про повернення позовної заяви
27 жовтня 2025 рокусправа № 380/21304/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у м. Львові матеріали позову Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю « Парфунік » Шін Маріна Геннадіївна про обмеження виїзду за кордон, -
24.10.2025 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфунік», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівнику - ТОВ «Парфунік» - Шін Маріні Геннадіївні.
Позовна заява подана в порядку статті 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідком автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовна заява Головного управління ДПС у Львівської області передана судді Карп'як О.О., 24.10.2025 року о 13:20 год.
Ухвалою суду від 24.10.2025 залишено позовну заяву без руху через невідповідність останньої вимогам КАС України, та надано позивачу 24 години з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків, шляхом надання суду обґрунтування підстав звернення із заявою до суду в частині додержання строків звернення, підтверджених належними доказами.
27.10.2025 відділом діловодства суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви.
У заяві про усунення недоліків представник позивача акцентує увагу на постанову Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №240/34220/22, адміністративне провадження №К/990/37433/23, де Верховний Суд досліджував питання щодо строку, встановленому статтею 102 ПК України, протягом якого контролюючий орган може стягнути податковий борг.
Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вже зазначалося вище по тексту ухвали суду, позивачем було подано клопотання на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що жодних підстав звернення із заявою до суду в частині додержання строків звернення, підтверджених належними доказами заява не містить.
Покликання представника позивача на судову практику Верховного Суду суд відхиляє, оскільки така не стосується предмету даного позову.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини четвертої статті 5 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, абзац другий частини другої статті 122 КАС України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, частиною першою статті 289-2 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, ПК України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковим до застосування судом.
У позовній заяві представник позивача вказує підставою звернення до суду є наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфунік» керівником якої є Шін Маріна Геннадіївна податкового боргу, що перевищує 1000000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Матеріалами адміністративного позову вказують на те, що податкова вимога форми "Ю" №0020303-1302-1301 від 26.07.2024 вважається надісланою 29.07.2024.
В ухвалі суду від 24.10.2025 року судом зокрема зазначено: «… В матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення без відмітки про вручення стороні та не містить інформацію про наявність довідки про причини невручення поштовим відділенням із зазначенням дати. Враховуючи наведене та з урахуванням положень п.42.2, 42.5 ст.42 ПК України, неможливо встановити дату, з якої слід вважати податкову вимогу належним чином врученою. …».
На усунення недоліків позову представником позивача у заяві від 27.10.2025 не вказано жодних підстав звернення із заявою до суду в частині додержання строків звернення, підтверджених належними доказами, не повідомлено дати, з якої податкова вимога вважається врученою з урахуванням положень п.42.2, 42.5 ст.42 ПК України.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, суд зазначає, що жодних обґрунтувань наявності підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, а також докази поважності причин його пропуску представник позивача у заяві поданій на усунення недоліків не зазначив.
Жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, позивачем не вказано і доказів на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
Так, приписами ч.2 ст.123 КАС України встановлено, що якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачевіпозивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфунік», ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон ,- повернути позивачеві.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна