Рішення від 24.10.2025 по справі 380/14477/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/14477/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2020 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6390, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020 ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6390, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2021 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6389, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2021 ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6389, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача у не здійсненні ОСОБА_1 перерахунку та виплаті пенсії з 01.02.2022 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6388, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2022 ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення визначеного у довідці від 02.04.2025 №1159/12/6388, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_1 та без обмеження її виплати максимальним розміром пенсії;

- визнати протиправними дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 року із застосуванням обмеження у виплаті пенсії максимальним розміром;

- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2025 року без обмеження у виплаті пенсії максимальним розміром.

Ухвалою судді від 28.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням клопотання позивача справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Посилається на те, що з 01.08.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 73% грошового забезпечення. 16.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено і направлено відповідачу нові довідки за №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії. У зв'язку із цим, 30.04.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, однак у відповідь отримав відмову, мотивовану відсутністю правових підстав для такого перерахунку. Крім того, вказав, що на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.03.2025 року, з огляду на її індексацію. Вказав, що загальний розмір нарахованої позивачу з 01.03.2025 року пенсії з урахуванням індексації, доплат та підвищень склав 23761,81 грн, проте виплачується лише у розмірі 23610,00 грн (з урахуванням максимального розміру пенсії). Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом. Просить позов задовольнити повністю.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, не змінився. При цьому, вказав, що довідка сама по собі не породжує право позивача на перерахунок пенсії, адже підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України. Крім того, зазначив, що після проведення останнього перерахунку пенсії позивача Кабінет Міністрів України не приймав жодних рішень про зміну розміру видів грошового забезпечення військовослужбовців за відповідною посадою, як і не були введені для них нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення. З огляду на викладене, вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі оновлених довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110, №1159/12/16109 про розмір його грошового забезпечення. Щодо обмеження максимального розміру пенсії вказав, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 01.03.2025 року розміри пенсій, призначених відповідно до ст.ст.13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначив, що станом на 01.03.2025 року розмір пенсії позивача, визначений на виконання Постанови №209, перевищує максимальний розмір пенсії, визначений ст.43 Закону №2262-ХІІ. Враховуючи викладене, вважає, що пенсія позивачеві виплачується відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.

Позивач з 01.08.2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

Основний розмір пенсії становить 73% грошового забезпечення.

16.10.2024 року, відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 року №380/12494/24, ІНФОРМАЦІЯ_1 підготовлено довідки за №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року відповідно, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді - старший офіцер відділу організаційно-мобілізаційного і комплектування управління повітряної армії.

30.04.2025 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вищевказаних довідок.

Листом від 05.05.2025 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії на підставі довідок від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивами відмови є те, що після визнання протиправними та скасування п.п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якими було передбачено проведення перерахунку пенсій, інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсії Уряд не приймав.

Крім того, на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідач провів відповідач провів індексацію пенсії позивача , розмір якої визначено в сумі 1500,00 грн. Так, загальний розмір нарахованої пенсії позивача з урахуванням індексації, доплат та підвищень становить 23761,81 грн, однак до виплати призначена пенсія у розмірі 23610,00 грн.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року та 01.02.2022 року, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у нових (оновлених) довідках від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року, виготовлених ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з діями щодо обмеження максимального розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Щодо вимог про перерахунок та виплату пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021 та 01.02.2022 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, визначеного в оновлених довідках ІНФОРМАЦІЯ_2 , та без обмеження максимальним розміром пенсії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-ХІІ), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для здійснення такого перерахунку.

Згідно ч.18 ст.43 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

При вирішенні цієї справи, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.08.2022 року у справі №440/6017/21:

(1) з 01.01.2020 року положення п.4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року (далі Закон №1082-ІХ), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п.4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями п.3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Отже, вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п.4 постанови №704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме - Законам України: «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

У рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у адміністративній справі №160/8324/19 від 17.12.2019 року зазначено, що до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, згідно з п.4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до органу Пенсійного фонду України про перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі оновлених довідок про розмір грошового забезпечення та мав законні очікування на перерахунок такої. Передумовою для його проведення є довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір його грошового забезпечення.

За висновком Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 року у справі №328/4303/16-а, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.

Таким чином, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року, а також враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 були складені довідки від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109, у відповідача, з урахуванням положень ст.ст.51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку №45, виникає обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року та 01.02.2022 року згідно грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року відповідно.

Відтак, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір його грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови №704 із обов'язковим урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року та 01.02.2022 року, є протиправною.

Як наслідок, позовна вимога про спонукання до вчинення дій є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Водночас суд звертає увагу, що вірною датою довідок за №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 є 16.10.2024 року, а не 02.04.2025 року, як зазначає позивач.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію у розмірі 73% сум грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, то такі є передчасними, адже заявлені на майбутнє. Суд зауважує, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, пенсійним органом на час звернення позивача до суду нараховані та виплачені не були. Спір в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок, наслідком якого є здійснення виплати, ще не проведено. Тому, вказані позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки судовому захисту підлягають лише порушені права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 року у справі №520/1307/24.

Щодо вимог про обмеження з 01.03.2025 року максимального розміру пенсії.

Згідно ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом.

В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (п.6 ч.1 ст.92 Конституції України).

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

У справі, яка розглядається, спір виник у зв'язку із незгодою позивача із діями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеженням максимальним розміром пенсії під час її перерахунку з 01.03.2025 року, проведеного відповідно до вимог підп.1 п.2 Постанови №209.

Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність), вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону №3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказаним Законом №3668-VI внесено зміни до Закону №2262-XII, на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VIII, а саме ч.7 ст.43 викладено в редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Зазначені обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, введено в дію Законом №3668-VI.

Тобто, положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII та положення ч.1 ст.2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону №2262-XII.

Відповідно до п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.

Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи ст.2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч.5 ст.17 Основного Закону.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VІ.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.04.2025 року у справі №380/8998/24.

Як видно з протоколу про перерахунок пенсії від 01.03.2025 року, під час здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі підп.1 п.2 Постанови №209 в березні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області визначило, що підсумок пенсії (з урахуванням індексацій в 2022-2025 роках) становить 23761,81 грн. При цьому, до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії, призначено в сумі 23610,00 грн.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд приходить висновку про те, що оскільки на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону №2262-ХІІ не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, дії відповідача, які полягають в обмеженні пенсії позивача максимальним розміром, є протиправними.

Як наслідок, позовні вимоги про спонукання до вчинення дій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії з 01.02.2020 року, 01.02.2021 року та 01.02.2022 року відповідно.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року та 01.02.2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.10.2024 року: №1159/12/16111, №1159/12/16110 та №1159/12/16109 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року, що враховується для перерахунку пенсії, з урахуванням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії та з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул.Митрополита Андрея, 10, м.Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) з 01.03.2025 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Попередній документ
131293991
Наступний документ
131293993
Інформація про рішення:
№ рішення: 131293992
№ справи: 380/14477/25
Дата рішення: 24.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (06.01.2026)
Дата надходження: 01.12.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії