154/3504/25
2/154/1434/25
(заочне)
27 жовтня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Мушкета О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Тивонюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Володимир в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2025 року представник позивача АТ «Таскомбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15.03.2021 року між АТ «Таскомбанк» ТОВ та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №6995295650.
Відповідно до умов Договору кредитодавець зобов'язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. На підставі кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на умовах, що сума кредиту становить 34 736,83 грн, строк користування 48 місяців, зі сплатою процентів річних 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,49% від суми кредиту. Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних позичальником умов кредитування.
Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, отже кредитодавець свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 01.07.2024 утворилась заборгованість у розмірі 55 631,81 грн.
17.12.2021 року між первісним кредитором -ТОВ Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір факторингу № 171221, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 6995295650 від 15.03.2021 року між ТОВ Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 перейшло до АТ «Таскомбанк».
З огляду на зазначене позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №6995295650 від 15.03.2021 року у розмірі 5 5631,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 736,83 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 4,96 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 20 890,02 грн., а також просить стягнути понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 27.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
В подальшому, 17.10.2025 року від представника позивача АТ «Таскомбанк» -Гнип В.В., документи про підтвердження повноважень якого містяться в матеріалах справи, надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він вказує, що у поданій позовній заяві у справі № 154/3504/25 від 25.08.2025 допущено технічну неточність, а саме помилково зазначено, що кредитний договір укладено між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 , замість правильного, що кредитний договір № 6995295650 від 15.03.2021 року укладено між ТОВ «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 . Також зазначив, що право вимоги за вказаним договором було передано на підставі Договору про відступлення прав вимоги, доданого в матеріали справи разом із позовною заявою, укладеного між ТОВ «ЦФР» та АТ «Таскомбанк, що підтверджується Витягом з Реєстру до Договору про відступлення прав вимоги. У зв'язку з викладеним, просить суд врахувати уточнення та долучити до матеріалів справи належні документи замість помилкових.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розгляд справи провести без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явилася з невідомих підстав, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причину неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не надсилала.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року ухвалено провести заочний розгляд справи вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала, в той же час представник позивача не заперечувала проти заочного вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків..
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 15.03.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6995295650, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 34 736,83 грн.
15.03.2021 року відповідачка підписала паспорт кредиту № 5295650, що є невід'ємною частиною кредитного договору № 6995295650, а також Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР».
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в цьому Договорі, а також Паспорті кредиту № 5510969, який є невід'ємною частиною цього Договору.
У відповідності до п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021 року, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими Позичальник ознайомився до укладення цього Договору та до яких Позичальник приєднується, підписавши цей Договір. Цей договір, Паспорт кредиту №5510969 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» редакція від 04.01.2021 року, складають єдиний кредитний договір.
Порядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів визначено сторонами у п. 6 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5510969.
Відповідно до умов Паспорту кредиту та Кредитного договору № 6995295650 від 15.03.2021 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту становить 34 736,83 грн, строк користування 48 місяців, зі сплатою процентів річних 0,01 % від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,49% від суми кредиту.
Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачкою ОСОБА_1 є відносини, які пов'язані із укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов'язку виконати зобов'язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов'язання на рахунок первинного кредитора.
17.12.2021 року між первісним кредитором -ТОВ Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк» укладено Договір факторингу № 171221, за умовами якого право грошової вимоги за кредитним договором № 6995295650 від 15.03.2021 року між ТОВ Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 перейшло до АТ «Таскомбанк».
Згідно із п. 2.3. договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2 до цього договору, але не раніше оплати АТ «Таскомбанк» суми зазначеної у п. 3.1. договору, після чого АТ «Таскомбанк» стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі Реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.1. цього договору. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» прав вимоги боргу та є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання вимог п. 3.1. в матеріалах справи міститься Реєстр прав вимоги до договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 року, відповідно до якого за кредитним договором №6995295650 від 15.03.2021 року було відступлено право вимоги на користь АТ «Таскомбанк».
Таким чином, ТОВ «ФК «ЦФР» передало АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитним договором № 6995295650 від 15.03.2021 року, укладеним із відповідачкою ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.1 ст. 1048, ч.1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В матеріалах справи міститься розрахунок суми заборгованості, наданий позивачем, який не спростований відповідачем.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №6995295650 від 15.03.2021 року, станом на 01.07.2024 року заборгованість відповідачки становить: 5 5631,81 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 736,83 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 4,96 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 20 890,02 грн.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно платіжного доручення позивачем при пред'явленні позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, Код ЄДРПОУ: 09806443), заборгованість за Кредитним договором №6995295650 від 15.03.2021 року, у розмірі 55 631 (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот тридцять одна) грн. 81 коп., з яких: - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 34 736,83 грн.; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 4,96 грн.; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 20 890,02 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри,30, Код ЄДРПОУ: 09806443), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві тисячі) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Олександр МУШКЕТ