27 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 320/6714/20
провадження № 2-іс/340/367/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, -
Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 22.07.2020 за № 2507/5 "Про задоволення скарги".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що здійснила державну реєстрацію прав власності на низку земельних ділянок на території Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське». 14.07.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора суб'єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції за результатами розгляду скарги Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області було оформлено Висновок, згідно якого рекомендовано скаргу задовольнити в повному обсязі, скасувати рішення про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське» та анулювати їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У наступному, на підставі зазначеного вище Висновку, Міністерством юстиції України було прийнято наказ від 22.07.2020 №2507/5 «Про задоволення скарги», яким скасовано рішення від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393, від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321. №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682, від 23.03.2020 №52798480, №52798186. №52797769, №52797361, №52785805 та анульовано державному реєстратору Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Зауважує, що Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області не є суб'єктом, який має повноваження на подання скарги щодо реєстраційних дій позивача, оскільки її права зазначеними діями не порушені, а тому відповідачем безпідставно розглянуто скаргу та прийнято спірний наказ.
Вказує на порушення відповідачем процедури розгляду скарги, адже копія скарги Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області на її адресу не надходила, про її розгляд дізналася з офіційного веб-сайту Міністерства юстиції України.
Наголошує на протиправності спірного наказу відповідача, адже земельні ділянки щодо яких були здійсненні реєстраційні дії, належать до земель колективної власності згідно державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ-15-000002 від 28.12.1995, виданого КСП «Мединівське», яке в подальшому, змінило форму власності на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Мединівське», а згодом і на Приватно-орендне сільськогосподарське підприємство «Мединівське», а тому останнє позбавлене права власності на такі земельні ділянки. При цьому, розпорядження такими землями не належить до компетенції жодного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади.
Під час проведення державної реєстрації прав власності витребувала, а заявником у свою чергу були надані вказаний Державний акт на право колективної власності на землю та відомості з Державного земельного кадастру, які долучено до реєстраційної справи.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав Кіровоградському окружному адміністративному суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обґрунтування заперечень зазначив, що Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області є належним скаржником, оскільки земельні ділянки, право власності на які зареєстровано Державним реєстратором за ПОСП «Мединівське», знаходяться на її території, тому до 01.01.2025 мала право здійснювати розпорядження земельними ділянками колективної форми власності, а реєстрація речового права за ПОСП «Мединівське», у свою чергу, позбавляє такої можливості.
Вказує, що основним шляхом повідомлення згідно пункту 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок №1128) є розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту, а додатково можливе повідомлення телефонограмою а також засобами електронної пошти якщо номер телефону, адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел.
На виконання пункту 11 Порядку №1128 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про розгляд скарги відносно позивача.
Звертає увагу, що у скарзі номер телефону та адреса електронної пошти державного реєстратора Пиріжківської сільської ради Малинського району Мукомел Анастасії Володимирівни відсутні. Разом з тим, телефонні номери Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області та ПСП «Мединівське» не відповідали, про що складено акти.
Вказане підтверджує вжиття Колегією Міністерства юстиції України усіх можливих заходів щодо повідомлення позивача про розгляд скарги.
Наголошує, що оскільки державний акт на право колективної власності на землю від 28.12.1995 №ЖТ-15-000002, поданий державному реєстратору для проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки не містить кадастрових номерів земельних ділянок щодо яких проведено державну реєстрацію виникнення права власності ПОСП «Мединівське», а подані документи у сукупності не дозволяли встановити виникнення такого права саме на ті земельні ділянки щодо яких воно зареєстровано, позивачем протиправно було прийнято рішення про реєстрацію права власності на земельні ділянки за ПОСП «Мединівське». Надані ж позивачем витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки не містять жодних відомостей, які дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Крім цього, позивач мала перевірити дотримання передбаченої статтею 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" процедури використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, а також державної реєстрації права власності.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
31.08.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі. Постановлено здійснити розгляд справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На виконання положень пункту 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №320/6714/20 до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 головуючим суддею по розгляду справи №320/6714/20 визначено суддю Савонюка М.Я.
Ухвалою суду від 19.03.2025 адміністративну справу №320/6714/20 за позовом Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу прийнято до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 19.03.2025 заяву Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасії Володимирівни про забезпечення позову - повернуто без розгляду.
