р. (а.с.196-215).
27.08.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача до 30.09.2025 року.
25.09.2025 року до суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі на заперечення щодо долучення доказів, у яких зазначає наступне. Фактично подання власного розрахунку заборгованості по справі є процесом доказування, а не власне поданням доказів, оскільки такий розрахунок немає обов'язкової юридичної сили документа, визначеної для кожної із сторін згідно з законодавством. Розрахунок у формі документа містить інформацію, яку сторона відповідача могла подати усно, однак, для зручності опрацювання, подала письмово. Такого документа не існувало у строк, визначений для подання відзиву чи до 05.08.2025, тому сторона відповідача не могла і не може просити про поновлення строку на його подання. Вказує, що відповідачка не погоджувалася на умову автоматичної пролонгації кредитного договору, оскільки не була ознайомлена з Правилами користування карткою, Інформаційним листком, Тарифами Банку, такі документи не долучені і до позовної заяви. Договір про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) (публічний), що долучений позивачем до матеріалів позовної заяви, підписів відповідача не містить, що свідчить про недоведеність факту ознайомлення відповідача саме з цим договором та визначеними в ньому умовами. Зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача, належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 876/32/20. В частині вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, зазначає, що банк як кредитор позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, після спливу строку кредитування, який обмежений строком дії картки,покликається при цьому на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16. Не погоджується із наданим представником позивача розрахунком заборгованості, оскільки кредитним договором визначено лише один вид нарахувань - процентна ставка. Жодних відомостей про прострочені зобов'язання кредитний договір не містить. В свою чергу, зазначення таких умов в договорі, з яким відповідачку не було ознайомлено, відносить такі зобов'язання до неузгоджених. Зазначає, що надані позивачем розрахунки до позовної заяви та до заперечень не збігаються, з них не можна вирахувати формулу, за якою було нараховано відсотки та прострочені зобов'язання, види нарахувань у позові та новому розрахунку відрізняються, як і підсумкові розрахунки у гривнях. Вважає, що відповідач як споживач і менш захищена сторона ні з умов кредитного договору, ні навіть з позовної заяви та додатків до неї не має можливості встановити як саме їй нараховувалася заборгованість за кредитним договором, а тому між сторонами не було узгоджено істотних умов договору. Тож відповідачка має повернути лише фактично використані кошти. Так, згідно із звітом-рахунком, доданим первинно до позову, за весь час терміну дії карти (до 10.2023) ОСОБА_1 використала 18797,82 грн кредитних коштів, всього внесено коштів - 18288,92 грн. Тобто не погашено 508,90 грн. Різниця між надходженням коштів та використанням у розмірі 3737,15 грн, яка вбачається із розрахунку доданого до заперечень, по-перше, не збігається з різницею згідно із звітом-розрахунком, доданим до позову, по-друге, включає списання по погашенню кредиту за товар, покупку якого за кошти позивача за кредитним договором останнім не доведено.
За таких умов, вважає, позовна заява у даній справі не підлягає до задоволення, адже позивачем не доведено досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, а також суму заборгованості за таким договором (а.с. 225-230).
30.09.2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13.10.2025 року.
13.10.2025 року від представника позивача Павленка С.В. надійшли письмові пояснення, у яких зазначає наступне. Вважає, що розрахунок заборгованості підтверджує активацію картки, отримання на картковий рахунок грошових коштів та рух кредитних коштів, а тому розрахунок заборгованості відповідає поняттю подання доказів. Отже, тлумачення понять доказів та доказування стороною відповідача є помилковим, а клопотання про долучення письмових розрахунків заборгованості представника відповідача 05.08.2025 та 07.08.2025 є клопотанням про долучення доказів. Щодо Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, то відповідно до п. 2.1. кредитного договору, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , заява-анкета, яку відповідач особисто підписала, є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою (надалі - Правила), Інформаційного листка, Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку (у розділі «Дебетні та кредитні картки»). Тому твердження представника відповідача, про те, що ОСОБА_1 не ознайомлена з такими умовами, не відповідають дійсності. Крім того, підписання кредитного договору означає також ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг. Звертає увагу, що відповідач з 09.11.2020 року по 20.02.2022 року виконувала умови договору, сплачувала заборгованість, вчасно вносила мінімальний платіж, а, отже, була ознайомлена з необхідністю сплати такого мінімального платежу, який включає в себе часткове погашення тіла кредиту та відсотків за користування цими коштами. Стверджує, що відповідач була ознайомлена з умовами кредитування шляхом підписання паспорту споживчого кредиту, а остаточні умови визначені в самому договорі, тому відповідач не могла не знати про істотні умови кредитування. Щодо нарахування відсотків та інших платежів за кредитним договором № 2034329264 від 22.10.2020 року, то на дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки 5% в місяць та 0,01% річних протягом пільгового періоду, кредитна лінія із встановленим розміром кредитного ліміту відкрита на строк 3 роки (з правом пролонгації). Оскільки після закінчення строку дії платіжної картки жодна із сторін не ініціювала розірвання кредитного договору, то відповідно до п. 8.12 Правил користування карткою строк дії кредитного договору продовжився на 36 календарних місяці на тих же умовах, тому банк правомірно нараховував відсотки за користування кредитом. Просить долучити до матеріалів справи Тарифи на операції із платіжними кредитними картками «Мані на кармані легка» міжнародної платіжної MasterCard WorldWide для фізичних осіб (а.с. 231-241).
