про зміну способу і порядку виконання судового рішення
27 жовтня 2025 року Київ Справа № 320/26794/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
На розгляді в Київському окружному адміністративному суді перебував позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.06.2023;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.06.2023, виходячи з відсоткового значення пенсії 80% відповідних грошових сум із урахуванням подальших підвищень (змін) у розмірі пенсії.
07 червня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким адміністративний позов задовольнив частково:
- визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.06.2023;
- зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.06.2023, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
До суду від позивача надійшла заява про зміну способу виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.06.2023 по серпень 2024 у розмірі 168 302,26 грн.
Ухвалою суду від 02.10.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення в адміністративній справі.
Згідно з протокольною ухвалою від 23.10.2025 суд вирішив розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання рішення здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи заяву про зміну способу і порядку виконання рішення, представник позивача зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року з дати набрання ним законної сили і по теперішній час не виконано відповідачем.
Як випливає з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 21.08.2025 № 38031-39893/Ф-02/8-2600/25, на виконання рішення суду від 07 червня 2024 року у справі № 320/26794/23 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії та здійснено нарахування коштів в сумі 168 302,25 грн, яка буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Відповідно до розрахунку, доданого відповідачем до вказаного листа, розмір доплати становить 168 302,25 грн.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Отже, законодавцем прямо передбачено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, зокрема, перерахунку пенсійних виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 320/2674/23 набрало законної сили 09.07.2024. З матеріалів справи випливає, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем з 01.04.2019 проведено перерахунок пенсії в межах резолютивної частини та здійснено нарахування коштів в сумі 168 302,25 грн, яка буде виплачена в порядку черговості в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів виплати відповідачем вказаної суми.
За таких обставин, оскільки станом як на дату звернення представника позивача до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення, так і на день її розгляду судом відповідачем не забезпечено виконання рішення суду від 07 червня 2024 року у справі № 320/2674/23 протягом більше ніж двох місяців з моменту набрання ним законної сили, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої представником позивача заяви.
Аналогічна правова позиція висловлена Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.05.2025 у справі № 620/4881/23, від 14.05.2025 у справі № 580/7224/21 та від 29.04.2025 у справі № 620/6421/22, від 16 червня 2025 року у справі № 580/10777/23.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року у справі № 320/2674/23 шляхом із:
"Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.06.2023, з урахуванням раніше виплачених сум." на:
"Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. № 16, код ЄДРПОУ: 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) нараховану, але невиплачену суму пенсії в розмірі 168 302,25 грн (сто шістдесят вісім тисяч триста дві гривні двадцять п'ять копійок).".
Копію ухвали (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Басай О.В.