про відмову у відкритті провадження у справі
27 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24403/25
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Окис Т.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо зменшення відсоткового розміру премії під час перерахунку грошового забезпечення за період з 18 травня 2021 оку по 19 травня 2023 року, та як наслідок зменшення грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Дослідивши матеріли позовної заяви суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Судом встановлено, що рішенням суду від 15 вересня 2025 року у справі № 240/11481/25 зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_2 перерахунок з 18 травня 2021 року по 19 травня 2023 року сум грошового забезпечення, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення за 2022-2023 роки, для вирішення соціально - побутових питань за 2022-2023 роки, обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, зі змісту позовних вимог, аргументів та доводів, на яких ґрунтується позовна заява можна встановити, що позивачем фактично оскаржуються дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду від 15 вересня 2025 року у справі № 240/11481/25, оскільки саме при його виконанні відповідач зменшив розмір премії.
У цьому випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між сторонами нового спору. Наразі має місце спір на стадії виконання судового рішення, оскільки змінився розмір премії через виконання рішення суду.
Указане дозволяє суду стверджувати, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими статті 382 та 383 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Так, у відповідності до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Наявність у Кодексу адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи шляхом подання позову.
Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Якщо позивач уважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду належить відмовити у відкритті провадження справі, з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17, від 29 липня 2020 року у справі №580/1264/19.
Суд також ураховує висновки Верховного Суду висловлені в постанові від 22 серпня 2019 року у справі №522/10140/17, відповідно до яких вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Так, поняття "не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за цією позовною заявою, враховуючи помилково обраний позивачем порядок звернення до суду із заявою щодо невиконання судового рішення.
Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Т.О. Окис