27 жовтня 2025 року Київ справа № 320/7015/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс", про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс", в якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, наданій листом 3/760-25 № 3/760-25, щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення стосовно ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО з незрозумілих причин зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту". Оскільки виходячи з історії навчання позивача та поточного здобуття освіти, відомості про котрі зазначені у довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО не вказують на порушення послідовності здобуття освіти, визначену статтею 10 Закону України "Про освіту", позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України із заявою з проханнями внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в частині відомостей щодо порушення черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".
За результатом розгляду відповідної заяви позивач отримав відповідь Міністерства освіти і науки України, в якій по суті відмовлено у внесенні відповідних змін. Оскільки ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку, а в довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній Державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено "Ні порушує", що відповідає дійсності. Вважаючи протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, надану листом 3/760-25 № 3/760-25 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою суду від 15.07.2025 судом відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 12.09.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана після відкриття провадження у справі повернути заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 12.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, що подана після відкриття провадження у справі № 320/7015/25.
22.07.2025 через підсистеми "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. Мотивуючи свою позицію, відповідач зазначає, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2014 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 20.06.2019. Протягом часу понад чотири з половиною роки позивач набував сукупність компетентностей, які визначені стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій за освітнім рівнем бакалавра. Згодом, він 13.10.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 02.09.2024, тим же числом поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету "Львівська політехніка". Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено "Ні, порушує".
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Інфоресурс", письмові пояснення на позовну заяву не надала, належним чином повідомлена через Електронний суд.
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 01.09.2014 був зарахований для здобуття освітнього ступеня бакалавра Української академії друкарства, 20.06.2019 був відрахований
13.10.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 02.09.2024.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.05.2024 № 642 "Про реорганізацію Української академії друкарства", реорганізовано Українську академію друкарства (код згідно з ЄДРПОУ 02071004) шляхом приєднання її до Національного університету "Львівська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02071010).
02.09.2024 поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавр до Української Національного університету "Львівська політехніка"
Згідно з довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 380913, судом встановлено, що в отриманій довідці, в графі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" проставлений запис "Ні, порушує".
Представник позивача, з метою захисту та поновлення порушених прав позивача, в досудовому порядку, звернувся до Міністерства освіти і науки України, із заявою стосовно порушення послідовності здобуття освіти.
На вищезазначене звернення Міністерство освіти і науки України надало відповідь від 26.02.2025 МОН № 3/1807-25, у якому зокрема повідомив:
"Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, здобувач освіти ОСОБА_1 01.09.2014 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 20.06.2019. Протягом часу понад чотири з половиною роки позивач набував сукупність компетентностей, які визначені стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій за освітнім рівнем бакалавра. Згодом, він 13.10.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 02.09.2024, тим же числом поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету "Львівська політехніка". Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку".
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частин першої, третьої статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
Частиною першою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
А за змістом статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює та визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі Закон № 3543, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 23 Закону № 3543 передбачено відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Відповідно до частини першої пункту 62 Постанови КМУ № 560, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Додатком 5 до Порядку № 560 затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора) - інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор) - інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
При цьому документом, що підтверджує право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", є довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.
Суд встановив, що на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 25.09.2024 № 38913, у графі цієї довідки "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" зазначено "Ні, порушує".
Отже, спірним у цій справі є питання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" у контексті застосування пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює та визначає Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII "Про освіту" (далі Закон № 2145, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2145 фахова передвища освіта здобувається на основі повної або базової середньої освіти. Здобуття фахової передвищої освіти на основі базової середньої освіти здійснюється з одночасним здобуттям повної загальної середньої освіти та отриманням відповідного документа про повну загальну середню освіту.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2145 вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.
За приписами статті 40 Закону № 2145 після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.
Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності.
Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Пунктом 23 частини першої статті 1 Закону № 2145 визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.
Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлює та створює Закон України 01 липня 2014 року № 1556-VII "Про вищу освіту" (далі Закон № 1556, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 5 Закону № 1556 підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.
Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов'язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.
Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.
Ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти або освітнього ступеня молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра, освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста за відповідною спеціальністю і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої у випадку, якщо ступінь магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування здобувається на основі повної загальної середньої освіти, становить 300-360 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.
Відповідно до положень частини першої, другої статті 6 Закону № 1556 атестація - це встановлення відповідності результатів навчання (наукової або творчої роботи) здобувачів вищої освіти вимогам освітньої програми та/або вимогам програми єдиного державного кваліфікаційного іспиту.
Атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об'єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).
Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.
Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Статтею 7 Закону № 1556 встановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.
Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.
Невід'ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.
Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню, у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми необхідного обсягу та проходження атестації.
Тобто основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що, своєю чергою, має підтверджуватись відповідним документом про освіту.
З листа Міністерства освіти і науки України, від 26.02.2024 № 3/1807-25 та Виписки з Єдиної державної електронної баз з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи, суд встановив, що ОСОБА_1 01.09.2014 зарахований за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 20.06.2019, 13.10.2023 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Української академії друкарства, відрахований 02.09.2024, тим же числом поновлений на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного університету "Львівська політехніка".
Отже, вказані факти не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти у зв'язку із незавершеністю процесу здобуття освіти.
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача), згідно із якими до цієї бази включено лише три документи про освіту позивача: 1) Диплом кваліфікованого робітника Київське вище професійне поліграфічне училище; 2) Атестат про повну загальну середню освіту; 3). Свідоцтво про базову загальну середню освіту.
