Справа № 157/702/25
Провадження № 2/157/387/25
17 жовтня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника органу опіки та піклування Камінь-Каширської міської ради Волинської області Мисік А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Камінь-Каширської міської ради Волинської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
21.04.2025 до Камінь-Каширського районного суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Камінь-Каширської міської ради Волинської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, в якій позивачка просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що вона та відповідач з 03 червня 2016 року перебували в шлюбі, який рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 28 січня 2019 року розірвано. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу дочка залишилася проживати з нею. 25 червня 2024 року вона уклала шлюб з ОСОБА_7 та взяла прізвище « ОСОБА_8 ». З часу розірвання шлюбу вона самостійно виховує та утримує дочку. У відповідача відсутня будь-яка зацікавленість у вихованні та утриманні ОСОБА_6 , він свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо її виховання та утримання, байдужий до подальшої долі, життя, здоров'я та навчання дитини. Рішенням Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області від 27.02.2025 № 45 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .
Ухвалою судді від 24.04.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 21.05.2025 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, у якому повідомив, що він з жовтня 2022 року перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. У клопотанні відповідач також зазначив, що постійно допомагав матеріально утримувати дочку, шляхом перерахунку коштів на банківську картку колишньої дружини, яку вона заблокувала. ОСОБА_4 у своїй заяві визнає, що дійсно не приділяв багато часу дочці, зауважує, що протягом останнього часу це було обумовлено військовою службою та отриманим поранення. Також зазначає, що бажає брати участь у розгляді справи, але не має можливості.
У задоволенні клопотання про зупинення провадження судом було відмовлено з метою забезпечення реалізації інтересів дитини та враховуючи відсутність належних доказів того, що відповідач виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях. Цією ж ухвалою суду від 20.06.2025 залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.
Ухвалою суду 21.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити. Сторона позивача вважає, що відповідач свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо дочки ОСОБА_6 , взагалі не цікавиться її життям та розвитком. ОСОБА_1 зауважила, що дочка не впізнає ОСОБА_4 як батька, тому такий крайній захід як позбавлення його батьківських прав щодо дочки є виправданим.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, його представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Зауважив, що відповідач визнає неналежне виконання ним батьківських обов'язків, але така поведінка була обумовлена об'єктивними обставинами - переїзд колишньої дружини на проживання в іншу область, військова служба з отриманням поранень. Представник відповідача повідомив, що позивач намагався здійснювати матеріальне утримання дочки, проте відповідачка перешкоджала цьому змінивши банківські рахунки. ОСОБА_3 вважає, що наданий органом опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно ОСОБА_5 не заснований на об'єктивному з'ясуванню цим органом обставин, тому суд не повинен його враховувати.
Представник органу опіки і піклування Камінь-Каширської міської ради Мисік А.І. в судовому засіданні пояснила, що до відділу «Служби у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради звертався із запитом орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області. Оскільки у запиті було відсутнє доручення на проведення обстеження умов проживання ОСОБА_4 , то відділ «Служби у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради обмежився телефонним дзвінком на номер, який був зазначений у запиті. Представник зауважила, що безпосередньо брала участь у спілкуванні під час телефонної розмови, зміст якої було надано у відповіді на запит. На питання суду ОСОБА_9 підтвердила, що особу ОСОБА_4 не встановлювали, а здійснили дзвінок на номер, зазначений у запиті органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.
Представник органу опіки і піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області в судове засідання не з'явився, міський голова Ходорівської міської ради Коцовський О. подав клопотання, у якому просив справу розглянути без участі представника, висновок органу опіки і піклування Ходорівської міської ради підтримує в повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, а також представника відповідача, представника третьої особи та свідків, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Стаття 9 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частин першої та другої ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону).
Пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.10.2024 (а.с. 6).
Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області у справі № 157/1355/18 від 28.01.2019 розірвано шлюб між сторонами, в якому вони перебували з 03.06.2016 року та відновлено позивачці дошлюбне прізвище ОСОБА_11 (а.с. 5).
Позивачка 25 червня 2024 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на ОСОБА_8 , що встановлено із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.06.2024 (а.с. 7).
Дочка сторін ОСОБА_5 зареєстрована та проживає з позивачкою ОСОБА_1 , що підтверджується витягами з Реєстру територіальної громади № 2024/012314758 від 11.10.2024 (а.с. 4 зворот) та № 2024/012807028 від 23.10.2024 (а.с. 8).
Рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області № 45 від 27.02.2025 (а.с. 9) затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно його малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з цього висновку (а.с. 10), згідно з характеристикою № 12 від 12.12.2024 на ученицю 2 класу Жирівської гімназії ОСОБА_5 , батько дитини ОСОБА_4 із дитиною не спілкується, у вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв'язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся (а.с. 11). Згідно з інформацією наданою службою у справах дітей Камінь-Каширської міської ради на даний час ОСОБА_4 за місцем реєстрації не перебуває. Під час спілкування працівників цього відділу із ОСОБА_4 у телефонному режимі встановлено, що останній перебуває на службі у Збройних Силах України, з дитиною він не спілкується близько півтора року з власної ініціативи. На запитання щодо участі у вихованні дочки ОСОБА_6 та згоди на позбавлення його батьківських прав відповів ствердно, що не заперечує щодо позбавлення батьківських прав. З цих підстав можна стверджувати, що ОСОБА_4 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дитини, що свідчить про повну байдужість до її подальшої долі, життя, здоров'я, навчання.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які є батьком та сестрою позивачки, підтвердили обставини сімейного життя позивачки, зокрема обставини шлюбу та переїзду на проживання до батьків позивачки, відсутність взаєморозуміння у шлюбі з відповідачем. На питання представника позивачки відмітили відсутність інтересу ОСОБА_4 до дочки ОСОБА_6 . Суд зауважує, що бере до уваги показання свідків, які хоч і є найближчими родичами позивачки, тому є заінтересованими особами, проте їх свідчення лише підтверджують обставини сімейного життя позивача та відповідача, зазначені у позовній заяві, та не містять особливих обставин.
