про відмову у забезпеченні позову
27 жовтня 2025 року Київ № 320/52576/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ботік» про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ботік» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови,
08.10.2025 ТОВ «Компанія «Ботік» в особі представника звернулось через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований 24.10.2025) до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки).
Просять суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.09.2025 № 022565 Державної служби України з безпеки на транспорті (за підписом в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Волченка Михайла Вікторовича), якою стягнуто з автомобільного перевізника - ТОВ «Компанія «Ботік», код ЄДРПОУ: 21172627, адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.
У пункті 1 прохальної частини позовної заяви заявлено про забезпечення позову. Заява зареєстрована 27.10.2025, відповідно до якої заявник просить суд зупинити дію та стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.09.2025 № 022565, винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті в особі в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Волченка Михайла Вікторовича, про накладення на ТОВ «Компанія «Ботік» (код ЄДРПОУ: 21172627) адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000 грн, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі за цим адміністративним позовом.
За нормами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що не має наміру сплачувати добровільно явно незаконний штраф.
Із посиланням на пункти 32-35 Порядку № 1567 зазначають, що виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт зупиняється в силу закону лише у разі подання в установлений строк скарги на таку постанову до Укртрансбезпеки і таке зупинення триває виключно до розгляду останньою скарги по суті. Водночас, ані норми Порядку № 1567, ані Закону № 2344-III не передбачають зупинення виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт у разі її оскарження у судовому порядку (навіть після відкриття провадження у справі). Натомість, статтею 60 Закону № 2344-III визначено, що постанова про застосування адміністративно-господарських штрафів є виконавчим документом. Таким чином, оскаржувану постанову, яка є виконавчим документом, після спливу п'ятнадцятиденного терміну на її добровільну оплату (тобто 17.10.2025, адже її отримано товариством лише 02.10.2025, тобто у цей день вона набрала законної), може бути направлено відповідачем у цій справі до органу примусового виконання рішень з подальшим накладенням останнім на заявника додаткових безпідставних санкцій та зайвого фінансового навантаження у вигляді виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, а також арештів рахунків тощо, що у свою чергу може фактично паралізувати роботу підприємства критичної інфраструктури, яке здійснює свою фактичну діяльність у прифронтовому регіоні (Харківська область).
На переконання заявника, наведене свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі за цим адміністративним позовом. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи та яке повинно ще набрати законної сили, стверджувати на цей час про це неможливо, а тому у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови і задоволення позовних вимог про її скасування, заявнику доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання цієї постанови.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.
За положеннями статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із системного аналізу зазначених положень убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.
Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням усіх фактичних обставин справи.
Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.
Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав уважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Разом із тим, у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови, суд фактично надасть правову оцінку її правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.
До заяви про забезпечення позову заявником не надано жодних доказів, що відповідачем почали вчинятися дії щодо стягнення штрафу тощо.
Суд констатує, що така обов'язкова умова для забезпечення позову, як наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, може бути встановлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Отже на цьому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваної постанови. Крім того, встановлення ознак її протиправності є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, ураховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
Також суд зазначає, що всі наведені заявником обставини у позовній заяві потребують доказуванню, крім того, їх не можна вважати такими, що очевидно призведуть до заподіяння шкоди її правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі або свідчать про очевидність ознак протиправності оскаржуваної вимоги відповідача.
За вказаних обставин суд доходить висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову за відсутності доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також за відсутності реальної загрози невиконання судового рішення у випадку ухвалення його на користь ТОВ «Компанія «Ботік».
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Скрипка І.М.