24 жовтня 2025 року м. Львівсправа № 380/22256/24
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (відповідач), у якому просить постановити рішення, яким зобов'язати відповідача - військову частину НОМЕР_1 внести зміни в наказ № 296 від 09 жовтня 2024 року в частині визначення вислуги років у Збройних Силах України станом на 09 жовтня 2024 року, обчисливши мені, ОСОБА_1 , календарну 23 роки 07 місяців 02 дні, пільгову - 03 роки 09 місяців 00 днів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що був призваний на військову службу під час мобілізації наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року № 44; виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296. Відповідно до останнього наказу вислуга років позивача у Збройних Силах станом на 09 жовтня 2024 року становить: календарна - 23 роки 07 місяців 02 дні; пільгова - немає. Позивач стверджує, що в цьому наказі безпідставно зазначено, що в нього відсутня пільгова вислуга років, адже безпосередню участь у бойових діях він брав у такі періоди: у 2022 році - з 30 липня 2022 року по 28 жовтня 2022 року; у 2023 році - з 01 липня 2023 року по 01 листопада 2023 року; в 2024 році - з 01 лютого 2024 року по 15 липня 2024 року, що становить 455 днів, а в пільговому обчисленні - 1365 днів (03 роки 09 місяців 00 днів). Зазначені періоди безпосередньої участі в бойових діях документально підтверджені довідкою про безпосередню участь у відповідних заходах, а також наказами про залучення та вибуття зі складу сил та засобів. Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 до вислуги років на пільгових умовах один місяць за три місяці зараховується час проходження служби протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів по забезпеченню національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації. Отже, відповідач безпідставно не зарахував позивачу до пільгової вислуги років у Збройних Силах згадані вище періоди безпосередньої участі в бойових діях, яка станом на 09 жовтня 2024 року становила 03 роки 09 місяців 00 днів.
З огляду на викладене з метою захисту свого порушеного права позивач звернувся з цим позовом до суду, який просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 січня 2024 року № 424 позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У зв'язку з тим, що заходи, зазначені в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 січня 2024 року № 424, не визначені постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, зарахування позивачу вислуги років на пільгових умовах один місяць служби за три місяці є безпідставним та суперечить законодавству України.
З огляду на вказане відповідач просить суд відмовити в задоволенні поданого позивачем позову у повному обсязі.
Також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд розглянути справу у присутності представника військової частини НОМЕР_1 .
Щодо клопотання відповідача, яке викладене у відзиві на позовну заяву, про розгляд цієї справи за участю представника військової частини НОМЕР_1 суд ураховує таке.
Відповідно до частин першої - третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За змістом частин п'ятої - шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд відзначає, що ця адміністративна справа з огляду на предмет спору, обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність; обсяг та характер доказів; кількість учасників є справою незначної складності, а тому її розгляд здійснюється у порядку спрощеного провадження.
Проте суд не знаходить підстав для проведення у цій справі судового засідання з повідомленням сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.
Жодних таких підстав відповідач у відзиві на позовну заяву не повідомляє.
Тому відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України підстави для розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відсутні.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 04 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; витребувано у відповідача обрахунок вислуги років позивача при звільненні.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 11 січня 2021 року позивач є особою з інвалідністю третьої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Також відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 від 28 березня 2024 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26 лютого 2022 року № 45 позивача, призваного на військову службу під час мобілізації, на особливий період, з 26 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 09 жовтня 2024 року. Згідно з цим наказом вислуга років позивача у Збройних Силах станом на 09 жовтня 2024 року становить: календарна - 23 роки 07 місяців 02 дні; пільгова - немає.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним наказом у частині обчислення пільгової вислуги років, вважаючи така повинна становити 03 роки 09 місяців 00 днів, звернувся з цим позовом до суду.
Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із статтею 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який діє й станом на сьогодні.
Статтею 17-1 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначено порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом.
Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633), який набрав чинності 18 травня 2024 року, внесено зміни, зокрема до статті 17-1 Закону № 2262, яку викладено у такій редакції: «Порядок обчислення вислуги років особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану».
Отже, на час звільнення позивача та видання відповідачем наказу (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296, яким визначено, що пільгова вислуга років у позивача відсутня, законодавець запровадив пільгові умови обчислення вислуги років для осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, а саме один місяць служби за три місяці.