У 2023 році позивача зараховано на навчання до Української академії друкарства, денного відділення. Термін навчання до здобуття освітнього ступеня бакалавра -30.06.2027.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 07.05.2024 № 642 "Про реорганізацію Української академії друкарства", реорганізовано Українську академію друкарства (код згідно з ЄДРПОУ 02071004) шляхом приєднання її до Національного університету "Львівська політехніка" (код згідно з ЄДРПОУ 02071010).
Згідно з довідкою Національного університету "Львівська Політехніка" від 06.12.2024 року, № 68-43-1041 ОСОБА_1 з 01 вересня 2014 року (наказ № 98-С від 15 серпня 2014 року) зарахований на заочну форму за освітньо-професійною програмою підготовки бакалаврів напряму "Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології" в Українську академію друкарства.
20 червня 2019 року (наказ № 44-1-С від 20 червня 2019 року) відрахований у зв'язку з академічною неуспішністю.
З 01 вересня 2023 року (наказ № 157/1 -С від 13 жовтня 2023 року) ОСОБА_1 зарахований студентом першого курсу Української академії друкарства освітнього ступеня бакалавр за спеціальністю "Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка" денної форми навчання за контрактом;
01 вересня 2024 року (наказ № 117-С від 30 серпня 2024 року) переведений, як здобувач вищої освіти, для продовження навчання на денній формі за контрактом, спеціальності "Автоматизація, комп'ютерно - інтегровані технології та робототехніка" до Національного університету "Львівська політехніка".
З урахуванням наведеного суд погоджується із покликанням позивача про те, що оскільки він не завершив навчання за освітньо-професійним рівнем бакалавра, його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту".
У цьому аспекті суд звертає увагу відповідача на конструкцію норми пункту 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543, а саме: "здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти". Словосполучення у цій конструкції "здобутий рівень освіти" безумовно вказує на факт завершеності процесу здобуття освіти.
Ключовим є розуміння того, що термін "здобутий" означає "вже завершений" на противагу "здобував", що вказує на процес, який тривав. Законодавство України про освіту, зокрема, Закон № 2145 та Закон № 1556 чітко визначають, що здобуття рівня освіти підтверджується отриманням відповідного документа.
Отже, законодавець однозначно використовує термін "здобутий" для позначення завершеного і офіційно підтвердженого рівня освіти, чого у ситуації з позивачем, як встановив суд, не було.
Відповідно до статті 8 Закону № 1556 засади функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти визначаються законодавством.
Інформація про здобувачів освіти та працівників закладів вищої освіти, що міститься у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, надається безоплатно центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
Статтею 74 Закону № 2145 встановлено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Адміністратор Електронної бази:
здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази;
відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі;
забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази;
проводить навчання для роботи з Електронною базою;
здійснює інші заходи, передбачені законом.
Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".
Суб'єктами ведення Електронної бази є, зокрема, держатель та адміністратор Електронної бази.
Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки. Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі Положення № 620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
Пунктом 5 розділу І Положення № 620 передбачено, що власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.
Основні функції уповноважених суб'єктів у ЄДЕБО визначені розділом ІV Положення № 620. Так, розпорядник ЄДЕБО, зокрема, вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; вносить до ЄДЕБО іншу інформацію, визначену законодавством; забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п'ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Технічний адміністратор ЄДЕБО забезпечує: функціонування ЄДЕБО у порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; здійснення заходів із технічного і технологічного забезпечення ЄДЕБО, створення, модернізації і супроводження її програмного забезпечення та веб-сайту з інформаційно-пошуковою системою доступу до відкритих даних, що містяться в ЄДЕБО; структурну систематизацію даних, що містяться в ЄДЕБО, відповідно до державних та/або галузевих класифікаторів; взаємодію ЄДЕБО з іншими автоматизованими системами, інформаційними ресурсами та державними реєстрами у випадках та у порядку, визначених законодавством; оброблення, ведення обліку та зберігання в ЄДЕБО замовлень, поданих суб'єктами освітньої діяльності в електронній формі, на формування інформації, що відтворюється в документах про освіту, студентських (учнівських) квитках державного зразка, в порядку, визначеному розпорядником ЄДЕБО; оброблення в ЄДЕБО інформації про прийом, відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та освіти дорослих, в тому числі післядипломної освіти; внесення та верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначена відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО; виконання інших заходів із забезпечення функціонування ЄДЕБО у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, саме Міністерство освіти і науки України та Технічний адміністратор Єдиної державної електронної бази з питань освіти - Державне підприємство "Інфоресурс" мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" щодо позивача.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що відмова Міністерства освіти і науки України, оформлена листом від 23.01.2025 № 3/760-25 щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 є протиправною та такою що вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд ураховує принцип верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, а також принцип ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, розглядувані позовні вимоги належить задовольнити повністю у такий належний спосіб:
- визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, наданій листом 3/760-25 № 3/760-25, щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: проспект Берестейський, 10, м. Київ; код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати - "Так, не порушує".
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (абзац перший частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути 2 422,40 грн сплаченого судового збору.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, оформлену листом від 23.01.2025 № 3/760-25, щодо внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти стосовно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство освіти і науки України (місцезнаходження: проспект Берестейський, буд. № 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185) внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - вказати - "Так, не порушує".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: проспект Берестейський, буд. № 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 38621185) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Басай О.В.