02.04.2025 від Міністерства юстиції України, надійшло клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
07.04.2025 ухвалою суду у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
27.10.2025 ухвалою суду закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним наказу Міністерства юстиції України від 22.07.2020 за № 2507/5 "Про задоволення скарги" щодо скасування рішень від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393; від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321 №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682; від 23.06.2020 №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805, прийнятих Державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною.
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Розпорядженням голови Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області №105 від 31.10.2019 ОСОБА_1 призначено на посаду державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.11.2019, як таку, що пройшла за конкурсом з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 14).
Згідно матеріалів справи 16.06.2020 Державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною прийнято рішення №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393 про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822384200:04:000:0042, 1822384200:03:000:0005, 1822384200:04:000:0046, 1822384200:04:000:0006, 1822384200:03:000:0154 за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське».
17.06.2020 позивачем прийнято рішення №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321, №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682 про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822384200:04:000:0044, 1822384200:09:000:0103, 1822384200:06:000:0071, 1822384200:08:000:0050, 1822384200:06:000:0072, 1822384200:06:000:0070, 1822384200:05:000:0095, 1822384200:03:000:0150, 1822384200:03:000:0151, 1822384200:03:000:0153, 1822384200:03:000:0152, 1822384200:04:000:0045, 1822384200:04:000:0041, 1822384200:04:000:0043, 1822384200:04:000:0040 за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське».
Також, 23.03.2020 позивачем прийнято рішення №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805 про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 1822384200:09:000:0030, 1822384200:07:000:0021, 1822384200:06:000:0013, 1822384200:06:000:0012, 1822383200:06:000:0126 за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське».
Вказані земельні ділянки розташовані на території Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Вважаючи прийняті рішення позивача протиправними, Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою №14150-16-20 від 06.07.2020.
Обгрунтовуючи подану скаргу скаржник вказав, що державний акт на право колективної власності на землю приватному (приватно-орендному) сільськогосподарському «Мединівське» не видавався, а інші документи на підтвердження виникнення чи перехід зареєстрованого права до приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства «Мединівське» державному реєстратору не подано; державний акт на право колективної власності на землю відсутній в пункті 8 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; державним реєстратором не враховано невідповідність поданих для проведення державної реєстрації документів поданим заявам; відомості про державний акт відсутні в документах Державного земельного кадастру; вказана в державному акті площа землі відрізняється від площ земельних ділянок щодо яких зареєстровано право власності; реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснено на підставі «Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності (колишнього КСП «Мединівське» загальною площею 1137, 155 га, які розташовані на території Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області», а оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором щодо реєстрації права власності за приватним (приватно-орендним) сільськогосподарського підприємством «Мединівське» (а.с. 168).
Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) призначено розгляд вищевказаної скарги на 14.07.2020.
Оголошення про засідання Колегії, яке відбулось 14.07.2020, було розміщено на офіційному веб-сайті Мін'юсту за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-14-lipnya-2020- roku.
Також заступником начальника Управління - начальником відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України Архіповою Л.В. 13,07.2020 були складені акти про неможливість здійснення додаткового виклику телефонограмою Обиходівську сільську ради Коростенського району Житомирської області та ПСП «Мединівське», оскільки наявні номери телефонів не відповідали (а.с. 172).
14.07.2020 Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянуто скаргу Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 02.07.2020, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 06.07.2020 за №14150-26-20 , за наслідками якої складено висновок.
Відповідно до Висновку Колегія рекомендувала скаргу Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 02.07.2020 задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393, від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321, №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682, від 23.06.2020 №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805 прийняті державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасією Володимирівною; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 (а.с. 8зв.)
На підставі вищевказаного висновку Міністерством юстиції України 22.07.2020 прийнято наказ №2507/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 02.07.2020 задоволено в повному обсязі: скасовано рішення від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393, від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321 №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682, від 23.06.2020 №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805 прийняті державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 ; анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 ; виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації; виконання пункту 3 наказу покладено на державне підприємство «Національні інформаційні системи» (а.с. 8).
Позивач не погодилась з наведеним наказом Міністерства юстиції України про задоволення скарг, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-VI (далі - Закон №1952-VI, у редакції на дату виникнення спірних відносин).
Згідно із частиною першою статті 2 зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно статті 6 Закону №1952-VI організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Статтею 7 Закону №1952-VI передбачено, що Міністерство юстиції України, зокрема: здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом.
За приписами статті 37 Закону №1952-VI рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги: на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
в1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) підпункт "д" пункту 2 частини шостої статті 37 виключено
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
У разі якщо за результатами розгляду скарги Міністерством юстиції України чи його територіальними органами виявлено прийняття державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів щодо негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів.
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
- скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;
- на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
- наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
- наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
- є рішення цього органу з того самого питання;
- в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
- скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
- закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
- розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
- державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
З аналізу наведеної норми вбачається, що будь-яка особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушені, має право на оскарження рішення, дій або бездіяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.
Зокрема, звертаючись до суб'єкта владних повноважень із заявою (скаргою), яка спрямована на реалізацію або захист своїх прав, особа може розраховувати, що її звернення буде розглянуто без надмірного формалізму та з дотриманням встановлених строків розгляду.
Процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації) визначено Порядком №1128 (у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що Мін'юст розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:
У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються (п. 8 Порядку №1128).
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку №1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.
Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Таким чином, розгляд скарги здійснюється, у тому числі, за участі державного реєстратора, рішення, дія або бездіяльність якого оскаржується, скаржника, а також інших заінтересованих осіб. Вказані особи повідомляються про розгляд скарги не пізніше, ніж за два дні до дня розгляду скарги шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково телефонограмою або засобами електронної пошти. Однак відсутність таких осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Пунктами 13 та 14 Порядку №1128 передбачено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Порядок створення Мін'юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, організаційні та процедурні засади діяльності Колегій урегульовані Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженої наказом Міністерства юстиції країни 09.01.2020 №71/5 (далі - Положення №71/5, у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 2 розділу 1 Положення №71/5 Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін'юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року N 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - скарги).
Колегії створюються Мін'юстом чи відповідним територіальним органом шляхом затвердження їх складу відповідно до цього Положення.
Мін'юстом створюються центральна Колегія та регіональні Колегії. Центральна колегія Мін'юсту розглядає усі скарги, розгляд яких належить до компетенції Мін'юсту, крім тих, що за дорученням Міністра юстиції України або заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації передано на розгляд регіональної Колегії Мін'юсту.
Пунктом 9 розділу 3 Положення №71/5 визначено, що за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні. Якщо половина від кількості членів Колегії, присутніх на відповідному засіданні, проголосувала за рішення, а решта проголосувала проти або утрималася, рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосував головуючий на засіданні.
Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються; результати голосування ("за", "проти", "утримався") членів Колегії.
Висновок Колегії підписують усі члени Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги. Якщо внаслідок звільнення члена Колегії, який брав участь у відповідному засіданні Колегії, його тимчасової непрацездатності або з інших причин, пов'язаних з відповідним членом Колегії, висновок Колегії не може бути ним підписаний, у висновку зазначається причина такого непідписання. Якщо через відповідні причини кількість членів Колегії, які підписали висновок, є меншою ніж кількість, необхідна відповідно до абзацу другого цього пункту для прийняття Колегією рішення, Мін'юст, відповідний територіальний орган забезпечує новий розгляд скарги Колегією в іншому складі.
Судом встановлено, що Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області звернулась до Міністерства юстиції України зі скаргою №14150-16-20 від 06.07.2020 на рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасії Володимирівни від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393, від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321, №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682, від 23.06.2020 №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805.
У скарзі Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області зазначала, що реєстрація права приватної власності на землю за Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське» здійснена на підставі державного акта на право колективної власності на землю, який приватному (приватно-орендному) сільськогосподарському «Мединівське» не видавався, а інші документи на підтвердження виникнення чи перехід зареєстрованого права до приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства «Мединівське» державному реєстратору не подано; державний акт на право колективної власності на землю відсутній в пункті 8 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; державним реєстратором не враховано невідповідність поданих для проведення державної реєстрації документів поданим заявам; відомості про державний акт відсутні в документах Державного земельного кадастру; вказана в державному акті площа землі відрізняється від площ земельних ділянок щодо яких зареєстровано право власності; реєстрацію земельних ділянок в Державному земельному кадастрі здійснено на підставі «Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок комунальної власності (колишнього КСП «Мединівське» загальною площею 1137, з яких 155 га розташовані на території Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області», а оскаржувані рішення прийнято державним реєстратором щодо реєстрації права власності за приватним (приватно-орендним) сільськогосподарського підприємством «Мединівське»
Висновком Колегії від 14.07.2020 рекомендовано скаргу Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області від 02.07.2020 задовольнити в повному обсязі; скасувати рішення від 16.06.2020 №52684269, №52681794, №52681261, №52680662, №52679393, від 17.06.2020 №52689428, №52703719, №52703266, №52702571, №52701951, №52700625, №52691824, №52691321, №52690895, №52690404, №52690059, №52689757, №52689203, №52688945, №52688682, від 23.06.2020 №52798480, №52798186, №52797769, №52797361, №52785805 прийняті державним реєстратором Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 ; анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державному реєстратору Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасії Володимирівні
Вказані рекомендації Колегії реалізовані в наказі Міністерства юстиції України №2507/5 від 22.07.2020 «Про задоволення скарги».
Оцінюючи доводи позивача про те, що Обиходівська сільська рада Коростенського району Житомирської області не є належним скаржником, суд зазначає таке.
За змістом пункту 5 статті 37 Закону №2825-IX скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено
Отже, будь-яка особа, яка вважає, що її права у сфері державної реєстрації порушено, має право на оскарження рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України, його територіального органу або до суду.
Частиною п'ятою статті 10 Закону України від 14.02.1992 №2114-XII «Про колективне сільськогосподарське підприємство» (далі - Закон №2114-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".
У свою чергу, відповідно до статті 14-1 Закону України від 05.06.2003 №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 1 січня 2019 року не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).
Організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.
Оскільки земельні ділянки право власності на які зареєстровано позивачем за ПОСП «Мединівське» знаходилися на території Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, а отже в силу наведених вище норм Закону саме остання мала забезпечити організацію розподілу земель, що залишилися у колективній власності.
Верховний Суд у постановах від 29.10.2018 у справі №826/14749/16, від 15.08.2019 у справі №826/14164/17 дійшов висновку, що оскільки скарга, подана до комісії, в цілому за формою відповідає вимогам закону (викладена письмово, містить обставини, на які скаржник посилається як на підставу своїх вимог, додано до скарги перелік доказів), тому обставини, викладені в скарзі (в тому числі, щодо порушення прав скаржника), мали перевірятися вже в ході її розгляду по суті. Це, в свою чергу, виключає можливість відмови комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації у прийнятті та розгляді скарги по суті, оскільки така скарга по формі відповідає вимогам закону.
Аналогічний правовий висновок також наведено Верховним Судом у постанові від 08.05.2023 у справі №826/15320/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Міністерство юстиції України не мало правових підстав відмовляти в розгляді скарги з підстав подання скарги неналежною особою, оскільки скарга Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області відповідала вимогам закону, скаржник повно та належним чином виклав обставини, що стали підставою для звернення зі скаргою, зі змісту якої можливо встановити норми законодавства, які порушені на думку скаржника державним реєстратором.
Стосовно доводів позивача про неналежне та несвоєчасне повідомлення відповідачем про розгляд скарги, суд зазначає, що Порядком №1128 передбачено обов'язок повідомлення визначених у абзаці першому пункту 10 Порядку осіб про час і місце засідання колегії не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: телефонограмою або засобами електронної пошти.
Умовою здійснення Мін'юстом повідомлення додатковими способами є зазначення номеру телефону чи адреси електронної пошти у скарзі або доданих до неї документах або можливість їх встановлення з інших офіційних джерел.
Судом встановлено, що у скарзі таких відомостей не зазначено, а джерел з яких відповідач мав дізнатися її номер телефону або адресу електронної поштової скриньки позивачем не наведено.
Відтак, відповідач не міг повідомити реєстратора вказаними способами з незалежних від нього причин.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, оголошення про засідання Колегії, яке відбулось 14.07.2020, було розміщено на офіційному веб-сайті Мін'юсту за посиланням https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-kolegii-14-lipnya-2020- roku.
При цьому, позивач сама зазначає у позовній заяві, що про розгляд вказаної скарги їй стало відомо з інформації, що була опублікована на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Таким чином, позивача проінформовано про розгляд скарги у встановлений законодавством спосіб.
Також, заступником начальника Управління - начальником відділу організаційно-технічного забезпечення роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Управління розгляду звернень та скарг у сфері державної реєстрації Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України Архіповою Л.В. 13,07.2020 були складені акти про неможливість здійснення додаткового виклику телефонограмою Обиходівську сільську ради Коростенського району Житомирської області та ПСП «Мединівське», оскільки наявні номери телефонів не відповідали.
З огляду на викладене вище суд дійшов висновку, що Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасія Володимирівна була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення розгляду скарги. Отже, неприбуття позивача на засідання не перешкоджало розгляду скарги.
За сукупністю наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем була дотримана встановлена Порядком №1128 процедура розгляду скарги Обиходівської сільської ради Коростенського району Житомирської області №14150-16-20 від 06.07.2020.
Що стосується суті виявлених порушень, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1952-IV право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов'язання на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва підлягає державній реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе.
Згідно зі статтею 10 Закону №1952-IV позивач є державним реєстратором, що приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Частиною третьою статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор, зокрема:
- встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
- перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
- під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
За правилами частини першої статті 11 Закону №1952-ІV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно зі статтею 18 Закону №1952-ІV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.
Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельні ділянки, що здійснюється з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості з Державного земельного кадастру про наявність/відсутність зареєстрованих речових прав щодо відповідної земельної ділянки до 1 січня 2013 року.
Відповідно до статті 23 Закону № 1952-VІ розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках:
- подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством;
- неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1952-VІ підставою для відмови в державній реєстрації прав є: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1952-IV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
В свою чергу перелік підстав для державної реєстрації прав закріплений у статті 27 вказаного Закону і передбачає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, зокрема державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Судом встановлено, що для проведення реєстрації права власності на земельні ділянки Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством «Мединівське» надано позивачу Державний акт на право колективної власності на землю Серії ЖТ-15-000002, виданий Коростенською районною державною адміністрацією Коростенського району Житомирської області 28.12.1995 Колективному сільськогосподарському підприємству Мединівське". Згідно вказаного Акта у колективну власність для сільськогосподарського використання Колективному сільськогосподарському підприємству Мединівське" передано 4876,1 землі в межах згідно з планом (а.с. 15).
Водночас, у Державному акті відсутні відомості про земельні ділянки щодо яких було здійснено Державним реєстратором право власності за ПОСП «Мединівське».
Вказуючи на протиправність спірного наказу Мін'юсту та висновків Колегії позивач зазначає у позовній заяві, що витребувала у Приватно-орендного сільськогосподарського підприємств, у тому числі, відомості з Державного земельного кадастру.
На підтвердження вказаної обставини надала Витяги з державного земельного кадастру по спірних земельних ділянки, зі змісту яких вбачається, що відомості про державну реєстрацію земельної ділянки були внесені на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, виготовленої ДП "Житомирський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", однак будь-які посилання на Державний акт на право колективної власності на землю Серії ЖТ-15-000002 у витягах відсутні, як і відомості, які дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно за ПОСП «Мединівське».
Згідно акта прийомки-передачі землі від 05.03.2000 КСП "Мединівське" передало, а СТОВ "Мединівське" прийняло земельні ділянки згідно Державного акту на право колективної власності на землю, серія ЖТ-15-000002 від 28.12.1995 р., за виключенням розпайованих земельних ділянок (а.с. 27).
У Акті прийомки-передачі землі від 14.12.2005, укладеному між СТОВ «Мединівське» на ПОСП «Мединівське», вказано про передачу земельних ділянок згідно Державного акту на право колективної власності на землю, серія ЖТ-15-000002 від 28.12.1995, за виключенням розпайованих земельних ділянок (а.с. 28).
Разом з тим, переліки земельних ділянок, що передаються правонаступнику та розпайованих до зазначених актів не додано.
Крім цього, зазначення у статті 1 статуту ПОСП "Мединівське", що підприємство є правонаступником СТОВ "Мединівське", а також те, що ПОСП було реорганізовано в наступній послідовності: 23.10.1993 колгосп "40-річчя Жовтня" було реорганізовано в КСП "Обиходівське", а 05.03.1995 КСП "Обиходівське" реорганізовано в КСП "Мединівське", 06.03.2000 КСП "Мединівське" реорганізовано в СТОВ "Мединівське", яке в свою чергу 13.12.2005 реорганізовано в ПОСП "Мединівське", не може прийматися до уваги як беззаперечний доказ правонаступництва юридичних осіб, оскільки статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, та не є доказом набуття майнових прав і обов'язків щодо окремих майнових об'єктів (у цьому випадку - земельних ділянок), якщо таке правонаступництво не виникає відповідно до закону.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.
Як вже зазначалося вище, Державний реєстратор згідно пункту 3 частини третьої статті 10 Закону №1952-VI під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.
Докази, що позивач вчинив вище наведені дії під час реєстрації за ПОСП «Мединівське» права власності на земельні ділянки на підставі державного акта на право колективної власності на землю, серія ЖТ - 15-000002 від 28.12.1995, суду не надано.
Також, статтею 14-1 Закону України від 05.06.2003 №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено процедуру використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства з 01.01.2019.
Зокрема, організація розподілу земель, що залишилися у колективній власності, здійснюється сільською, селищною, міською радою, на території якої такі землі розташовані.
З метою інформування осіб, зазначених у частині першій цієї статті, про проведення розподілу земель, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада розміщує у загальнодоступних місцях відповідних населених пунктів, публікує у друкованих засобах масової інформації районної державної адміністрації або районної ради та оприлюднює на власному офіційному веб-сайті (за наявності) оголошення про проведення зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).
В оголошенні повідомляються:
мета, дата, місце і час проведення зборів;
прізвище, номер службового телефону особи, в якої можна отримати інформацію щодо проведення зборів.
Розподіл земельних ділянок проводиться за умови реєстрації більшості осіб, визначених в абзацах другому - четвертому частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).
Збори веде сільський, селищний, міський голова або уповноважена відповідною радою особа.
Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані.
Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом.
У разі якщо земельні ділянки, зазначені у частинах сьомій - восьмій цієї статті, не були сформовані як об'єкти цивільних прав, їх формування може здійснюватися за проектом землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель. Визначення меж земельних ділянок, зазначених у абзаці дев'ятому частини четвертої статті 7 цього Закону, здійснюється з урахуванням будівельних норм, державних стандартів і норм.
За результатами розподілу оформляється протокол, що підписується особами, які брали участь у зборах, головуючим та секретарем зборів.
До протоколу додається список реєстрації учасників зборів, засвідчений їхніми підписами. Кожен аркуш зазначеного списку підписується головуючим та секретарем зборів і скріплюється печаткою сільської, селищної, міської ради.
Секретар зборів у дводенний строк після закінчення зборів подає протокол сільській, селищній, міській раді.
Після отримання протоколу зборів сільська, селищна, міська рада протягом місяця приймає рішення про затвердження протоколу розподілу земельних ділянок та прийняття у комунальну власність відповідних земель. Це рішення та протокол зборів є підставою для державної реєстрації права власності територіальної громади та/або громадян на відповідні земельні ділянки.
До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки. З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. У разі якщо договір оренди землі колективної власності, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв'язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов'язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору оренди до дня збирання врожаю.
Передача в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, запроектованими для доступу до земельних ділянок у масиві земель сільськогосподарського призначення, що залишилися у колективній власності, здійснюється з урахуванням вимог, визначених частиною п'ятою статті 371 Земельного кодексу України.
Таким чином, державний реєстратор отримавши документи про реєстрацію права власності на земельні ділянки повинен був встановити відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів від ПОСП «Мединівське» вимогам законодавства, у тому числі і дотримання встановленої статтею 14-1 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» процедури.
Отже, державним реєстратором Мукомел А.В. не витребувано, а заявником не подано документи, які посвідчують виникнення прав власності на земельні ділянки, які знаходиться в межах земель, на які видано Державний акт на право колективної власності на землю від від 28.12.1995 №ЖТ-15-000002, оскільки подані документи не дозволяють встановити виникнення такого права саме на ті земельні ділянки щодо яких воно зареєстровано.
За сукупністю наведеного, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України діяло у межах і спосіб наданих повноважень та відповідно до приписів матеріального права, а тому правомірність видачі спірного наказу не спростована у ході судового розгляду.
Наказ Міністерства юстиції України від 22.07.2020 за №2507/5 "Про задоволення скарги" в частині анулювання Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в повній мірі відповідає встановленим у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак до скасування не підлягає.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки факт наявності у позивача порушеного права не знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову Державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасії Володимирівни відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Пиріжківської сільської ради Малинського району Житомирської області Мукомел Анастасія Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Міністерство юстиції України (код ЄДРПОУ: 00015622, вул. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК