ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" жовтня 2025 р. справа № 300/1703/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати в особі командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
31.03.2025 року на адресу суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позову з підстав викладених у відзиві. Просить відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у воєнний час у військовій частині НОМЕР_1 .
06 січня 2025 року позивачем подано командиру військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, а саме: через такі сімейні обставини або інші поважні причини: зайнятість постійним доглядом за хворим своїм батьком, який потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
В цьому рапорті позивач зазначив, що йому необхідно здійснювати постійний догляд за хворим батьком, який потребує постійного догляду за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (висновок ЛКК №244 від 09.05.2023).
До вказаного рапорту були долучені належні копії підтверджуючих документів, а саме: належним чином посвідчена копія паспорта ОСОБА_1 , належним чином посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , Витяг з реєстру територіальної громади №2023/004146387 від 01.06.2023, належним чином посвідчена копія заяви від 05.11.2024 ОСОБА_1 , належним чином посвідчена копія Акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 06.11.2024 №255, належним чином посвідчена копія висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) №244 від 09.05.2023, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 12,07.1980р. ОСОБА_1 , належним чином посвідчена копія паспорта ОСОБА_2 , належним чином посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади №2023/004146910 від 01.06.2023, належним чином посвідчена копія паспорта ОСОБА_3 , належним чином посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_3 , Витяг з реєстру територіальної громади №2025/000038953 від 02.01.2025, нотаріально посвідчена копія посвідчення Серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 , належним чином посвідчена копія паспорта ОСОБА_4 , належним чином посвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_4 , Витяг з реєстру територіальної громади №2025/000039080 від 02.01.2025, належним чином посвідчена копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААД №376048, нотаріально посвідчена копія свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_4 , нотаріально посвідчена копія свідоцтва про народження НОМЕР_5 .
31 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала позивачу лист за №111 в якому повідомила, що в поданому пакеті документів до рапорту військовослужбовець солдат ОСОБА_1 не подав довідки лікарсько-консультативної комісії на членів його родини у зв'язку з чим, рапорт не може бути розглянутий через відсутність повного пакету документів.
З метою продовження розгляду рапорту військовослужбовця солдата ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у зв'язку з постійним доглядом за хворим батьком ОСОБА_2 . Відповідач просив надати позивача усі документи стосовно лікарсько-консультативної комісії на членів родини.
На виконання листа військової частини НОМЕР_1 за №111 від 31.01.2025 року, позивач надав висновок лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) №79 від 11.02.2025 року виданий КНП «Калуська міська лікарня Калуської міської ради» на ОСОБА_3 , де зазначено про те, що ДЕП з вираженим цефалгічним, вести було-атактичний синдромом, порушенням функцій ходьби. За станом здоров'я постійний сторонній догляд здійснювати не може.
Також позивач додав копію закордонного паспорта для виїзду за кордон своєї сестри ОСОБА_4 з відміткою про перебування за межами території України в Республіці Польща, яка крім того є особою з інвалідністю, що підтверджується довідкою до акта огляду у медико-соціальною експертною комісією Серії 12 ААД №376048.
10 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 за №208 надала позивачу відповідь, в якій зазначила, що в додатках до рапорту не було додано висновок лікарсько-консультативної комісії щодо неможливості догляду за батьком одного із родичів, а саме сестрою. Додатково повідомлено, що командування військової частини НОМЕР_1 не заперечує звільнення позивача з військової служби за наявності для цього визначеним законом підстав.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України (частина 1).
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5).
Звільнення з військової служби визначає стаття 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до підпункту «г» пункту 1 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану): через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Указом Президента України за № 1153/2008 від 10 грудня 2008 року затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (далі Положення).
Відповідно до пункту 2 Положення громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Згідно з пунктом 233 Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Відповідно до пункту 234 Положення перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.
Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.
Як встановив суд, єдиною підставою відмови у задоволенні рапорту позивача від 01.09.2023 року є твердження відповідача про те, що позивачу необхідно надати висновок лікарсько-консультативної комісії щодо неможливості догляду за батьком одного із родичів, а саме сестрою.
Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 було подано до відповідача довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №376048, що підтвердження інвалідності ІІІ групи в сестри позивача ОСОБА_4 .
Враховуючи вищенаведене, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі, оскільки позивачем подано разом з рапортом відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують, що відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення щодо особи, якій необхідний постійний догляд .
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати в особі командира військової частини НОМЕР_1 видати наказ по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шумей М.В.