27 жовтня 2025 року № 320/60883/24
Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові ОСОБА_1 провести нарахування та виплату йому пенсії починаючи з дня набуття ним права на отримання пенсії, встановленого приписами підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, а саме починаючи з 17 березня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати, починаючи з 17.03.2021 пенсію, призначену ОСОБА_1 згідно підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, з урахуванням всіх індексацій та надбавок, які призначалися військовим пенсіонерам у періоді 17 березня 2021 року - 05 листопада 2024 року на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021, від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022, від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023, від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2024 року у справі №320/22116/23, та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/22116/23 йому призначена пенсія за вислугу років, починаючи з 25.04.2023, однак після вказаного перерахунку встановлено, що така пенсія призначена із порушенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII. Вважає, що з урахуванням дати звільнення позивача зі служби та відповідно до положень підпункту в) частини першої статті 50 Закону №2262-XII, початковою датою призначення йому пенсії за вислугу років має бути наступний день після звільнення, а саме 17.03.2021. Проте, всупереч фактичним та правовим підставам, пенсія ОСОБА_1 була призначена починаючи з 25.04.2023, що, на думку позивача, призвело до неотримання належного йому відповідно до закону пенсійного забезпечення за період з 17.03.2021 по 24.04.2023 (25 місяців), а також всіх індексацій та надбавок, які призначалися військовим пенсіонерам у цьому періоді на підставі постанов Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем вимоги ухвали виконано належним чином.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
На день розгляду справи по суті відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), щодо надання відзиву на позовну заяву (відзив), інших заяв по суті справи чи клопотань до суду не надходило.
Таким чином, керуючись положеннями частини шостої статті 162 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.08.1999 був прийнятий на службу до органів податкової міліції наказом УФЕІ ДПА України №1350 від 02.08.1999.
Наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.03.2021 №60-0 визначено звільнити з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 ш. «г» (через скорочення штатів) відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затв. ПКМУ від 29.07.1991 №114, полковника податкової міліції ОСОБА_1 (М-238890), начальника шостого оперативного відділу з обслуговування великих платників податків у м. Маріуполі міжрегіонального оперативного управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, 16 березня 2021 року.
З 25.04.2023 позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію, призначену відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (у редакції Закону від 12.01.1999) на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/22116/23.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2024 (вх. від 09.12.2024 №52000/С-2600-24), в якій просив, зокрема, провести нарахування пенсії ОСОБА_1 у повній відповідності до приписів підпункту в) частини першої статті 50 Закону №2262-XII, тобто починаючи з 17.03.2021 по 24.04.2023 (включно), виходячи з розміру грошового забезпечення за займаною посадою станом на день звільнення - 16.03.2021, а також з урахуванням всіх індексацій та надбавок, які призначалися військовим пенсіонерам у період з 17.03.2021 - 24.04.2023 на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 10.12.2024 №48081-52000/С-02/8-2600/24 позивачу повідомлено про відсутність підстав для нарахування пенсії на умовах, зазначених у заяві від 09.12.2024, оскільки рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/22116/23 не покладено зобов'язань щодо призначення ОСОБА_1 пенсії, починаючи з 17.03.2021.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплати пенсії відповідно до підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 17.03.2021, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Отже, право особи на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист є її конституційним правом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах податковій міліції, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Положеннями частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не погоджується з датою, з якої йому було призначено пенсію, наголосивши на тому, що початковою датою для призначення йому пенсії має бути наступний день після звільнення, а саме 17.03.2021, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 48 Закону №2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз'яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до положень статті 49 Закону України № 2262-ХІІ пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України.
Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до положень пункту «в» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту «б» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону України №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Згідно з положеннями пункту 2 Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років подається особою, яка має право на пенсію згідно із Законом, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу)) роз'яснюється, які документи необхідно подати додатково. При поданні цих документів до закінчення тримісячного строку з дня отримання роз'яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів уповноваженим органом (структурним підрозділом) поштою, або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
За приписами розділу ІІІ Порядку № 3-1 уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів. У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженим органом (структурним підрозділом) до органу, що призначає пенсію, мають бути завірені цим уповноваженим органом (структурним підрозділом) або органом, в якому особа проходила військову службу (службу), в установленому порядку.
Із аналізу наведених приписів чинного законодавства слідує, що пенсія призначається з дня виникнення права на пенсію, а при несвоєчасному зверненні, не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Відповідно до наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.03.2021 №60-0 позивача звільнено з посади та податкової міліції Державної фіскальної служби у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за п. 64 ш. «г» (через скорочення штатів) відповідно до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затв. ПКМУ від 29.07.1991 №114, 16.03.2021.
Так, за приписами пункту «в» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ, позивач набув право на пенсію з наступного дня після звільнення зі служби - з 17.03.2021.
Разом з тим, суд зазначає, що обов'язок пенсійного органу на призначення відповідного виду пенсії не є безумовним та виникає після волевиявлення особи на призначення відповідного виду пенсії.
Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
Так, відповідно до пункту 2 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років особою, звільненою зі служби до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів за останнім місцем служби.
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач подав заяву про призначення пенсії за вислугу років до пенсійного органу через Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України, як уповноважений орган, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсії, за останнім місцем служби.
Уповноважений орган Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України оформив та 25.04.2023 направив пенсійному органу матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.05.2023 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з огляду на відсутність календарної вислуги років, передбаченої статтею 12 Закону №2262-XII.
Судом встановлено, за наслідками оскарження відмови пенсійного органу в призначенні позивачу пенсії за вислугу років, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №320/22116/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (у редакції Закону від 12.01.1999), з 25 квітня 2023 року, виходячи з розміру грошового забезпечення за займаною посадою.
Так, на виконання вказаного судового рішення пенсійним органом було призначено позивачу пенсію відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (у редакції Закону від 12.01.1999) з 25.04.2023.
Суд зауважує, що належною та достатньою підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті статті 12 Закону №2262-ХІІ у межах спірних правовідносин є заява позивача від 25.04.2023.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин вимог пункту «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ, оскільки звернення із заявою про призначення пенсії від 25.04.2023 при звільненні зі служби 16.03.2021, не може вважатися своєчасним зверненням за призначенням пенсії.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем в межах спірних правовідносин не оскаржується рішення пенсійного органу, на підставі якого йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (у редакції Закону від 12.01.1999), починаючи з 25.04.2023.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що через несвоєчасне звернення позивача до уповноваженого органу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби, пенсія за минулий час призначається відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ, з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач, серед іншого, просить суд нарахувати, починаючи з 17.03.2021 пенсію, призначену ОСОБА_1 згідно підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII.
Натомість, як встановлено судом, пенсія позивачу призначена з 25.04.2023, а відтак, відсутні підстави для перерахунку (нарахування) пенсії з дати, що передує даті її призначення.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові ОСОБА_1 провести нарахування та виплату йому пенсії починаючи з дня набуття ним права на отримання пенсії, встановленого приписами підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, а саме починаючи з 17 березня 2021 року та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати, починаючи з 17.03.2021 пенсію, призначену ОСОБА_1 згідно підпункту в) частини першої статті 50 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, з урахуванням всіх індексацій та надбавок, які призначалися військовим пенсіонерам у періоді з 17.03.2021 по 25.04.2023.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021, суд зазначає таке.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою № 713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Разом з тим, суд звертає увагу, що пенсія позивачу призначена після 01.03.2018. При цьому, відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Таким чином, позивач не має права на доплату у розмірі 2000,00 передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплату позивачу пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 (далі - Постанова № 168) та «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185 (далі - Постанова № 185), суд зазначає таке.
Порядок проведення індексацій пенсій у 2023, 2024 роках урегульований постановами Кабінету Міністрів України №168 та №185.
Так, пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Відповідно до пункту 2 Постанови №168 з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Згідно з пунктом 2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2024 року:
1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №2262-XII.
При цьому, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів проведення відповідачем перерахунку та виплату позивачу пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням індексації, передбаченої постановами №168 та №185.
За наведених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача, які полягають у нездійсненні нарахування та виплати пенсії позивачу з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, та з 01.03.2024 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, та з 01.03.2024 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи. Оскільки позов задоволено частково, судові витрати зі сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 605,60 грн (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у нездійсненні нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, та з 01.03.2024 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2023 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, та з 01.03.2024 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.