27 жовтня 2025 року № 320/44801/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України"
про стягнення заборгованості по капіталізованих платежах,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" про стягнення заборгованості по капіталізованих платежах у розмірі 1 123 664,37 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковуються капіталізовані платежі у сумі 1 123 664,37 грн., які в добровільному порядку сплачені не були, а отже підлягають стягненню в судовому порядку.
Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв'язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія Авіалінії України" перебуває з 01.01.2023 року на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На обліку в Головному управлінні перебувають потерпілі:
- ОСОБА_1 , який має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 14 січня 1993. За висновком МСЕК від 09 березня 1998, ОСОБА_1 встановлена стійка втрата професійної працездатності 15%, безстроково.
- ОСОБА_2 перебуває на обліку та має зареєстрований страховий випадок трудового каліцтва, що сталось 25 березня 1991. За висновком МСЕК від 29 вересня 1992 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, безстроково.
- ОСОБА_3 перебуває на обліку та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 10 жовтня 1990. За висновком МСЕК від 13 січня 2000 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 25%, безстроково.
- ОСОБА_4 перебуває на обліку та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 30 березня 2000. За висновком МСЕК від 23 січня 2002 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 20% , безстроково.
- ОСОБА_5 перебуває на обліку та має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 30 березня 2000. За висновком МСЕК від 06 березня 2001 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 15% , безстроково.
Загальна сума капіталізованих платежів по Приватному акціонерному товариству «Авіакомпанія Авіалінії України» для відшкодування шкоди по потерпілим на виробництві становить 1 123 664,37 гри. (один мільйон сто двадцять три тисячі шістсот шістдесят чотири гривень 37 копійок.
У зв'язку з не відшкодуванням відповідачем капіталізованих платежів позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV(далі - Закон №1105-XIV).
Згідно статті 3 Закону №1105-XIV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних із наданням страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання коштів соціального страхування на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 8) цільового використання коштів соціального страхування; 9) відповідальності роботодавців та страховика за реалізацію права застрахованої особи на страхові виплати та соціальні послуги згідно з цим Законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону №1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. Правовий статус, порядок утворення та діяльності уповноваженого органу управління визначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Уповноважений орган управління є держателем та адміністратором електронного реєстру листків непрацездатності як складової частини реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону №1105-XIV страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
У період проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, страхові виплати за страховими випадками застрахованим особам призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку такої діяльності чи реєстрації місця проживання таких осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 затверджено Порядок капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників (далі - Порядок №986), відповідно до якого здійснюється капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам.
У цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (пункт 2 Порядку №986).
Згідно пункту 3 Порядку №986 капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №986 капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов'язаних із його зобов'язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров'ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності.
У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов'язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.
Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.
Отже, встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників, зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Як встановлено частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства дає підстави вважати, що вимоги частини другої статті 1205 ЦК України та положення Порядку №986 щодо капіталізації платежів поширюються на всі випадки ліквідації юридичних осіб та припинення діяльності фізичних осіб-підприємців.
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.05.2020 у справі №809/1738/17 та Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №820/2837/17.
Суд зауважує, що у відносинах капіталізації платежів завжди беруть участь три учасники, а саме: Фонд та його робочі органи, застрахована особа, тобто фізична особа, яка підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, та страхувальник, тобто роботодавець, який зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.
Водночас метою капіталізації платежів є задоволення вимог, що виникли із зобов'язань Фонду перед застрахованою особою, яка стала потерпілою внаслідок заподіяння їй шкоди життю та здоров'ю від нещасного випадку на виробництві.
Отже, капіталізація платежів полягає у визначенні суми коштів, яку Фонд повинен сплатити застрахованій особі за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності застрахованої особи, у зв'язку з ліквідацією страхувальника.
За відповідачем утворилася заборгованість перед Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області зі сплати капіталізованих платежів в сумі 1 123 664,37 грн.
Станом на час розгляду справи до суду не надано відомостей про сплату зазначеної суми капіталізованих платежів відповідачем.
Отже, відповідачем всупереч наведеним вище правовим нормам, не виконано обов'язок щодо проведення капіталізації платежів для продовження страхових виплат особі, потерпілій на підприємстві.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №925/1005/18 викладено висновок про те, що такі правовідносини, а саме, спори, пов'язані із стягненням з особи, що ліквідується, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, підлягають розгляду відповідно до правил КАС України.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 4 Закону №1105-XIV з 01.01.2023 уповноваженим органом управління у системі загальнообов'язкового державного страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України та його територіальні органи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1105-XIV припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, оскільки капіталізовані платежі відповідачем не сплачені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду даної справи не залучались свідки та не проводились експертизи, то відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути суми заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія Авіалінії України" (код ЄДРПОУ 01130584) по капіталізованих платежах в сумі 1 123 664,37 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.