154/2834/25
2/154/1249/25
27 жовтня 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кусік І.В.
за участю:
секретаря судового засідання Редько В.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради Володимирського району про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
Представник ОСОБА_1 адвокат Закревський І.В. звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом. Свій позов, уточнений під час розгляду справи у суді, мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, яке складається із: земельної частки (паю); майнового паю; земельної ділянки площею 0,42 гектарі для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, яке у встановленому законом порядку прийняла і частково оформила на себе дружина останнього ОСОБА_3 .
На випадок смерті ОСОБА_3 склала заповіт, зробивши заповітне розпорядження, що належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та присадибну земельну ділянку площею 1,00 гектар, у тому числі 0,25 гектарів - для будівництва та обслуговування житлового будинку, 075 гектарів - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в селі Нехвороща, заповідає ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, яке складається із вказаного вище нерухомого майна, в тому числі і земельної ділянки, площею 0,42 гектарів, для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, яку вона прийняла в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка, однак не встигла оформити в установленому законом порядку у зв'язку зі смертю.
Після смерті ОСОБА_3 ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області.
Окрім цього, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 частково вже оформив на своє ім'я в порядку спадкування за заповітом деяке майно, яке належало покійній, а саме вказаний вище житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , а також зареєстрував право власності на нього.
На даний час у позивача виникла необхідність дооформити право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 ., однак через те, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно та покійна не встигла за життя завершити приватизацію та зареєструвати право власності на земельну ділянку, позивачу у нотаріальній конторі було у цьому відмовлено. У письмовій відмові нотаріуса позивачу роз'яснено, що в разі відсутності у спадкоємців необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючих документів вирішення зазначених питань проводиться в судовому порядку.
З урахуванням вищевикладеного, позивач просив суд визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельну ділянку, площею 0,42 гектарів, для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, спадкоємицею якого за законом була ОСОБА_3 .
Представник позивач у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, від сільського голови Зимнівської сільської ради Володимирського району Католика В.А. надійшла письмова заява, згідно якої просив суд розгляд справи проводити у відсутності їх представника з урахуванням спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи, які беруть участь у справі не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, з урахуванням безумовного визнання позову, суд, з урахуванням вимог ст. 200 ЦПК України, вважає, що позов підлягає до задоволення повністю і рішення у справі можливо ухвалити на стадії підготовчого розгляду справи.
Процесуальні дії суду під час судового розгляду:
25 липня 2025 року ухвалою Володимирського міського суду Волинської області позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, призначено підготовче судове засідання та витребувано докази.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2025 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до судового розгляду.
Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини:
З архівного витягу з рішення сесії Хмелівківської сільської ради народних депутатів Володимир-Волинського району № 18/2 від 01 лютого 1994 року «Про хід приватизації земельних ділянок громадян на території сільської Ради народних депутатів» вбачається, що сільська рада вирішила надати дозвіл ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки площею 0,42 га.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . За життя завершити приватизацію вказаної земельної ділянки він не встиг.
На момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 діяв Цивільний Кодекс України в редакції 1963 року, оскільки часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, тому при вирішенні даного позову слід застосовувати норми даного Кодексу.
Статтею 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визначено, що спадкоємець, який фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, визнається таким, що прийняв спадщину.
Відповідно до ст. 527 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року), спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
У силу ч. 1 ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, права на майно, яке складається із: земельної частки (паю); майнового паю; земельної ділянки площею 0,42 га для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, яке у встановленому законом порядку прийняла і частково оформила на себе дружина останнього ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Володимир-Волинської державної нотаріальної контори 03.09.2003 року ОСОБА_4 .
Із заповіту від 30 серпня 2016 року, посвідченого секретарем Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинець Т.М. вбачається, що ОСОБА_3 належний їй житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та присадибну земельну ділянку площею 1,00 гектарів в тому числі 0,25 гектарів - для будівництва та обслуговування житлового будинку, 075 га - для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться в селі Нехвороща, заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт змінено і відмінено не було.
Згідно відповіді № 1764/02-02/2-25, наданої Зимнівською сільською радою на адвокатський запит, орієнтовна площа земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с. Нехвороща Володимирського району Волинської області, про яку зазначається у заповіті ОСОБА_3 , зареєстрованому у реєстрі 30 серпня 2016 року за № 59, була надана її чоловікові ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, становить 0,42 га. Цільове призначення на день прийняття рішення - особисте підсобне господарство.
Також викопіровкою з плану користування Зимнівської (Хмелівківської) сільської ради стверджується, що земельна ділянка, надана ОСОБА_2 згідно рішення сесії Хмелівківської сільської ради № 18/2 від 01 лютого 1994 року, орієнтовно має площу 0,42 га.
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на належне їй майно, право на майно, яке складається із вказаного вище нерухомого майна, в тому числі і земельної ділянки площею 0,42 гектарів, для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, яку вона прийняла в порядку спадкування за законом після смерті свого чоловіка, однак не оформила на себе в установленому законом порядку, у зв'язку із смертю.
Після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1269 ЦК України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Володимирської (бувшої Володимир - Волинської) державної нотаріальної контори Волинської області.
Окрім цього, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 частково вже оформив на себе, в порядку спадкування за заповітом деяке майно, яке належало останній, а саме вказаний вище житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , а також зареєстрував його на себе, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копією Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Положеннями ст.1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
З повідомлення державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хоми Ю.М. від 19.06.2025 року № 615/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Відповідно до вимог ст. 1268 ч.5 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1225 ч.1 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у п.п. 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 про те, що відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
При цьому, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Статтею 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Листом Вищого спеціалізованого Суду України від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визначається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у судовому засіданні надано достатньо доказів того, що позивач є єдиною особою, що претендує на спадкове майно після померлої ОСОБА_3 , а відтак має право на успадкування всіх прав та обов'язків останньої, тож вимоги про визнання за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 права власності на спадкове майно та право на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки є цілком обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 10, 12, 133, 141, 200, 246, 247, 258, 259 ЦПК України, ст. 328, 1216-1225, 1268 ЦК України, ст. 524, 527, 529, 549 ЦК України у редакції 1963 року, ст. 81, 125-126, 152 ч. 3 п. «а» Земельного Кодексу України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 року, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Зимнівської сільської ради Володимирського району Волинської області (код ЄДРПОУ 04334815, вул. Миру,2, с. Зимне Володимирського району Волинської області) про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельну ділянку площею 0,42 га для ведення особистого селянського (бувшого особистого підсобного) господарства, яка розташована в межах населеного пункту села Нехвороща Володимирського району Волинської області, яка була передана для приватизації ОСОБА_2 згідно рішення Хмелівківської сільської ради Володимир - Волинського району Волинської області від 01 лютого 1994 року № 18/2, спадкоємицею якого за законом була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті останньої.
Рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Головуюча суддя Ірина КУСІК