24 жовтня 2025 року Справа № 280/7225/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою фізична особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,-
18.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізична особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 00044230708 від 31.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/1690/25 від 07.04.2025 позивача, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосоване адміністративне стягнення. Враховуючи те, що до адміністративної відповідальності позивача притягнуто за те ж діяння, за яке ж позивача притягнуто до фінансової відповідальності спірним податковим повідомленням рішенням, позивач вважає необґрунтованим повторне притягнення його до юридичної відповідальності. Таким чином, податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву, проти задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що встановлені в ході перевірки позивача випадки створення протягом перевіряємого періоду в РРО розрахункових документів при продажу підакцизних товарів на загальну суму 191 402,04 грн, які не обліковані у встановленому порядку та на які у місці продажу товарів відсутні підтверджуючі документи, свідчать про порушення пункту 12 статті 3 Закону 265, внаслідок чого, на підставі ст. 20 Закону № 265 до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 191402,04 грн. Крім того, зазначає, що притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів. У задоволенні позову просить відмовити.
Ухвалою суду від 25.08.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін; з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
На підставі ст. 19-1, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80, пп.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, листа ДПС України від 26.02.2024р. № 5079/7/99-00-07-04-02-07 та доповідної записки від 12.02.2025 №566/08-01-07-08-06, керівником ГУ ДПС у Запорізькій області видано наказ від 13 лютого 2025 року №282-П та направлення №384, №385 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), з метою дотримання норм законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами, вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення за період з 13.02.2023 року по день закінчення фактичної перевірки, якою встановлено порушення вимог:
-п. 1, п. 2, п. 12, ст. 3 Закону України від 06.07.95 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
-Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29.12.17 № 148;
-п.85. 2 ст. 85 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №2167/08/01/07/08/3229314737 від 24.02.2025.
На підставі акту фактичної перевірки №2167/08/01/07/08/3229314737 від 24.02.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 00044230708 від 31.03.2025 на суму штрафних санкцій в розмірі 191622,04 грн.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення протиправним позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Фактичні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (абз.2 п.75.1 ст.75 ПК України).
До інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на органи ДПС, зокрема належать Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Закону» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон № 265), Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. №481/95-ВР (далі - Закон №481) та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18 червня 2024 року N 3817-ІХ (далі - Закон N 3817).
Відповідно до п.80.2. ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, в тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі ст. 19-1, ст.20, пп. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп. 80.2.2 п.80.2 ст.80, пп.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, листа ДПС України від 26.02.2024р. № 5079/7/99-00-07-04-02-07 та доповідної записки від 12.02.2025 №566/08-01-07-08-06, керівником ГУ ДПС у Запорізькій області видано наказ від 13 лютого 2025 року №282-П та направлення №384, №385 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ), з метою дотримання норм законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами, вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення за період з 13.02.2023 року по день закінчення фактичної перевірки.
При проведенні фактичної перевірки господарської одиниці - кіоску № НОМЕР_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено наступне.
Позивачем отримана ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 08260308202400406 від 18.04.2024, у додатку до ліцензії зазначено РРО № 4000699745.
13.02.2025 року, перед початком перевірки проведена контрольна розрахункова операція без застосування РРО № 4000699745. При продажу 1 пачки сигарет «Мальборо голд 40» за ціною 220,00 грн. розрахунковий документ встановленої форми та змісту не роздруковувався та не видавався.
Сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції 0,0 грн.
В ході перевірки також не можливо встановити суму готівкових коштів на місті проведення розрахунків у зв'язку з відмовою продавця яка здійснювала контрольно - розрахункові операції порахувати готівкові грошові кошти та роздрукувати денний звіт РРО.
Продавець павільйону після пред'явлення службових посвідчень та ознайомлення з наказом на перевірку №282-П та направленнями на перевірку № 384, 385 від 13.02.2025 відмовилася від отримання копії наказу на проведення перевірки.
Під час проведення фактичної перевірки 13.02.2025 року продавець, яка здійснювала контрольно-розрахункові операції, в кіоску що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відмовилася від отримання запиту про надання документів. Запит про надання документів за №6277/6/08-01-07-08-13 13.02.2025 було надіслано на юридичну адресу Позивача засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення.
Враховуючи наведені обставини при перевірці було досліджено інформацію з баз даних ДПС України (СОД РРО) щодо створення за період з жовтня 2023 по лютий 2025 року в РРО ФОП ОСОБА_1 розрахункових документів при продажу підакцизних товарів (алкогольних напоїв) і встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх зберігання та реалізації на суму 191 402,04 грн. До перевірки не були надані документи щодо походження товару .
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Закону» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон № 265) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: 12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Також згідно з положеннями п. 85.2 ст. 85 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Зміни до статті 3 Закону № 265 (щодо встановлення обов'язку надати на початок перевірки відповідних документів), а також до статті 20 Закону № 265, які розширили дію цієї статті і на порушення, пов'язане з ненаданням до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), внесені Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» і набрали чинності 01 серпня 2020 року.
У постановах від 27 грудня 2023 року у справі № 280/1998/23, від 11 січня 2024 року у справі №420/12275/22 Верховний Суд звертав увагу, що стаття 20 Закону № 265/95-ВР у редакції до 01 серпня 2020 року передбачала відповідальність суб'єктів господарювання за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку. Тобто, підставою для притягнення до відповідальності згідно із нормою у зазначеній редакції могло бути лише встановлення факту реалізації товару, який не був облікований належним чином. Водночас за змістом статті 20 Закону № 265/95-ВР у редакції, чинній з 01 серпня 2020 року, суб'єкт господарювання несе відповідальність за здійснення реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або за не надання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Отже, не надання до перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2024 по справі №280/176/23.
Суд зазначає, що інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
Використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Відповідно до п. 44.6, ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків.
Позивач зобов'язаний був надати такі документи саме на початку проведення перевірки. Крім того, позивач також міг скористатись своїм правом та надати заперечення до акту перевірки з долученням до них документальних доказів, проте цього ним зроблено не було.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що встановлені в ході перевірки позивача випадки створення протягом перевіряємого періоду в РРО розрахункових документів при продажу підакцизних товарів на загальну суму 191402,04 грн, які не обліковані у встановленому порядку та на які у місці продажу товарів відсутні підтверджуючі документи, свідчать про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону 265, внаслідок чого, на підставі ст. 20 Закону № 265 до позивача правомірно застосовані штрафні санкції у розмірі 191402,04 грн.
Щодо доводів позивача про подвійне притягнення до відповідальності, оскільки постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/1690/25 від 07.04.2025, ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 155-1 КУпАП та застосоване адміністративне стягнення.
Відповідно до ст.61 Конституції України, на яку посилається позивач, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Суд зазначає, що законодавством передбачено пять видів відповідальності: дисциплінарна, матеріальна, адміністративна, фінансова та кримінальна. При цьому такі види відповідальності можуть застосовуватися незалежно один від одного.
Пунктом 111.1 статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
пп.111.1.1. фінансова;
пп.111.1.2. адміністративна;
пп.111.1.3. кримінальна.
Відповідно до п.111.2. ПК України, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до п.111.3. ПК України, притягнення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу чи посадових (службових) осіб/юридичної особи у передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.
В даному випадку до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням застосовані передбачені Законом №265/95-ВР штрафні (фінансові) санкції, що за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю.
Разом тим, складений відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення № 373 від 25.02.2025 мав на меті притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка є окремим видом відповідальності, тому одночасне притягнення особи до адміністративної і фінансової відповідальності не є порушенням ст.61 Конституції України, про яке помилково вказує позивач.
Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд
У задоволенні позову фізична особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663)- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 24.10.2025.
Суддя О.В. Конишева