Іменем України
27 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/393/22
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» про стягнення податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 січня 2022 року надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Київській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (далі - відповідач, ТОВ «Метрудтранс») з вимогою:
- стягнути з ТОВ «Метрудтранс» кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 41571,71 грн з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами інвентаризації даних інтегрованих карток у платника податків рахується податковий борг в розмірі 41571,71 грн, який виник в результаті несплати сум самостійно задекларованих зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27824,37 грн та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 13750,34 грн.
У добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов'язання не сплачує, тому на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України йому направлено податкову вимогу форми «Ю» від 02 червня 2020 року № 184335-50, яка відповідачем отримана. Станом на день звернення до суду відповідачем вимога не оскаржувалася, не скасована та не відкликана, а відтак є дійсною.
Контролюючим органом здійснено всі заходи, спрямовані для погашення податкової заборгованості. Однак вищевказані дії ГУДПС у Київській області не призвели до повного погашення податкового боргу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 25 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Адміністративну справу відповідно до Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвала суду в електронній формі направлена позивачу та 17 лютого 2025 року доставлена до його «Електронного кабінету», що підтверджено довідкою про доставку електронного документа, складеною уповноваженою особою суду.
Ухвала суду у паперовій формі поштовим відправленням направлена відповідачу, яке повернулося до суду без вручення із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органом зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічну позицію висловив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 640/2371/20 та постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 826/12038/17.
Керуючись наведеними правовим висновком Верховного Суду, зважаючи, що ухвала направлена відповідачу у визначений КАС України спосіб за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи у змішаній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76 КАС України, суд встановив таке.
ТОВ «Метрудтранс» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 2/1, офіс 3, код ЄДРПОУ 34980991) є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03 квітня 2007 року, номер запису 10701020000027449, перебуває на податковому обліку за основним місцем обліку в ГУ ДПС у м. Києві, Центральна ДПІ.
Згідно з розрахунком податкового боргу ТОВ «Метрудтранс» (ЄДРПОУ 34980991) за відповідачем облікований податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27824,37 грн та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 13750,34 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27824,37 грн виникла унаслідок несплати податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях, поданих до ГУ ДПС у Київській області:
- від 18 лютого 2020 року № 9028267281 за 2020 рік: по терміну сплати 29 жовтня 2020 року в сумі 13912,19 грн; по терміну сплати 29 січня 2021 року в сумі 13912,18 грн.
Борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 13750,34 грн виник унаслідок несплати податкових зобов'язань самостійно визначених у податкових деклараціях, поданих до ГУ ДПС у Київській області:
- від 18 лютого 2020 року № 9028227125 за 2020 рік: по терміну сплати 30 листопада 2020 року в сумі 4583,45 грн; по терміну сплати 30 грудня 2020 року в сумі 4583,45 грн; по терміну сплати 01 лютого 2021 року в сумі 4583,44 грн.
Копії вищевказаних податкових декларацій наявні в матеріалах справи.
Зазначена у розрахунку податкового боргу відповідача інформація підтверджена наданими в матеріали справи витягами з інтегрованих карток.
ГУ ДПС у Київській області сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 02 червня 2020 року № 184335-50, якою повідомлено ТОВ «Метрудтранс», що станом на 01 червня 2020 року загальна сума податкового боргу становить 4569,45 грн.
Податкову вимогу направлено відповідачу поштовим відправленням, яке 18 липня 2020 року повернулося без вручення із зазначенням причини повернення - за закінченням встановленого строку зберігання. Отже податкова вимога вважається врученою 18 липня 2020 року.
Доказів оскарження чи відкликання податкової вимоги суду не надано.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У пункті 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно із підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.
Відповідно до абзацу першого пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно із пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (абзац перший пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Згідно із абзацом першим пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з абзацом першим пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України установлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктами 95.1-95.4 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно із підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Згідно із підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (абзац перший підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України).
У підпункті «б» підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України, платниками плати за землю є: платники земельного податку; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно із статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування платою за землю є: об'єкти оподаткування земельним податком; об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 Податкового кодексу України).
Пунктом 286.2 статті 282 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що ТОВ «Метрудтранс» до ГУ ДПС у Київській області подано декларацію з плати за землю за 2020 рік та декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, в яких самостійно визначено податкові зобов'язання.
Проте, всупереч вищенаведених положень Податкового кодексу України, якими визначено строки та порядок погашення самостійно визначених податкових зобов'язань, ТОВ «Метрудтранс» самостійно визначені у поданих ним до ГУ ДПС у Київській області податкових деклараціях податкові зобов'язання у визначені цим Кодексом строки не сплачено, у зв'язку з чим за відповідачем утворився податковий борг в загальному розмірі 41571,71 грн, у тому числі: по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в сумі 27824,37 грн та по орендній платі з юридичних осіб в сумі 13750,34 грн.
За повідомленням ГУ ДПС у Київській області на час розгляду справи відповідачем податковий борг не погашений.
За встановлених судом обставин, враховуючи, що відповідачем на час розгляду даної адміністративної справи податковий борг не погашений, а ГУ ДПС у Київській області дотримано визначену Податковим кодексом України процедуру, що передує зверненню контролюючого органу з відповідним позовом до суду, суд дійшов висновку, що позивач має всі підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу ТОВ «Метрудтранс» шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення в повному обсязі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А, код ЄДРПОУ ВП 44096797) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, вулиця Академіка Філатова, будинок 2/1, офіс 3, код ЄДРПОУ 34980991) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метрудтранс» кошти в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 41571,71 грн (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят одна гривня 71 коп.) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова