27 жовтня 2025 року місто Київ № 320/16881/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю., розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ГУ ДПС у Тернопільській області звернулось з позовом, відповідно до якого просило:
- стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 16531,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 16531,20 грн. Вказана заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 10.02.2024 №0024794-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024795-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024797-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024798-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024799-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 року №0024796-24-1918-UА61040490000035010.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строки для подання заяв по суті.
Поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у справі надіслане відповідачу за його місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ). Вказане поштове відправлення було повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Верховний Суд в постанові від 24.11.2021 у справі №280/228/20 вказав, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, судом вжито усіх заходів задля повідомлення сторони відповідача щодо розгляду цієї справи, та відповідно до положення пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави вважати, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі врученою відповідачу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
ГУ ДПС у Тернопільській області відносно відповідача прийняло податкові повідомлення-рішення:
від 10.02.2024 №0024794-24-1918-UА61040490000035010;
від 10.02.2024 №0024795-24-1918-UА61040490000035010;
від 10.02.2024 №0024797-24-1918-UА61040490000035010;
від 10.02.2024 №0024798-24-1918-UА61040490000035010;
від 10.02.2024 №0024799-24-1918-UА61040490000035010;
від 10.02.2024 №0024796-24-1918-UА61040490000035010.
Указані податкові повідомлення-рішення направлено податковим органом рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу відповідача та були повернуті у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Контролюючим органом винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0009761-1303-1900 від 08 жовтня 2024 року, яка не була вручена та повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Судом установлено, що ГУ ДПС у Тернопільській області відносно відповідача прийняло податкові повідомлення-рішення від 10.02.2024 №0024794-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024795-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024797-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024798-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024799-24-1918-UА61040490000035010; від 10.02.2024 №0024796-24-1918-UА61040490000035010.
Згідно абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 95 ПК України встановлено:
контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1);
стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пунктом 95.2);
стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3).
Судом установлено, що контролюючим органом винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 0009761-1303-1900 від 08 жовтня 2024 року, яка не була вручена поштою, та повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу.
Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене, ураховуючи відсутність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву або будь-яких інших документів (доказів), які б спростовували доводи позивача щодо наявності у фізичної особи ОСОБА_1 податкового боргу на суму 16531,20 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних з залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати розподілу та присудження не підлягають.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 16531,20 (шістнадцять тисяч п'ятсот тридцять одна гривні 20 копійок).
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач - Головне управління ДПС у Тернопільській області (ідентифікаційний код 44143637, місцезнаходження: 46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1);
відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.