13.10.2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача до 21.10.2025 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 21.10.2025 року через «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи без його участі, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 249). В попередніх судових засіданнях представник позивача брав участь, просив позов задовольнити повністю, при цьому уточнив, що заборгованість, яку просить стягнути банк з відповідача утворилася в зв'язку з невиконанням умов договору користування кредитною лінією згідно п. 2 кредитного договору, згідно п. 1 кредитного договору, відповідно до якого ОСОБА_1 був наданий кредит на придбання товару у продавця, банк позовних вимог не пред'являв.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити в його задоволенні.
Заслухавши учасників справи, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.10.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2034329264, згідно з яким ОСОБА_1 отримала два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п. 1 Кредитного договору - кредит у розмірі 9131,32 грн., на придбання товару у Продавця на строк до 22.08.2021 року та відповідно до п. 2 Кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2034329264_САRD від 22.10.2020) - кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту (а.с. 32-35).
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, Кредит видається у розмірі 8076 грн на цільове використання Кредиту: на придбання Товару у Продавця 1, у розмірі 490,00 грн - на сплату Додаткових послуг банку, а саме: Послуга: «СМС+Довідка», 565,32 грн. на придбання послуг зі страхування у Продавця 2: страхування від нещасного випадку від СК УНІКА Життя, розмір власного платежу позичальника - 1500 грн. Загальний розмір кредиту 9131,32 грн.
Позовних вимог про стягнення заборгованості за п.1 кредитного договору, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 9131, 32 грн на придбання товару у продавця, банком не пред'явлено.
Позивач ставить питання про стягнення заборгованості, яка виникла у зв'язку із користуванням платіжною карткою на підставі п. 2 Кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2034329264_САRD від 22.10.2020).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інаше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Відповідно до п. 2 Кредитного договору, попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2034329264_САRD від 22.10.2020, та які розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua, ОСОБА_1 звернулася до АТ «ОТП Банк» з вимогою відкриття карткового рахунку.
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк відкриває позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС СОLD, валюта рахунку гривня. За користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить: 5% в місяць; розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних. Заява-Анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Тарифів банку, які розміщені на офіційному сайті банку.
Тобто, відповідач безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-Заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг.
Банк відкрив позичальнику картковий рахунок НОМЕР_1 із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС GOLD, валюта рахунку гривня.
З сканкопії банківської карти, виданої ОТП Банк» ОСОБА_1 вбачається, що строк дії виданої банком карти - 10/23 (а.с.149).
З Тарифів на операції із платіжними кредитними картками «Мані на кармані легка» міжнародної платіжної MasterCard WorldWide для фізичних осіб, долучених до матеріалів справи представником позивача, вбачається, що розмір процентної ставки становить: 5% в місяць; розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних (а.с. 238).
До матеріалів справи долучено звіт-рахунок за період з 09.11.2020 по 15.01.2025 відносно ОСОБА_1 , в якому відображено усі операції за картковим рахунком. (а.с. 18-31).
Згідно з відомостями звіту-рахунку від 05.02.2025 вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитною лінією.
З довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту, долученої представником позивача, вбачається, що ОСОБА_1 , номер карткового рахунку НОМЕР_2 , здійснювалися наступні перегляди кредитного ліміту по кредитному договору № 2034329264_CARD від 22 жовтня 2020 року: 22.10.2020 року - 8000 грн, 22.12.2020 - 12000 грн, 09.08.2023 - 15000 грн, 19.09.2023 - 13300 грн, 10.10.2023 - 12300 грн (а.с. 201).
Згідно з розрахунком заборгованості та довідкою про наявність заборгованості від 15.01.2025 року, у зв'язку із порушенням умов кредитного договору станом на 15.01.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «ОТП БАНК» становить 18106,39 грн, що складається з: 3338,45 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 460,98 грн. - заборгованість по відсотках; 7323,04 грн - заборгованості за прострочене тіло кредиту; 6983,92 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 11-16, 17).
З розрахунку заборгованості, долученого представником позивача, вбачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 2034329264_CARD від 22.10.2020 становить 18106,39 грн (а.с. 202-212).
04.02.2025 позивачем на адресу відповідача направлялась вимога щодо погашення заборгованості у сумі 18106,39 грн. На даний час вимога не виконана, заборгованість не сплачена (а.с. 52-54).