Водночас на час звільнення позивача та видання відповідачем наказу (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 визначав, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Тобто на час звільнення позивача та видання відповідачем наказу (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, на відміну від статті 17-1 Закону № 2262 у редакції Закону № 3633, не було передбачено пільгових умов обчислення вислуги років саме для осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Втім надалі, з урахуванням зазначених вище змін до статті 17-1 Закону № 2262 Законом № 3633 Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27 грудня 2024 року № 1508 вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, зокрема до пункту 3, який викладено у такій редакції:
«До вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зараховується на пільгових умовах:
1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;
2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;
особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;
особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.».
Зазначені зміни з огляду на застереження, зроблені у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1508, застосовуються з дня набрання чинності Законом № 3633, тобто з 18 травня 2024 року.
Отже, внесеними змінами до Закону № 2262, які набрали чинності 18 травня 2024 року, а також до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, які застосовуються з 18 травня 2024 року, запроваджено пільгові умови обчислення вислуги років для осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, а саме один місяць служби за три місяці.
Суд встановив, що відповідно до витягу із наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 30 липня 2022 року № 39 позивача належить вважати таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань.
Згідно з витягом із наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 29 жовтня 2022 року № 97 позивача належить вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучаються та беруть безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 01 липня 2023 року № 182 позивача належить вважати таким, що залучений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Об'єднаних Сил у східній частині Слобожанського операційного району, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 01 листопада 2023 року № 305 позивача належить вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучалися та брали безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Об'єднаних Сил у східній частині Слобожанського операційного району, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 01 лютого 2024 року № 32 позивача належить вважати таким, що залучений до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у межах Слобожанського операційного району, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 15 липня 2024 року № 198 позивача належить вважати таким, що вибув зі складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у складі оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у межах Слобожанського операційного району, з метою виконання службових (бойових, спеціальних) завдань в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 11 січня 2024 року № 424 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України позивач дійсно в період з 26 липня 2022 року по 30 жовтня 2022 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в місті Покровськ Донецької області.
Отже, наведеними вище наказами та довідкою підтверджується факт безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України під час перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Тож відповідні періоди проходження служби позивачем з огляду на приписи статті 17-1 Закону № 2262 у редакції Закону № 3633, які набрали чинності з 18 травня 2024 року, та положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, які застосовуються з 18 травня 2024 року, повинні бути враховані у пільговому обчисленні, а саме один місяць служби за три місяці.
У відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність своєї поведінки, покликається на приписи пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 у редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1508 та не передбачала врахування безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Проте такі покликання відповідача є безпідставними, оскільки на час звільнення позивача з військової служби та видання відповідного наказу вже діяла редакція статті 17-1 Закону № 2262, якою законодавець запровадив пільгові умови обчислення вислуги років для осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, і незастосування (ігнорування) відповідачем такої чинної норми закону не можна вважати правомірним, оскільки це фактично вказує на його недобросовісну поведінку стосовно позивача.
Крім того, закон має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, тому у разі встановлення їх суперечності відповідачу з огляду на закріплений у статті 8 Конституції України принцип верховенства права належало застосувати саме норму статті 17-1 Закону № 2262 у відповідній редакції, яка була чинною на час звільнення позивача з військової служби та видання відповідного наказу.
Також варто звернути увагу на те, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1508 застосовується з 18 травня 2024 року, тож відповідач не був позбавлений можливості з огляду на дату звільнення позивача з військової служби (09 жовтня 2024 року) самостійно внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 у частині перерахунку пільгової вислуги років позивача з урахуванням запроваджених змін.
Беручи до уваги викладене, суд уважає, що з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пільгової вислуги років та внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 щодо пільгової вислуги років позивача, зарахувавши один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого він брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Що стосується вимоги у частині зазначення у наказі (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 пільгової вислуги 03 роки 09 місяців 00 днів, то така вимога задоволенню не підлягає, оскільки обрахунок вислуги належить до безпосередніх повноважень відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу, і суд не має права втручатися у такий обрахунок до моменту його проведення відповідачем. Крім того, між сторонами відсутній спір щодо конкретного обсягу пільгової вислуги років позивача, а натомість наявний спір стосовно права позивача на пільгову вислугу як таку, який суд вище вирішив.
За змістом частини першої статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частин першої, третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 8, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову до суду судовий збір не сплачував, а тому його розподіл на підставі статті 139 КАС України не здійснюється.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл також не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок пільгової вислуги років та внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09 жовтня 2024 року № 296 щодо пільгової вислуги років ОСОБА_1 , зарахувавши один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
В решті позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 24 жовтня 2025 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна