ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" жовтня 2025 р. справа № 300/1323/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , яка була отримана 12.12.2024 року та ненадання відповіді за результатами можливого розгляду;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не призначення та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2024 року з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 різниці між належним розміром виплати (666 840 грн.) та фактично виплаченим розміром (563 640 грн), що становить - 103 200 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Міністерства оборони України щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 , яка була отримана 12.12.2024 року та ненадання відповіді за результатами можливого розгляду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
26.03.2025 року від Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 , проходив військову службу в ЗСУ, з 2019 до 2023 року - в складі військової частини НОМЕР_1 .
Позивач має статус учасник бойових дій, відповідно до ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується відповідним посвідченням, серії НОМЕР_2 від 30 вересня 2019 року.
В травні 2023 року позивач проходив медичний огляд МСЕК у Івано-Франківському обласному бюро МСЕ. Згідно прийнятого рішення, а саме Довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 216125 від 15.05.2023 року позивачу встановлено 2 (другу) групу інвалідності (з 07.04.2023 р.), захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби.
У зв'язку з чим позивачем подано заяву на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та було виплачено 241 560 грн.
У зв'язку зі збором повного пакету документів, позивачем було підготовлено та направлено звернення до ЦВЛК з метою зміни прив'язки встановлених діагнозів. Та згідно Витягу з протоколу засідання ВЛК 18 Регіональної ВЛК №468 від 02.02.2024 року прив'язку діагнозів було змінено на “Захворювання, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини".
В квітні 2024 року, позивач проходив медичний огляд МСЕК у Івано-Франківському обласному бюро МСЕ. Згідно прийнятого рішення, а саме Довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 478428 від 17.04.2024 року позивачу встановлено 2 (другу) групу інвалідності (з 02.02.2024 р.), захворювання, так, пов'язане з захистом Батьківщини.
У зв'язку з встановленням іншої причини інвалідності “захворювання, так, пов'язані із захистом Батьківщини», позивачем подано заяву на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до вимог ч. 4 ст. 16-3, з урахуванням раніше виплачених сум (у тому числі внаслідок різних, не пов'язаних між собою, захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв).
10.10.2024 р. на рахунок позивача виплачено кошти в розмірі 563 640 грн.
Позивач стверджує, що будь-які листи-повідомлення про порядок розрахунку виплати одноразової грошової допомоги під час розгляду заяви позивача, на його адресу не надходили.
Позивач стверджує, що під час розгляду документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з прийнятим рішенням МСЕК, а саме Довідки до акту огляду МСЕК Серії 12 ААІ № 478428 від 17.04.2024 р., розмір виплати рахувався по прожитковому встановленою законом для працездатних осіб, на 1 січня 2023 року.
Не погоджуючись з даною виплатою, позивач зазначає, що у зв'язку з аналізом Порядку №975, та наявною Довідкою до акту огляду МСЕК Серії 12 ААГ № 478428 від 17.04,2024 р. вбачається, що “2 (друга) група інвалідності, у зв'язку з захворюванням, так, пов'язане із захистом Батьківщини , вперше встановлена в 2024 році.
А тому, на думку позивача, для обрахунку підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1.01.2024р., як те передбачено ст.16-2 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», та розмір різниці повинен був розрахуватись наступним чином:
908 400 грн. - 241 560 грн. = 666 840 грн.
А недоплата з боку Міністерства оборони України складає 666 840 грн. - 563 640 грн. = 103 200 грн.
У зв'язку з чим позивачем подано заяву до Міністерства оборони України щодо розгляду цих обставин.
Однак, відповідач не отримав відповіді на подану до відповідача заяву.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Суд, у відповідності до статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин):
Стаття 16. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
1. Одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
2. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
9) отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
3. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", указами Президента України.
Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, судом встановлено, що заява позивача надійшла на розгляд до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, яке розглянуто і позивачу 08 січня 2025 року за №220/13/ВИХЗВГ/383 надано аргументовану відповідь.
Частиною другою статті 16-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) одноразова грошова допомога призначається і виплачується залежно від встановленої інвалідності або втрати працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Пунктом 17 Порядку визначено, в яких розмірах прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність призначається допомога.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 2 684, 00 грн.
На підставі довідки МСЕК 12 ААГ № 216125 від 07.04.2023 позивача визнано особою з інвалідністю ІІ групи 07.04.2023 (дата встановлення первинної інвалідності) внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
29.09.2023 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 90 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня поточного року в сумі 241 560 грн.
При повторному переогляді 02.02.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із захистом Батьківщини, тому Комісією 20.09.2024 прийнято рішення про призначення доплати у розмірі різниці між 300 (2684 грн х 300=805 200 грн.) та 90 (2 684 грн. х 90=241 560 грн.) кратним розміром прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2023), а саме 805 200 - 241 560 = 563 640 грн.
Суд зазначає, що статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, тобто вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
З огляду на викладене, призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги здійснено відповідно до вимог чинного законодавства України, тому підстав для її перерахунку немає.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.