ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без розгляду
"15" жовтня 2025 р. Справа № 300/5496/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд колегією у складі головуючої судді Микитин Н.М., суддів: Матуляка Я.П., Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву про поновлення строку на подання позовної заяви до суду у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Коломийське будівельне управління" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру від 09.01.2025, -
Публічне акціонерне товариство "Коломийське будівельне управління", в інтересах якого діє представник адвокат Потятинник Юрій Романович, звернулося до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрія Шаповала від 09.01.2025 про застосування заходів впливу контрольного характеру та закриття провадження по справі про застосування заходів впливу контрольного характеру.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 відкрито провадження та призначено судовий розгляд справи №300/5496/25 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на "09" вересня 2025 о 14 год 00 хв.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позов, який надійшов на адресу суду 28.08.2025, згідно якого зазначено, що позивач, як будь-який професійний учасник, емітент, повинен мати електронний кабінет користувача в комплексній інформаційній системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Крім того, відповідно до інформації, яку подає емітент цінних паперів до НКЦПФР та яка розміщується в Системі моніторингу інформації (SMFR), ПАТ "Коломийське будівельне управління" має електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3. Також, зазначена електронна адреса є останньою відомою адресою електронної пошти позивача, яка була надана останнім у звітності до НКЦПФР. Таким чином, документи, які приймалися під час розгляду справи про порушення профільного законодавства відносно ПАТ "Коломийське будівельне управління", направлялися засобами електронної пошти на адресу, яка була зазначена позивачем у документах, поданих до НКЦПФР та направлялось через систему КІС, обов'язок реєстрації електронного кабінету в якій, виник у позивача з 01.01.2025.
З'ясувавши, після відкриття провадження у справі, невідповідність адміністративного позову вимогам, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії повного тексту цієї ухвали для усунення недоліку позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з врахуванням доводів відзиву на позовну заяву та посиланням на інші обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого приписами частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження даних доводів.
На виконання вимог ухвали суду від 09.09.2025 представником позивача 16.09.2025 через підсистему "Електорнний суд" надійшла заява про усунення недоліків, яка мотивована тим, що позивач не створював, не мав і не має особистого кабінету у комплексній інформаційній системі (далі - КІС) НКЦПФР. При цьому, чанними законами такого обов'язку створювати такий особистий кабінет не передбачено. А підзаконні акти, якими є Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.09.2024 №17/21/1078/ К03 та Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06 вересня 2024 року № 28/21/1105/К03, не мають сили закону. Крім того, адреса електронної пошти " ІНФОРМАЦІЯ_3." належала особисто колишньому співзасновникові і голові наглядової ради позивача і фактичному його керівнику ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а офіційною електронною поштою позивача стала ІНФОРМАЦІЯ_2 на яку не приходило жодних повідомлень чи документів від відповідача. В зв'язку із наведеним просить суд поновити строк звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
22.09.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення, згідно яких зазначено, що рішення Комісії є актами загальної дії, які є обов'язковими для виконання та розповсюджуються на всіх учасників фондового ринку України, включаючи професійних учасників, емітентів, інвесторів, а також на осіб, які порушують законодавство про цінні папери. Тому положення, які затверджені рішеннями Комісії є також обов'язковими для виконання. Крім того, Комісія не може прослідковувати чи була адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 особистою електронною адресою ОСОБА_1 чи директора Янка О.М. , чи іншої особи. Ця адреса електронної пошти була подана юридичною особою ПАТ "Коломийське будівельне управління" у звітності до Комісії, а тому вважається адресою офіційного каналу зв'язку з ПАТ "Коломийське будівельне управління" поки не буде надано іншу адресу електронної пошти, у спосіб встановлений законодавством.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд зазначає наступне.
Чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Згідно частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є шестимісячний строк.
Згідно змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати постанови уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрія Шаповала від 09.01.2025 про застосування заходів впливу контрольного характеру та закрити провадження по справі про застосування заходів впливу контрольного характеру.
Так, згідно поданого клопотання від 16.09.2025 про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, позивачем зазначено, що з оскаржуваною постановою позивач в особі свого керівника Янка О.М. ознайомився і отримав її копію лише 29.07.2025 при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 78643964 щодо виконання оскаржуваної постанови, яке було відкрито 19.07.2025.
Однак, суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти росії").
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Таким чином, суд враховує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що у позивача відсутній електронний кабінет користувача (кабінет в КІС), а зазначена в оскаржуваній постанові адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_3 не належить ПАТ "Коломийське будівельне управління", а поштовим зв'язком будь-яких документів від відповідача не надходила.
Однак, суд, звертає увагу, що відповідно до пункту 1 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.09.2024 №17/21/1078/К03 учасникам ринків капіталу та організованих товарних ринків (далі - користувачі), а саме професійним учасникам ринків капіталу та організованих товарних ринків та їх керівникам (окремо), особам, які надають забезпечення, адміністраторам, особам, які провадять діяльність, пов'язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, саморегулівним організаціям професійних учасників ринків капіталу у термін до 01 жовтня 2024 року, емітентам до 01 січня 2025 року здійснити: первинну реєстрацію в електронному кабінеті користувача у підсистемі КІС (https://services.nssmc.gov.ua) у розділі "Юридична особа" за посиланням (https://services.nssmc.gov.ua/login/company).
