Справа №155/1728/24
Провадження №1-кп/155/75/25
27 жовтня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024032010000172 від 01 серпня 2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пірванче Горохівського району Волинської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, неодружений, не працюючий, на утриманні якого особи не перебувають, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов'язаний, 26 липня 2024 року визнаний військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби. Того ж дня ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вручення повістки про мобілізацію, для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року та відправки у війська.
З метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, 26 липня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого у АДРЕСА_2 , всупереч вимог ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією, в особливий період, відмовившись від отримання повістки для подальшої відправки у війська, чим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки. Зазначив, що 30 вересня 2025 року згідно з рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/4494/Р ОСОБА_4 встановлено ІІІ групу інвалідності від загального захворювання. У зв'язку з цим, останньому надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника, просив закрити кримінальне провадження відносно нього.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що по справі є підстави, визначені ст. 48 КК України, для закриття провадження у справі та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно з ст. 48 КК України це право, а не обов'язок суду. А застосування ст. 48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи, яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Згідно зі ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином та не є корупційним згідно з приміткою до ст. 45 КК України і не пов'язане з порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому, треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення кримінального правопорушення та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст. 48 КК України, необхідно встановити, що після вчинення певного кримінального правопорушення обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового кримінального правопорушення.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі №161/1390/19 (провадження №51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку із зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі №569/20/14-к, провадження №51-2661км18 та від 04 лютого 2021 року у справі №953/21593/19, провадження №51-5619км20.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №177/25/4494/В від 30 вересня 2025 року ОСОБА_4 з 29 вересня 2025 року встановлено ІІІ групу інвалідності загального захворювання. Дата повторного оцінювання - 30 вересня 2026 року.
Згідно з витягом з військово-облікового документу №130620231630842300013 від 24 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 30 вересня 2026 року.
Зважаючи на те, що обвинувачений вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним та не пов'язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на даний час отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, не заперечував щодо закриття кримінального провадження, суд вважає, що на момент розгляду кримінального провадження, внаслідок зміни обстановки, обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним, а тому є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Обставин, які б виключали можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку зі зміною обстановки, судом не встановлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не застосовувався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 44, 48 КК України, ст. 284, 285, 369, 372 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024032010000172 від 01 серпня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Речові докази - довідку військово-лікарської комісії, картку обстеження та медичного огляду та акт відмови на ім'я ОСОБА_4 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її проголошення.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1