про відмову в задоволенні відводу судді
27 жовтня 2025 року Київ № 320/6582/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" про відвід судді Жука Р.В. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна податкова служба України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдинг продакт компані" про визнання протиправними дії і зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна податкова служба України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдинг продакт компані", в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо не проведення документальної позапланової перевірки за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" від 21.05.2024 про фінансово - господарські правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдинг продакт компані" (код ЄДРПОУ 44871190) та зобов'язати організувати та провести документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдинг продакт компані" (код ЄДРПОУ 44871190).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і проведення судового засідання.
17.10.2025 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" надійшла заява про відвід судді Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. у справі № 320/6582/25 визнано необґрунтованим, матеріали адміністративної справи передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
У результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Басая О.В. для розгляду заяви про відвід судді.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про відвід судді Жука Р.В., дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.
Обґрунтовуючи заяву про відвід судді заявник зазначив, що з відкриття провадження у справі до 17.10.2025 позовна заява не розглянута та рішення по суті судом не ухвалено. Представник позивача неодноразово звертався до суду з письмовими заявами, в яких вказував про порушення строку прийняття рішення у справі, що розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. У зв'язку з чим уважає, що порушуючи строки прийняття рішення у справі (рішення повинно бути прийнято за законом з 04.05.2025, тобто вже як 5 місяців), суддя проявив неупередженість і дії головуючого судді Жук Р.В. викликають сумнів у їх об'єктивності.
За змістом КАС України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу). Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді під час розгляду справи. Норми, які регулюють порядок відводу (самовідводу) в адміністративному процесі визначені у статті 36 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Також, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з частинами першою та другою статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів із дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Частиною четвертою статті 39 КАС України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
У заяві про відвід судді заявник ставить під сумнів неупередженість та об'єктивність судді Жука Р.В., що на думку заявника, порушує його право на розгляд справи № 320/6582/25 незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною першою статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України; вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Зміст зазначених у статті 126 Конституції України гарантій незалежності суддів розкрито у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 19-рп/2004, відповідно до якого незалежність суддів є невід'ємною складовою їхнього статусу. Вона є конституційним принципом організації і функціонування судів, а також професійної діяльності суддів, які під час здійснення правосуддя підкоряються лише закону.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань (прямих чи непрямих) з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон № 3477-ІV) встановлено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу судді необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) Європейський суд з прав людини у пункті 49 рішення від 09.11.2006 дійшов висновку, що наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. При цьому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення у справі "Білуха проти України"). Відносно об'єктивного критерію Суд зазначив, що під час вирішення питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України", пункт 44 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; пункт 30 рішення у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; пункт 96 рішення у справі "Мікалефф проти Мальти").
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, чи йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Разом із цим, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто неодмінно мають бути зазначені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі № 800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі № 9901/673/18 та від 04.10.2018 (провадження № 11-429сап18).
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд також бере до уваги той факт, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу судді не може бути підставою для застосування такого процесуального інституту.
Крім того, за правилами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді щодо об'єктивності судді зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Загальноприйнятим критерієм для відводу судді є наявність обґрунтованої підозри в упередженості судді. Для того, щоб установити наявність упередження, застосовують різні формулювання. До них, зокрема, належать такі як "висока ймовірність" упередження та "реальна ймовірність", "значна можливість" та "обґрунтована підозра" в упередженості. Підозри щодо упередженості мають бути обґрунтовані та висловлені розумними, справедливими та обізнаними людьми, що знаються на питанні та володіють необхідною інформацією. Критерій полягає у тому, що "які б висновки зробила така особа, яка має реалістичні та практичні погляди на справу? Чи вважатиме така особа, що, на його/її думку, існує велика ймовірність того, що особа, яка приймає рішення, свідомо чи не свідомо вчинить несправедливо". Існування такого гіпотетичного розумного спостерігача за поведінкою судді припускається з метою підкреслити, що цей критерій об'єктивний, ґрунтується на потребі забезпечити суспільну довіру до судової системи і передбачає не лише оцінку компетентності чи роботи судді його/її колегами.
Неможливість для учасників справи заявляти відвід судді з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді обґрунтовується необхідністю дотримання одного з важливіших принципів судочинства "ніхто не може бути суддею у власній справі".
З аналізу аргументів і доводів заяви представника позивача про відвід судді судом не встановлено будь-якої залежності чи взаємозв'язку, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді Жука Р.В. щодо сторін, або ж зацікавленості у вирішенні справи на чиюсь користь. Суд також не встановив інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Жуком Р.В. та викликали б необхідність його відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді, суд також бере до уваги той факт, що тривалий розгляд справи поза межами визначених КАС України строків, на які звертає увагу заявник, зумовлено виключно надмірною завантаженістю суддів Київського окружного адміністративного суду внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва.
За інформацією Ради суддів України, розміщеною на офіційному веб-сайті, орієнтовна нормативна чисельність суддів Київського окружного адміністративного суду за даними звітності за І півріччя 2025 року - 383 (https://rsu.gov.ua/oas-2025_2-maps), за даними звітності за І квартал 2025 року - 355 (https://rsu.gov.ua/oas-2025_1-maps). У той же час, чисельність суддів Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказів Державної судової адміністрації України та рішення Вищої ради правосуддя становить 29.
З огляду на зазначене, судді Київського окружного адміністративного суду докладають значних зусиль і роблять усе можливе, щоб забезпечити справедливий, якісний і своєчасний розгляд справ, однак ситуація, в якій опинилися судді Київського окружного адміністративного суду, з об'єктивних причин не дає можливості останнім дотримуватися визначених процесуальних строків щодо розгляду позовних заяв і клопотань.
Порушення строків щодо ухвалення рішення у цій справі не може свідчити про упередженість чи зацікавленість судді під час розгляду справи.
Підсумовуючи зазначене, перевіривши доводи та аргументи, які зазначені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді Жука Р.В., суд дійшов висновку, що вони не містять обґрунтованих посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Жука Р.В. у розгляді цієї справи, а тому відсутні визначені законодавством підстави для відводу судді. У зв'язку з чим заява представника позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. в адміністративній справі № 320/6582/25 не належить задоволенню, як немотивована.
Керуючись статтями 36-40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В. в адміністративній справі № 320/6582/25.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Басай О.В.