З розрахунків заборгованості від 05.08. та 07.08.2025 року, долучених представником відповідача, вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2034329264 від 22.10.2020 становить 526,72 грн (а.с. 183, 194).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у цьому випадку АТ «ОТП Банк».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент, а саме споживач послуг банку, лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
В матеріалах справи наявний Звіт-рахунок (виписка про рух коштів по рахунку) за період з 09.11.2020 по 15.01.2025, в якому детально зазначено рух коштів на картці відповідача, використання відповідачем коштів з кредитного ліміту, нарахування відсотків та погашення наявної заборгованості. Отже, такий документ відображає внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в ньому деталізовано виникнення боргових зобов'язань. Зазначений розмір заборгованості у поданому звіті в сумі 18 106, 39 грн (баланс на кінець періоду) відповідає розміру заборгованості, який відображений в поданому банком розрахунку заборгованості (а.с. 11-16), з якого також вбачається, що ОСОБА_1 всього використано 23052, 92 грн кредитних коштів, станом на 14.01.2025 року нараховано 14369, 24 грн. відсотків за користування кредитом та внесено нею на погашення заборгованості 19315, 77 грн.
У позовній заяві АТ «ОТП Банк» просить, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.
Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.
Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.
Це відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17.
Пунктом 2.1. Кредитного договору, визначено умови обслуговування кредитної лінії (надалі - Кредит/Кредитна лінія). За користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору (надалі - Інформаційний листок). На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить: 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних. Заява-Анкета є невід'ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою (надалі - Правила), Інформаційного листка. Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку.
Тобто, відповідач погодилася у письмовому вигляді з усіма умовами кредитування, зокрема і щодо розміру відсотків. А тому судом визнаються необгрунтованими доводи відповідача про те, що сторонами не було погоджено розмір та порядок нарахування відсотків за користуванням кредитом.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Тобто, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 53,53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
При цьому, очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Відповідна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16.
Таким чином, в частині вимог про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором, після спливу строку кредитування, який обмежений строком дії картки, слід зазначити, що банк як кредитор позбавлений права нараховувати відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором, після спливу строку кредитування, що відповідає вище наведеному правовому висновку.
Згідно з сканкопією банківської карти, виданої АТ «ОТП Банк», ОСОБА_1 отримала картку № НОМЕР_3 з терміном дії 10/23 (а.с. 149).
Строк повернення кредиту відповідає строку дії кредитної картки (до жовтня 2023 року). У межах цього строку позичальник зобов'язана була повертати банку кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. З 01.11.2023 право кредитора нараховувати проценти за кредитним договором припинилось.
Отже, підстав для стягнення відсотків, що нараховані банком за період з 01.11.2023 по 14.01.2025, немає, а заявлені позовні вимоги за зазначений період задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені банком поза межами строку дії кредитної картки.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, проаналізувавши встановлені обставини та відповідні їм норми права, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості відповідача за укладеним з позивачем кредитним договором (заявою-анкетою про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2034329264_САRD від 22.10.2020 - п. 2 Кредитного договору № 2034329264)становить 12254,21 грн. виходячи з такого розрахунку: 23052,92 грн (сума коштів які використала ОСОБА_1 ) + 8517,06 грн (проценти за користування кредитом за період з 21.11.2020 по 31.10.2023) - 19315,77 грн (сума коштів, які відповідач внесла на картковий рахунок).
При цьому, проведений представником відповідача власний розрахунок заборгованості, суд не бере до уваги, оскільки він не відповідає умовам укладеного між сторонами договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором/Заявою-Анкетою № 2034329264_CARD від 22 жовтня 2020 року в сумі 12 254,21 грн.
Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з частковим задоволенням позову (на 68%) з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2059 грн.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Крім того, згідно пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК Україниу разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Представник відповідача у клопотанні від 17.06.2025 року просила стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати, пов'язані з наданням правничої допомоги в цій справі в розмірі 6000 грн (а.с. 148).
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат відповідача на професійну правничу допомогу надано наступні документи: договір про надання правової допомоги від 16.05.2025, укладений між відповідачем та адвокатом Світлицькою З.О., додаток до договору про надання правової допомоги від 16.05.2025 року, згідно з яким сторони погодили виплату суми гонорару за представництво інтересів клієнта у справі та перед особами, визначеними п.2 Договору, до прийняття остаточного рішення судом І інстанції у справі № 931/300/25, довідку-квитанцію від 16.06.2025 року, згідно з якою підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до умов договору про надання правової допомоги сплатила адвокату Світлицькій З.О. гонорар в сумі 6000 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВА № 1413, ордер серії АС № 1140170 від 16.05.2025 року (а.с. 149 зворот-153, 91-92).
Таким чином, розмір витрат на правову допомогу є підтвердженим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Відповідно до ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не доводив їх неспівмірність.
Враховуючи викладене, за відсутності копотання позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позов задоволено частково, з позивача слід стягнути на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1920 грн.
На підставі ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "ОТП Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором/Заявою-Анкетою № 2034329264_CARD від 22 жовтня 2020 року у розмірі 12 254 (дванадцять тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривні 21 копійку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" судовий збір у розмірі 2059 (дві тисячі п'ятдесят дев'ять) гривень.
Стягнути з Акціонерного товариства "ОТП Банк" на користь ОСОБА_1 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27.10.2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство "ОТП БАНК", адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, код ЄДРПОУ 21685166.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна