27 жовтня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4730/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Неверчака Є.Б., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо незарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду проходження ним строкової військової служби з 17.05.2005 по 13.04.2006 у відповідь на його звернення від 08.04.2025;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 08.01.2025 перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 із зарахуванням до його страхового стажу для пенсії періоду проходження ним строкової військової служби з 17.05.2005 по 13.04.2006 як пільгового стажу шахтаря з підземними умовами праці по списку №1 згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач протиправно не зарахував періоди проходження строкової військової служби з 17.05.2005 по 13.04.2006, до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Ухвалою судді від 15.07.2025 року залишено без руху позовну заяву. У встановлений судом строк представник позивача подав до суду заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 36). Ухвалу доставлено в електронні кабінети відповідачів 10.08.2025 року
Відповідачем 15.08.2025 року надіслано на електронну адресу суду відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позову у зв'язку з тим, що позивач у заяві не просив провести перерахунок, а просив надати роз'яснення, а форма поданої заяви не відповідає порядку звернення до органів Пенсійного фонду (а.с. 40-55).
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
Дослідивши письмові докази у справі суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8), з 14.04.2020 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Кіровоградській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання відповідно до Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (далі по тексту - Закон № 1058-IV).
Обчислення пенсії проведено виходячи із страхового стажу 54 роки 00 місяців 14 днів, в тому числі робота за Списком №1 - шахтарі - 14 років 2 місяці 19 днів та додатковий стаж (період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону) - 22 роки 00 місяців 27 днів.
08.04.2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив пояснити, чому при призначенні пенсії відповідач не врахував до його пільгового стажу період проходження строкової військової служби (а.с. 52).
У відповідь відповідач надав лист від 23.04.2025 року №3493-3369/Ю-02/8-1100/25, у якому вказав, що вказаний стаж у пільговому обчислені можливо буде врахувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Під час отримання пенсії по інвалідності підстави для врахування періоду проходження строкової військової служби у пільговому обчисленні відсутні (а.с. 52 зв. - 53).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон № 1058-IV).
Згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 16 Закону №1058-IV, застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1, частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV встановлено мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Так, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 1 Закону № 345-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно статті 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.
Стаття 1 Закону № 345-VI для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме:
- робота за професією, яка пов'язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;
- віднесення професії до Списку №1;
- робота на підземних роботах повний робочий день.
Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день не менш як 15 років.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.
Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі по тексту - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Поряд із цим, суд звертає увагу, що призначення особі пенсії за Списком №1, відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, автоматично не надає особі права на застосування при обчисленні її пенсії приписів статті 8 Закону № 345-VI, оскільки для призначення пенсії за Списком №1 необхідним є пільговий підземний стаж 10 років для чоловіків, а для застосування статті 8 Закону № 345-VI - 15 років.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Положеннями пунктів «з» «і» «к» ч. 1, ч. 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03.08. 1972 року (далі по тексту - Положення №590) крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується період навчання та служба в складі Збройних сил СРСР.
Абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 01.02.2002 року вказано, що позивач працював за фахом з 25.06.2004 року у СХІД ГЗК «Смолінська шахта», та був звільнений 13.05.2005 року в зв'язку з призовом на строкову військову службу (а.с. 11 зв - 12).
Водночас, як було встановлено судом, позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи внаслідок професійного захворювання. Вік позивача на час призначення пенсії становив 36 років.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, час проходження строкової військової служби може бути враховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком по досягненню пенсійного віку позивача за наявності відповідного стажу та звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ураховуючи викладене, суд не встановив підстав для зарахування періоду військової служби позивача до його пільгового стажу за Списком №1.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а протиправність дій відповідача не знайшла підтвердження в ході розгляду цієї справи.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд виснував про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО