справа№380/17744/25
23 жовтня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові ОСОБА_1 надати до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року з урахуванням премії в розмірі 390 % посадового окладу, встановленому рішенням Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року для перерахунку пенсії, в якій розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначені відповідно вимоги пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 01 січня 2024 року (в редакції Постанови КМУ Nє 481), а розміри відсоткової надбавки за особливості проходження служби та премію в розмірах. встановлених Міністром оборони України на 2024 рік в його рішенні від 16.01.2024 Nє 183/уд (65% та 390% відповідно).
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що як вдова військовослужбовця вона отримує пенсію в разі втрати годувальника, розмір якої прямо залежить від розміру грошового забезпечення її померлого чоловіка. Вона зазначає, що премія є невід'ємною складовою грошового забезпечення згідно зі статтею 43 Закону № 2262-ХІІ. Рішенням Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024 розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців з 01.01.2024 було підвищено до 390% посадового окладу. Це підвищення, на її думку, є безумовною підставою для перерахунку пенсії згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ. З метою реалізації свого права, вона 20.11.2024 звернулася до Відповідача із заявою про видачу оновленої довідки для пенсійного органу, однак отримала протиправну, на її думку, відмову з формальним посиланням на відсутність правових підстав.
Ухвалою від 02 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач у наданому відзиві проти позову заперечив. Його позиція зводиться до того, що обов'язок територіального центру комплектування готувати довідки для перерахунку пенсії виникає виключно після прийняття Кабінетом Міністрів України централізованого рішення про такий перерахунок та отримання відповідних списків від органів Пенсійного фонду, як це передбачено Порядком № 45. Оскільки такого рішення Урядом не приймалось, а списки не надходили, підстави для видачі довідки відсутні. Крім того, Відповідач вважає рішення Міністра оборони України відомчим, внутрішнім документом тимчасового характеру, який не є тотожним рішенню Уряду і не може створювати правових підстав для перерахунку пенсій. Також Відповідач помилково вказує, що Позивач просить здійснювати розрахунки на основі прожиткового мінімуму, що не відповідає дійсності.
Позивач у відповіді на відзив наголосила, що аргументи Відповідача є безпідставними та свідчать про нерозуміння суті позовних вимог. Вона підкреслила, що не просить проводити перерахунок на основі прожиткового мінімуму, а її вимога стосується виключно врахування нового, підвищеного розміру премії. Вона вказала на усталену практику Верховного Суду (зокрема, у зразковій справі № 160/8324/19), яка підтверджує, що заява пенсіонера є самостійною підставою для ініціювання перерахунку та видачі довідки, а рішення Міністра оборони, прийняте на виконання повноважень, делегованих йому Кабінетом Міністрів України у Постанові № 704, є належною та законною підставою для такого перерахунку.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та, суд
Позивач, ОСОБА_1 , є вдовою підполковника у відставці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . З лютого 2023 року вона отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
20 листопада 2024 року Позивач звернулася до Відповідача із заявою, в якій просила оформити та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення її померлого чоловіка станом на 01 січня 2024 року. Підставою для звернення стало підвищення з 01.01.2024 розміру щомісячної премії для відповідної категорії військовослужбовців до 390% посадового окладу, що було встановлено рішенням Міністра оборони України № 183/уд від 16.01.2024.
Листом від 27.11.2024 Відповідач відмовив Позивачу у видачі вказаної довідки, мотивуючи це відсутністю правових підстав для її складання. Ці обставини підтверджуються копіями заяви та відповіді, долученими до матеріалів справи, і не заперечуються сторонами.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Тобто суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч. 2-4 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону №2262-XII.
Приписами ч. 3 ст. 43 Закону №2262-ХІІ унормовано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначена норма міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно ч. 2 ст. 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - порядок № 45), згідно із п. 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Питання щодо процедури здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям врегульовано положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, та п. 2, 3 порядку №45.
На підставі системного аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Цей правовий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018.
Пунктом 2 постанови №704 регламентовано, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (п. 3 постанови №704).
Згідно з п. 5 постанови №704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Із системного аналізу приписів постанови №704 суд дійшов висновку, що вона не містить імперативної вказівки на обов'язковий відсоток виплати премії.
Отже, чинне нормативне регулювання не встановлює фіксованих розмірів спірного додаткового щомісячного виду грошового зобов'язання, які враховуються для перерахунку пенсії, а лише передбачає мінімальні або ж граничні розміри цієї складової грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - порядок №260), який розроблено, зокрема відповідно до постанови №704.
Пунктом 2 розділу I порядку №260 унормовано, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
За змістом п. 3 розділу I порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з п. 4 розділу I порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців (п. 8 розділу I порядку №260).
Розділом ХVІ порядку №260 передбачено преміювання військовослужбовців. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ХVІ порядку № 260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Отже, на підставі положень постанови №704 та порядку №260, Міністр оборони України має право встановлювати розмір щомісячної премії для відповідних категорій військовослужбовців, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Проте такий розмір не може бути меншим аніж 10% посадового окладу.
Окремим дорученням Міністра оборони України №183/уд від 16.01.2024, з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу встановлено: надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; щомісячну премію у мінімальному розмірі 390% від посадового окладу (за відповідними тарифними розрядами згідно Додатку 1 до цього доручення).
Суд звертає увагу, що позивач належить до тарифного розряду 26, що підтверджується відомостями, зазначеними у дорученні Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд.
Зі змісту Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд вбачається, що розмір премії за відповідним тарифним розрядом (26) становить 390%.
Зважаючи на те, що позивач обіймав посаду, яка відповідає 26 тарифному розряду, то розмір премії повинен становити 390% посадового окладу, що, у свою чергу, відповідає мінімальному розміру.
З урахуванням проведеного аналізу норм чинного законодавства України та з огляду на те, що з прийняттям рішення Міністерства Оборони України (додаток 1) від 16.01.2024 №183/уд відбулася зміна (підвищення) розміру однієї із складових грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 із зазначенням премії в розмірі 390% посадового окладу.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача стосовно відмови у видачі довідки із зазначенням премії у розмірі, встановленому рішенням (дорученням) Міністра оборони України (додаток 1), доведеного до відома телеграмою від 16.01.2024 № 183/уд, суд виснував, що він діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому такі дії суд визнає протиправними, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-XIІ, на підставі постанови №704 з урахуванням премії в розмірі 390%, встановленому рішенням Міністра оборони України від 16.01.2024 №183/уд.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність своєї поведінки, пов'язаної з неоформленням нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 з урахуванням премії у розмірі 390%. Доводи відповідача спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі міркування суд не враховує.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивача, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 у відмові ОСОБА_1 надати до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_2 станом на 01 січня 2024 року з урахуванням премії в розмірі 390 % посадового окладу, встановленому рішенням Міністра оборони України від 16 січня 2024 року № 183/уд.
3. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення підполковника ОСОБА_2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01 січня 2024 року для перерахунку пенсії, в якій розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначені відповідно вимоги пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України N704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - 01 січня 2024 року (в редакції Постанови КМУ N481), а розміри відсоткової надбавки за особливості проходження служби та премію в розмірах. встановлених Міністром оборони України на 2024 рік в його рішенні від 16.01.2024 Nє 183/уд (65% та 390% відповідно).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 23 жовтня 2025 року.
Суддя Коморний О.І.