справа№ 380/9885/25
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
27 жовтня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, при здійсненні нарахування та виплати індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.03.2024 здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням проведеної індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням проведених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2025 року із застосуванням обмеження у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2025 року без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням фактично проведених виплат.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2025.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №209 від 25.02.2025 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.
15.10.2025 за вх.№82394 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25. Зазначив, що 03.10.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо виконання рішення суду. У відповідь ГУ ПФУ у Львівській області повідомило, що рішення буде виконано після завершення впровадження Постанови №821. Представник позивача вважає, що покликання відповідача на недоопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування не може слугувати підставою для невиконання рішення суду, яке набрало законної сили. Оскільки рішення залишається не виконаним, просить суд зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25.
21.10.2025 за вх.№18293ел від представника ГУ ПФУ у Львівській області надійшли заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з 01.01.2025 та з 01.03.2025. Доплата пенсії за період з 01.03.2024 по 31.10.2025 становить 44572,80 гривень. Зазначені доплати будуть виплачені після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Виплата коштів нарахованих на виконання судового рішення залежить від отримання відповідачем коштів для фінансування відповідної виплати позивачу. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як вказує Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу норми частини першої статті 382 КАС України вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України, яка до внесення змін Законом № 4094-IX від 21.11.2024 називалася "Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах", має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що подання звіту про виконання судового рішення може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що зобов'язання відповідача-суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, представник позивача зазначив, що станом на момент подання заяви, судове рішення у справі не виконано. З огляду на що, представник позивача просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/9885/25.
Судом встановлено, що 03.10.2025 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію та документи щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/9885/25, а саме надати копію рішення (протоколу) щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , інформацію (довідку) щодо проведеного розрахунку перерахованої пенсії ОСОБА_1 , із зазначенням дати, з якої такий перерахунок проведено та розпочато виплату перерахованої пенсії, інформацію (довідку) щодо дати та строків проведення виплати заборгованості, перерахованої пенсії ОСОБА_1 .
У відповідь на зазначений адвокатський запит, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 09.10.2025 №1300-5802-8/132481 повідомило представника позивача про те, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» (чинна з 17.07.2025) видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію, доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. У пункті 3 даної постанови передбачено не пізніше ніж до 01.09.2025 забезпечити доопрацювання інформаційних систем для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Головним управлінням перерахунок пенсії на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25 буде здійснено з урахуванням викладено.
Так, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі № 380/9885/25 набрало законної сили 31 липня 2025 року та передбачає обов'язок відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача, тобто вимагає здійснення видатків з відповідного бюджету для його належного виконання.
Суд зауважує, що приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.
Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 травня 2022 року у справі № 360/940/20.
Судом встановлено, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 у справі №380/9885/25, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024. Станом на 01.03.2024 підсумок пенсії з надбавками становив 57653,66 грн. Розмір пенсії не обмежується максимальним розміром.
Крім цього, на виконання вказаного рішення також проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025. Станом на 01.03.2205 підсумок пенсії становить 59153,66 грн, розмір пенсії не обмежується максимальним розміром.
Доплата за період з 01.03.2024 по 31.10.2025 становить 44572,80 грн, що підтверджується копією розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1310020779.
Суд зауважує, що виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає.
Таким чином, виплата сум, донарахованих на виконання судових рішень, може бути здійснена за наявності відповідного цільового фінансування з Державного бюджету України, та не залежить у спірному випадку від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
При цьому позивачем не доведено, а судом не встановлено, що відповідач, маючи можливість здійснити відповідну виплату заборгованості доплати позивачу, ухиляється від виконання рішення суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в межах своїх повноважень здійснило всі можливі залежні від нього дії, спрямовані на виконання судового рішення у цій справі.
З урахування викладеного суд не встановив, а позивач не навів достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про його виконання.
З огляду на що, у задоволенні заяви від 15.10.2025 належить відмовити, оскільки така є передчасною.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 256, 293-295, 381-1 - 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №380/9885/25, - відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.256 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна