справа № 380/6818/25
з питань відводу
27 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Андрусів У. Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про відвід судді Мартинюка В. Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради (місцезнаходження: пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, 79008; ЄДРПОУ 04055896), в якому просить зобов'язати визнати право постійного користування земельною ділянкою №17 площею 0,1 га, що знаходиться в м. Львові по вул. Абхазькій в споживчому кооперативі «Геофізик» з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва з координатами кутів повороту в СК63: 5518873,10 - 133934; 5518846,79 - 1339344,72; 5518855,38 - 1339307,50; 5518881,71 - 1339308,34.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 22.08.2025 суд, з метою повного та всебічного дослідження усіх обставин у справі, вирішив розглянути справу в порядку загального позовного провадження та призначив у справі підготовче засідання на 08.09.2025.
24.10.2025 від представника заявника надійшла заява про відвід судді Мартинюка В.Я. Заява мотивована тим, що 20.10.2025 суддя Мартинюк В.Я. прийняв представником органу місцевого самоврядування особу без подачі нею документів, що підтверджують її повноваження. Вказує, що при розгляді цієї справи суддя Мартинюк В.Я. порушив КАСУ, Конституцію України.
Суддя Мартинюк В.Я. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому ухвалою від 24.10.2025 заяву представника Коваля Володимира Івановича про відвід судді Мартинюка В.Я. в адміністративній справі №380/6818/25 передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для її розгляду, в порядку, передбаченому ч.1 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2025 заяву представника позивача про відвід судді Мартинюка В. Я. передано на розгляд судді Андрусів У. Б.
Згідно з ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС України).
Розглянувши заяву про відвід судді Мартинюка В. Я. в адміністративній справі №380/6818/25, суд керується таким.
Підстави для відводу судді регламентовані ч. 1 ст. 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Приписами ч. 4 ст. 36 КАС України унормовано, що не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання.
За змістом ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу (ч. 4 ст. 39 КАС України).
З наведених норм випливає, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, існує необхідність довести стороною наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних критеріїв.
Водночас, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною.
Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Отже, нормами процесуального закону унормовано, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічний висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №990/310/23 та в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №990/122/23.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Розглянувши заяву, суд не встановив підстав для відводу, передбачених ст.36 КАС України. Заявник не навів жодних аргументів та обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості або об'єктивності судді Мартинюка В. Я. На підтвердження своїх суджень не надав жодних доказів, а його доводи зводяться до незгоди з процесуальними діями судді, що згідно з ч. 4 ст. 36 КАС України не може бути підставою для відводу судді.
Процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по адміністративному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Також, у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» вказано, що процесуальні дії судді, законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суду в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумнів у його неупередженості з доводів заяви про відвід не вбачається.
Зважаючи на те, що у заяві про відвід судді Мартинюка В. Я. не наведено жодних обставин, які б свідчили про його упередженість або необ'єктивність, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 36, 39-40, 241, 243, 248 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Мартинюка В.Я. у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяАндрусів Уляна Богданівна