Відповідно до пункту 26 частини першої статті 2 Закону України «Про акціонерні товариства» публічне акціонерне товариство - акціонерне товариство, щодо акцій якого здійснено публічну пропозицію та/або акції якого допущені до торгів на організованому ринку капіталу.
Так, згідно пункту 25 Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06 вересня 2024 року № 28/21/1105/К03 емітент повинен мати особистий кабінет у комплексній інформаційній системі (далі - КІС) НКЦПФР.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як будь-який професійний учасник, ринків капіталу та організованих товарних ринків та їх керівникам (окремо), особам, які надають забезпечення, адміністраторам, особам, які провадять діяльність, пов'язану з ринками капіталу та організованими товарними ринками, саморегулівним організаціям професійних учасників ринків капіталу повинен мати електронний кабінет користувача в комплексній інформаційній системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Крім того, суд звертає увагу, що із наявного в матеріалах справи знімку екрану із системи моніторингу інформації (SMFR), вбачається, що ПАТ "Коломийське будівельне управління" має електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3. Вказана адреса електронної пошти була зазначена позивачем в річній звітності емітента за 2018 рік, яка була подана до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у 2019 році і розміщена в Системі моніторингу інформації (а.с.61).
Так, згідно зазначеного знімку екрану відправки вихідної електронної пошти адресованої позивачу, оскаржувана постанова про застосування заходів впливу контрольного характеру була відправлена за вихідним номером 14/14/1205/С03 від 14.01.2025 та направлена ПАТ "Коломийське будівельне управління" на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відтак, наявні в матеріалах справи докази свідчать на користь того, що відповідачем направлялось оскаржуване рішення за використання офіційного каналу зв'язку визначеного п. 42 частини першої статті 2 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а позивачем отримувалася оскаржувана постанова уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Юрія Шаповала від 09.01.2025 на електронну пошту, яка була зазначена останнім у документах поданих відповідачу.
При цьому, доказів що адреса електронної пошти "ІНФОРМАЦІЯ_3." не належала позивачу, а належала особисто колишньому співзасновникові і голові наглядової ради позивача і фактичному його керівнику ОСОБА_1 , суду не надано, так як і не гадано доказів повідомлення відповідача про зміну адреси електронної пошти.
Відтак, вказане спростовує доводи позивача, що з оскаржуваною постановою позивач ознайомився і отримав її копію лише 29.07.2025р. при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження № 78643964 щодо виконання оскаржуваної постанови.
До того ж, позивач жодним чином не спростовано доводів викладених у відзиві представника відповідача стосовно того, що ПАТ "Коломийське будівельне управління", як будь-який професійний учасник, емітент, повинно мати електронний кабінет користувача в комплексній інформаційній системі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Щодо доводів представника позивача, про те, що Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.09.2024 №17/21/1078/ К03 та Положення про порядок здійснення емісії корпоративних облігацій та їх обігу, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 06 вересня 2024 року № 28/21/1105/К03 не мають сили закону та не є обов'язковими для позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1, 110, 111 частини першої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» комісія відповідно до покладених на неї завдань у випадках і в межах, встановлених законом, здійснює такі повноваження: у строки, встановлені законами, забезпечує розроблення та затвердження нормативно-правових актів, передбачених такими законами; визначає особливості функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків, діяльності учасників ринків капіталу та професійних учасників організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду; визначає особливості здійснення державного регулювання та нагляду за діяльністю на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також за діяльністю акціонерних товариств (крім банків та небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України) в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду.
Згідно із п.7 частини другої статті 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» нормативно-правові акти інших державних органів приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 8-13 цієї частини, і є обов'язковими до виконання на території України;
Так, Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.09.2024 №17/21/1078/К03 є нормативно-правовим актом прийнятим відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», рішення НКЦПФР від 05 жовтня 2021 № 931 «Про затвердження Порядку функціонування комплексної інформаційної системи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2021 року за № 1548/37170 та інших нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в яких передбачено застосування засобів комплексної інформаційної системи (далі - КІС) в якості офіційного каналу зв'язку в частині інформаційної взаємодії Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з учасниками ринків капіталу та організованих товарних ринків, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, дія якого поширюється на позивача як емітента.
Пунктом 4 Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 02.09.2024 №17/21/1078/К03 встановлено, що електронний кабінет користувача КІС застосовується для обміну (надсилання та отримання) електронних документів в інформаційній взаємодії з НКЦПФР. Електроні документи НКЦПФР відправлені (розміщені) в електронному кабінеті користувача КІС мають юридичну силу та вважаються отриманими користувачем.
Таким чином, вказані обставини не дають підстав стверджувати, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду у випадку, якщо він вважає свої права порушеними.
Суд зауважує, що законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Тобто, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об'єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов'язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.
Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строк звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також, частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 15 вказаної статті встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України, суд залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
В зв'язку із вищенаведеним, оскільки позивачем подано позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені в заяві, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не визнані судом поважними, суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без розгляду.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 120, 122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати неповажними причини пропуску публічним акціонерним товариством "Коломийське будівельне управління" строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру від 09.01.2025, з підстав визначених у заяві від 15.09.2025 про поновлення процесуального строку.
Позовну заяву публічного акціонерного товариства "Коломийське будівельне управління" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про застосування заходів впливу контрольного характеру від 09.01.2025 - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Головуюча суддя: Микитин Н.М.
Судді: Матуляк Я.П.
Скільський І.І.