Відповідно до норм ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Статтею 164 СУ України визначено підстави позбавлення батьківських прав.
Під час вирішення такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Такий правовий висновок неодноразово викладений Верховним Судом у постановах, зокрема від 24.10.2024 у справі № 199/3287/23, від 20.03.2024 у справі № 204/2097/22, від 07.02.2024 у справі № 455/307/22 та інших.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанови від 23.10.2024 у справі № 464/2040/23, від 28.02.2024 у справі № 303/4697/22, від 12.02.2024 у справі № 202/1931/22 та інші).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07.12.2006 наголосив, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. Під час визначення основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16.07.2015 року в справі «Мамчур проти України», рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 року в справі «М. С. проти України»).
У справі від 30.06.2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз'єднання, зазначивши, що наявність сімейних зв'язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Зазначене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини під час розгляду справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою ВС у постанові від 17.10.2018 у справі № 402/428/16-ц.
Суд наголошує, що особистісні непорозуміння між батьками не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки в рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України»).
Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують зазначені в позовній заяві обставини про те, що відповідач тривалий час не спілкується з дитиною, не бере участі в її вихованні, не відвідує дитину та не з'являється в навчальному закладі, який та відвідує. Відповідач та його представник цих обставин не спростовували. Тому суд погоджується із доводами ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки стосовно дочки ОСОБА_6 .
Проте позбавлення батьківських прав є крайнім, винятковим заходом впливу на батьків, які певний час не виконують своїх батьківських обов'язків і їх поведінка свідчить про втрату будь-якого інтересу до дитини.
З наданих відповідачем витягу з послужного списку особової справи молодшого лейтенанта ОСОБА_4 від 11.03.2025 № 1/53/478 (а.с. 31) та витягу із наказу начальника військової академії (по особовому складу) від 18.12.2024 № 32 (а.с. 30) встановлено, що відповідач призваний на військову службу 20 жовтня 2022 року через ІНФОРМАЦІЯ_3 . 18 грудня 2024 року ОСОБА_4 заключив контракт строком на 5 років про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу.
Суд вважає, що воєнний стан в Україні та перебування відповідача на військовій службі є об'єктивними обставинами щодо неможливості активного спілкування батька із дочкою. Крім цього, із наданих відповідачем фотокопій скріншотів переписки із позивачкою (а.с. 46-47), платіжних інструкцій вбачається, що ОСОБА_4 спілкується із дочкою ОСОБА_6 через позивачку за допомогою месенджера мобільного телефону.
Довідкою Камінь-Каширського відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 24.09.2025, підтверджується, що у ОСОБА_4 відсутні відкриті виконавчі провадження, у тому числі аліменти.
На підтвердження здійснення грошових переказів на рахунок позивачки для утримання дочки ОСОБА_5 представником надано копії квитанцій. Проте позивачка ОСОБА_1 підтвердила отримання коштів до 2022 року та один платіж від 06.07.2024 на суму 9000 грн. Оскільки представник відповідача не наполягав на витребуванні підтверджуючих банківських документів, то суд бере до уваги банківські платіжні інструкції як доказ намагання ОСОБА_4 перерахувати кошти ОСОБА_14 на утримання дочки, без встановлення факту здійснення такого перерахунку.
Суд також констатує, що активна участь відповідача у цій справі шляхом подачі заяви про зупинення провадження та звернення за допомогою до представника демонструють небайдужість до результату судового розгляду та наявний інтерес до малолітньої дочки ОСОБА_6 .
Нормами ч. 4 ст. 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).
Згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Досліджуючи наданий органом опіки та піклування висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 стосовно малолітньої ОСОБА_15 суд відмічає, що цей висновок не відповідає критерію об'єктивного з'ясування обставин. Відповідальний орган не дослідив умови проживання малолітньої ОСОБА_6 та взаємовідносини в родині, відсутня інформація про спроби безпосередньо поспілкуватись із ОСОБА_4 , при тому що орган опіки мав контактний номер, який надав у запиті до відділу ССД Камінь-Каширської міської ради. Фактично висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ґрунтується на зверненні заявниці, фактах укладення та розірвання шлюбу, характеристиці ОСОБА_16 зі школи. Суд не погоджується з висновком органу опіки і піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно його дочки ОСОБА_5 .
Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що попри існування неналежного піклування про дитину зі сторони відповідача, відсутні достатні підстави для застосування щодо нього такого заходу як позбавлення батьківських прав.
При цьому встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд звертає увагу, що залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов'язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд, відмовляючи у позові, залишає за позивачкою понесені нею судові витрати у справі.
Керуючись ст. 12, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 19, 150, 152, 155, 164 СК України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування Камінь-Каширської міської ради Волинської області, орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, про позбавлення батьківських прав.
Попередити ОСОБА_4 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх обов'язків щодо виховання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа: орган опіки та піклування Камінь-Каширської міської ради, 44501, Волинська обл., м. Камінь-Каширський, вул. Воля, буд. 2, код ЄДРПОУ 34836909.
Третя особа: орган опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, 81750, Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38, код ЄДРПОУ 43426773.
Повний текст рішення суду складений 27.10.2025 року.
Суддя Роман ХОДАЧИНСЬКИЙ